ОЦІНКА ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ПАРАМЕТРІВ ХОДЬБИ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ ЖІНОЧОЇ СТАТІ З НОРМАЛЬНИМ ТА ПІДВИЩЕНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ

Автор(и)

  • Наталія Позмогова
  • Ірина Кальонова
  • Катерина Соломенчук

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.28

Ключові слова:

стрес, психологічне здоров’я, просторово-часові параметри ходьби

Анотація

Актуальність. У сучасних умовах молодь України стикається з численними випробуваннями, пов’язаними з воєнним часом, навчальним  навантаженням, особистими проблемами та  соціальними вимогами, що призводять до підвищення рівня стресового навантаження та погіршення стану здоров’я. Знизити рівень стресу, покращити настрій та загальний психоемоційний стан людини може звичайна ходьба, яка є доступним та ефективним засобом фізичної активності.

Мета дослідження – провести оцінку та порівняти  просторово-часові параметри звичайної ходьби та ходьби з моторним завданням у осіб юнацького віку з нормальним та підвищеним рівнем тривожності.

Матеріал і методи. аналіз та узагальнення літературних джерел,  визначення рівня ситуативної тривожності за допомогою шкали тривоги Спілберга-Ханіна, аналіз просторово-часових параметрів звичайної ходьби та ходьби з одночасним виконанням моторного завдання.

 

 

Результати. Отже, результати нашого дослідження показали, що майже 40 % осіб юнацького віку жіночої статі мають підвищений рівень тривожності. При порівнянні просторово-часових параметрів звичайної ходьби та ходьби із виконанням моторного завдання у осіб з нормальним та підвищеним рівнем тривожності виявлено зменшення таких параметрів, як довжина кроків та збільшення куту розвороту стопи..

Висновки. Середня швидкість звичайної ходьби та ходьби із виконанням моторного завдання зменшувалася  у осіб з нормальним та підвищеним рівнем тривожності. Тобто обстежувані при виконанні моторного завдання долали відстань доріжки з меншою швидкістю, коротшими та тривалішими кроками порівняно зі звичайною ходьбою. Між тим, найбільш суттєві статистично достовірні зміни (р ≤ 0,05) було виявлено  за показником різниці між довжиною кроку правою й лівою кінцівкою в групі осіб з підвищеним рівнем тривожності при виконанні ходьби з моторним.

Посилання

Авраменко, М. Л. (2006). Особливості організації та проведення танцювально-рухової терапії для осіб з обмеженими фізичними можливостями в умовах центрів професійної реабілітації інвалідів. Український медичний часопис, 5, 85-89.

Бевзюк, В. С. (2001). Роль ходьби і бігу в профілактиці гіпокінезії. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 15, 7-11.

Войтович, В. (2015). Затребуваність ступеневих класифікованих пішохідних маршрутів туристичними групами учнівської та студентської молоді Волині. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 1, 35-41.

До сьомого поту: як фізичні вправи допомагають боротися зі стресом під час війни. (2024) [цитовано 2024 трав. 21]. https://kunsht.com.ua/articles/do-somogo-potu-yak-fizichni-vpravi-dopomagayut-borotisya-zi-stresom-pid-chas-vijni.

Мельничук, І. В. (2012). Використання арт-терапевтичних технік у підготовці студентів-психологів у контексті Болонського процесу. Наука і освіта, 9, 141-144.

Мороз, В. М., Йолтухівський, М. В., Власенко, О. В., Московко, С. П., Московко, Г. С., Богомаз, О. В., Рокунець, І. Л., Тищенко, І. В., Костюк, Л. В., & Супрунов, К. В. (2022). Ходьба людини. Вінниця.

Огден, П., & Фішер, Я. (2021). Сенсомоторна психотерапія. Терапія наслідків психологічних травм та порушень прив’язаності. Переклад з англійської, Київ: Мультиметод.

Плошинська, А. А. (2018). Психологічні аспекти використання ходьби як ресурсу поліпшення соматичного та психічного здоров’я. Серія психологічні науки, 1(1), 154-158.

Те, як ми ходимо впливає на настрій. (2024). [цитовано 2024 трав. 20]. https://zbruc.eu/node/28319.

Competitive Edge. The 8 Phases of Walking Gait: What Ideal Walking Form Looks Like. Comp Edge PT. (2024) [cited 2024 May 20]. https://compedgept.com/8-phases-of-walking-gait

Das, R., Paul, S., Mourya, G.K., et al. (2023). Recent trends and practices toward assessment and rehabilitation of neurodegenerative disorders: Insights from human gait. Front Neurol., 14, 117. https://doi.org/10.3389/fneur.2023.00458.

Kovalenko, M., & Shevchuk, P. (2024). Stress and its impact on mental health: A review of trauma-related stress in conflict zones. Psychological Studies, 12(4), 98-104.

Knarr, B.A., Rowe, S.A., & Kesar, T.M. (2023). Targeted modulation of gait biomechanics using powered exoskeletons: Systematic review and meta-analysis. Gait Posture, 98, 55-67. https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2023.07.004.

Murali, S., & Handel, B. (2022). Motor restrictions impair divergent thinking during walking and during sitting. Psychological Research, 86, 2144-2157.

Park, S.Y., Son, W.M., & Kwon, O.S. (2023). Effects of whole-body vibration training on body composition, skeletal muscle strength, and cardiovascular health. J Exerc Rehabil, 29(4), 195-203. https://doi.org/10.12965/jer.230013.

Zhang, L., Liu, Y., Zhang, H., et al. (2024). Academic stress and mental well-being: A study on university students during the COVID-19 pandemic. Front Psychol., 15, 193-202. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.00345.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-27

Як цитувати

Позмогова, Н. ., Кальонова, І., & Соломенчук, К. . (2025). ОЦІНКА ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ПАРАМЕТРІВ ХОДЬБИ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ ЖІНОЧОЇ СТАТІ З НОРМАЛЬНИМ ТА ПІДВИЩЕНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ. Спортивна наука та здоров’я людини, (2(14), 76–83. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.28

Номер

Розділ

Статті