Спортивна наука та здоров'я людини

ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧОЛОВІЧИХ ТА ЖІНОЧИХ КОМАНД ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ В БАСКЕТБОЛІ 3Х3

Микола Безмилов — 2023-10-25

Актуальність. В статті розглядаються особливості змагальної діяльності в баскетболі 3х3, її відмінність від умов змагальної діяльності у класичному баскетболі та підкреслюється суттєвий дефіцит специфічних наукових досліджень з ключових питань теорії та методики підготовки спортсменів в баскетболі 3х3. Розглядаються різні підходи до підготовки та комплектування складів національних збірних команд для участі в міжнародних змаганнях.

Мета дослідження – визначити провідні компоненти в структурі техніко-тактичної діяльності чоловічих та жіночих команд високої кваліфікації в баскетболі 3х3.

Методи дослідження. Аналіз літературних джерел та Всесвітньої мережі Internet, педагогічне спостереження, контент-аналіз, методи математичної статистики.

Результати. В змагальній діяльності чоловічих та жіночих команд виділено п’ять ключових факторів, які мають переважний вплив на результати підсумкового виступу. Найбільші «вагові коефіцієнти» у виділених факторах для чоловічих команд мали такі показники, як: набрані очки (r= 0,755), «кидкова цінність» (r= 0,726), підбирання м’яча у захисті (r= 0,770) та нападі (r= 0,765), володіння м’ячем (r= 0,876), ефективність реалізації дальніх (r= 0,850) та штрафних кидків (r= 0,922) у матчі.

Успішність змагальної діяльності жіночих команд переважним чином залежить від реалізації таких техніко-тактичних дій як: набрані очки (r= 0,885), ефективність кидків (r= 0,894), реалізація ближніх кидків (r= 0,888), підбирання м’яча (r= 0,967), реалізація штрафних кидків (r= 0,802).

Висновки. Підкреслюється важливість створення чітких модельних характеристик реалізації техніко-тактичний дій баскетболістами різного рівня кваліфікації та необхідність подальшої диференційованої підготовки команд високого класу до головних змагань міжнародного масштабу.

КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ (KPI) ТА ШЛЯХИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ФІТНЕС-ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Світлана Бірючинська — 2023-10-25

Актуальність. В статті розглянуто сучасні підходи до оцінки ефективності роботи співробітників фітнес-клубів на основі використання ключових показників ефективності (KPI) та проаналізовано операційні і стратегічні KPI. Визначено переваги та недоліки використання ключових показників ефективності (KPI) для оцінки роботи персоналу фітнес-клубів.

Метою роботи є визначення ключових показників ефективності (KPI) персоналу фітнес-клубу та шляхів їх застосування у фітнес-галузі України.

Матеріал і методи дослідження: аналіз; синтез; порівняння.

Результати. В ході дослідження показано особливості застосування ключових показників діяльності (KPI)у фітнес-клубах України. Пріоритетність показників потрібно визначати з урахуванням їх важливості та необхідності, тобто визначити ті показники, виконання яких сприяє досягненню мети. Наведено приклади KPI, які можуть забезпечити ефективність діяльності персонального фітнес тренера та відділу продажів компанії. Впровадження та ефективне використання ключових показників дозволить фітнес-клубам не лише досягти поставленої мети, а й виявити низку проблем, які «гальмують» її досягнення. Показано, що для створення ефективної системи ключових показників фітнес-клубу необхідні як професійні навички (знання предметної галузі, досвід роботи, кваліфікація), так і грамотна інтуїція, творчий підхід.

Перевагами застосування KPI для співробітників фітнес-клубів є розуміння цілі своєї праці, усвідомлення особистої вигоди у разі успіху; здійснення аналізу діяльності підлеглих, виявлення проблемних ділянок, оцінка якості роботи персоналу та керівників; своєчасне коригування планів та цілей фітнес-клубу; зворотний зв'язок між співробітниками та керівництвом. Основними недоліками при цьому виступають некоректне трактування показників оцінки ефективності; надмірна кількість критеріїв; необхідність глобального перенавчання персоналу, плинність кадрів.
Висновок. Майбутній розвиток та застосування KPI у фітнес-клубах значною мірою залежать від ринкової кон'юнктури українського фітнес-ринку та прагнення інтегруватися у міжнародний ринок, а також від стрімкості розвитку менеджменту та ефективності управлінського аналізу у вітчизняних фітнес-клубах.

СПОРТИВНИЙ МАСАЖ У СУЧАСНОМУ СПОРТІ ВИЩИХ ДОСЯГНЕНЬ

Валерій Виноградов — 2023-10-25

Актуальність. Застосовувані в строгому алгоритмі та протоколах позатренувальні засоби, зокрема прийоми масажу, комплекси видів, форм і прийомів масажу та спеціально підібраних вправ є змістовною основою формування сучасної концепції системи відновлення та стимуляції працездатності спортсменів високого класу. Дані щодо практичного використання сучасного підходу є певним резервом підвищення спеціальної працездатності спортсменів.

Мета дослідження – систематизація позатренувальних впливів спеціалізованої функціональної спрямованості з урахуванням цільових настанов корекції втоми та стимуляції працездатності спортсменів.

Методи дослідження. Аналіз спеціальної літератури та джерел інтернету, синтез та узагальнення емпіричних знань автора, заснованих на досвіді роботи зі спортсменами високого класу.

Результати дослідження. Систематизація даних спеціальної літератури, емпіричного та практичного досвіду дозволили визначити спеціалізовану спрямованість та напрями застосування ізольованого та комплексного використання засобів масажу. Визначені пріоритетні напрямки застосування видів спортивного масажу: перший – для відновлення провідних функцій систем життєдіяльності людини в умовах виснаження після напруженої рухової діяльності; другий – для стимуляції спеціальної працездатності у відповідність до фізіологічних станів, які супроводжують змагальну діяльність спортсменів.

Висновки. Ефекти підвищення спеціальної працездатності спортсменів можна отримати при виконанні наступних умов: тривалість та інтенсивність масажу повинні відповідати гіпо-, гіпер-, або нормо-реактивному типу організму спортсменів; застосування масажних прийомів у комплексі зі спеціальними вправами можуть бути використані у відповідності до реакції організму на гіпоксію, гіперкапнію та лактат–лактат ацидоз.

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ. ПЕРЕВІРКА АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРСІЇ КОРОТКОГО ОПИТУВАЛЬНИКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ (WHOQOL-BREFukr) СЕРЕД СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Юрій Волощенко — 2023-10-25

Актуальність. Вивчаючи якість життя, відомі вчені в галузі Somatic Movement Education (соматичної рухової освіти) в основному використовують Короткий опитувальник якості життя (WHOQOL-BREF) Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Огляд доступних інтернет-джерел показує, що таке дослідження в Україні відбувається вперше.

Мета дослідження — перевірити надійність української версії Короткого опитувальника якості життя (WHOQOL-BREF^ukr) у молодих людей та порівняти з іншими дослідженнями щодо його валідності.

Матеріал та методи. Досліджено 391 молоду людину за їх згоди, які були студентами першого курсу гуманітарного університету. Вік обстежених 17–18 років, жінок було 80,3%, чоловіків – 19,7%. Опитування проведено з використання української версії Короткого опитувальника якості життя (WHOQOL-BREF^ukr), переклад і попередні дослідження його адекватності україномовному середовищу власні. Для статистичної обробки даних використовувалось програмне забезпечення IBM SPSS Statistics.

Результати. Досліджено зв'язки елементів кореляційної матриці, які мають високу статистичну значущість (визначник/детермінант матриці = 4,069E-5). Додаткові тести вказують на достатню адекватність (тест Кайзера-Майєра-Олкіна = 0,920) і високу сферичність (критерій Барлетта = 3846,6, p<0,001) вибірки. Альфа Кронбаха, який є коефіцієнтом надійності та мірою внутрішньої узгодженості пунктів, для шкали «психічне здоров'я» є добрим і становить 0,82, для шкал «фізичне здоров'я» та «довкілля» – є прийнятним і становіть відповідно 079 і 0,77, а для шкали «соціальні відносини» є сумнівним – 0,65.

Висновки. Встановлені значення критеріїв надійності та структурної валідності української версії Короткого опитувальника якості життя (WHOQOL-BREF^ukr) вказують на його добрі психометричні властивості для випадку дослідження молодих людей. Україномовну версію опитувальника WHOQOL-BREF^ukr можна рекомендувати до застосування в україномовному соціальному середовищі для вивчення якості життя молодих людей.

ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ ПЛАВАННЮ ДІТЕЙ ВІКОМ 5 – 7 РОКІВ

Олег Гребік — 2023-10-25

Актуальність. У роботі проведено аналіз завдань і змісту початкового навчання плаванню дітей віком 5 – 7 років. Значна кількість дітей на сьогодні, нажаль, не вміють плавати, тому актуальним є дослідження різних аспектів щодо початкового навчання плаванню дітей дошкільного віку.

Мета роботи – визначення завдань і змісту початкового навчання плаванню дітей віком 5-7 років та організаційно-методичних особливостей цього процесу.

Матеріал і методи. Для реалізації мети нами було використано такі методи дослідження: аналіз, синтез і узагальнення науково-методичної літератури, Internet джерел і власного досвіду роботи з групами початкового навчання плаванню дітей віком 5 – 7 років; педагогічні спостереження.

Результати. В статті проаналізовано завдання і зміст початкового навчання плаванню дошкільнят за віковим фактором (5-7 років), оскільки вважаємо його найоптимальнішим для процесу навчання. Важливо на заняттях якнайшвидше привчати дітей 5-річного віку без остраху входити у воду, чітко формувати реакцію на команду інструктора й формат поведінки, який вимагається під час занять плаванням. Процес початкового навчання плаванню дітей 5 років може охопити період до 1 року систематичних занять. Варто зазначити, що для 6-річних дітей передбачені більш складні аспекти початкового навчання плаванню, крім того, вже починають проявлятися аспекти спортивного плавання.

Завдання початкового навчання плаванню дітей дошкільного віку, повинні реалізовуватися поступово і послідовно із року в рік. Звичайно, якщо на етапі початкового навчання плаванню прийшла дитина 7 років, то вона навчається за методичними завданнями і вимогами як для 5-річної дитини. Проте, виходячи з практичного досвіду та наших педагогічних спостережень, час який їй знадобиться для оволодіння певними плавальними вміннями і навичками, буде значно меншим.

Оздоровча спрямованість всіх занять плаванням має бути у початкових групах дітей дошкільного віку.

Висновок. Нами проаналізовано завдання і зміст початкового навчання плаванню дітей віком 5-7 років. Послідовність навчання рухів окремих частин тіла при навчанні певному способі плавання буде мати такий алгоритм: ознайомленням з властивостями води, рухів ногами, рухів руками, диханням, повним узгодженням плавальних рухів.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ігор Дорошенко — 2023-10-25

Вступ. Визначення актуальних критеріїв аналізу змагальної діяльності є однією з провідних проблем у наукових підходах стосовно формування раціональної та ефективної системи підготовки у спорті, взагалі, та футболі, зокрема. Критичне висвітлення цієї проблемної ситуації дозволить деталізувати наукові дані стосовно визначення найбільш раціонального та ефективного методичного апарату аналізу змагальної діяльності у футболі та шляхів оптимізації зазначених підходів у перспективі.

Мета дослідження – систематизація сучасних методичних підходів до застосування інноваційних технологій аналізу змагальної діяльності футболістів.

Матеріал і методи: аналіз та узагальнення даних науково-методичних літературних джерел і мережі «Internet», педагогічні спостереження, аналіз показників змагальної діяльності із застосуванням кардіомоніторів «Polar» і відповідного програмного забезпечення, педагогічний експеримент констатувальної спрямованості, методи математичної статистики.

Результати. Проаналізовано змагальну діяльність футболістів МФК «Металург» (Запоріжжя) протягом навчально-тренувальних зборів. З використанням кардіомоніторів «Polar» і відповідного програмного забезпечення зафіксовано та проаналізовано показники обсягу рухових дій, кількості прискорень, рівня фізичного навантаження та реакцій кардіореспіраторної системи на змагальні навантаження у контрольних іграх.

Висновки. Експериментальні дані, які отримано у процесі констатувального педагогічного експерименту свідчать, що наявні лінійні тенденції взаємозв’язку між показниками ефективності змагальної діяльності та її результативності. Застосування відповідних тактичних схем ведення гри зумовлює відмінності у показниках змагальної діяльності футболістів різних ігрових амплуа.

За результатами експериментальних досліджень зафіксовано тенденції до більш високих показників обсягу рухових дій, кількості прискорень та сумарного рівня навантаження у гравців амплуа: флангові захисники, флангові та центральні півзахисники.

СУЧАСНИЙ СТАН І ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРІЄНТАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ЮНИХ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ У ВЕСЛУВАННІ НА БАЙДАРКАХ І КАНОЕ

Андрій Дяченко — 2023-10-25

Актуальність. Дані класичної та сучасної науково-методичної літератури свідчать, що формування структури функціонального забезпечення спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів є багаторічний процес, який враховує фактори фізичного розвитку та закономірності становлення спортивної майстерності в конкретному вигляді спорту [6, 7]. Одночасно, склалося чітке розуміння того, що розвиток функціональних можливостей спортсменів, як і формування структури функціонального забезпечення спеціальної працездатності на етапах спортивного вдосконалення вимагає урахування специфіки виду спорту, виду спорту, спеціалізації, кваліфікації, статі, віку спортсменів [2]. Це впливає на структуру спеціальної функціональної підготовленості спортсменів і, як наслідок, вимагає застосування адекватних засобів та методів контролю, відбору і орієнтації, моделювання підготовки та підготовленості спортсменів.

Мета дослідження – обґрунтувати орієнтацію підготовки спортсменів у веслуванні на байдарках і каное з урахуванням комплексного прояву рухових якостей та енергозабезпечення.

Матеріал і методи. Юні кваліфіковані спортсмени Китаю, дівчата і юнаки, які спеціалізуються у байдарці та каное - 100 спортсменів, призери регіональних регат та чемпіонатів. Аналіз спеціальної літератури. Вимірювання газообміну з використанням ергоспірометричного комплексу «Oxycon mobile». Біохімічні вимірювання "Biosen S. line lab+". Тестування фізичної працездатності з використанням ергометра «Dansprint» та тестування за умов тренувального заняття. Методи статистичного аналізу.

Результати. Загально відомі показники фізичної підготовленості веслярів мають широкий діапазон індивідуальних відмінностей. Про це свідчать середні дані та розбіжності кількості веслярів, які мали п’ять балів – 14,3±6,1; три бали – 37,8±13,5; один бал – 47,9±14,6 за показниками загальної фізичної підготовки.

Визначені пріоритетні фізичні якості, які впливають на загальний рівень фізичної підготовленості – координація, гнучкість та збалансованість, рухливість суглобів і м'язів; гнучкість; баланс. Всі спортсмени, які мали найвищі і середні бали з функціональної підготовленості мали високі показники координації, гнучкості, рухливості суглобів і м'язів; балансу. Показано, що високий рівень розвиненості наведених фізичних якостей формує передумови реалізації функціональних резервів організму визначених за показниками аеробної потужності, гліколітичної ємності, реактивності реакції легеневої вентиляції на збільшення фізіологічного напруження навантаження.

Висновки. Визначені в дослідженні пріоритетні характеристики фізичної підготовленості впливають на нейродинамічні функції, реактивні властивості кардіореспіраторної системи, реакцію опорно-рухового апарату. Вони сприяють адаптаційним процесам в умовах напруженої тренувальної змагальної діяльності юних веслярів.

Наведені результати теоретичного аналізу і експериментального дослідження створили передумови для вдосконалення цільової спрямованості тренувального процесу юних веслярів, визначили певний алгоритм дій, який дозволяє реалізувати функції відбору і спортивної орієнтації в якості компонента управління тренувального процесу. Це формує певні перспективи дослідження в цьому напряму.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФУТБОЛІСТІВ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Андрій Дяченко — 2023-10-25

Актуальність. Велика соціальна значущість футболу формує передумови сталого розвитку в усіх напрямах вдосконалення виду спорту. Передусім мова йде про вдосконалення тренувального процесу на основі раціонального управління тренувальними і змагальними навантаженнями. Проблема полягає в тому, що збільшення об’єму і інтенсивності тренувальних навантажень досягли своєї межі і не є фактором спортивного вдосконалення. Згідно методології спортивної підготовки в останні два-три десятиліття головним чинником вдосконалення спеціальної підготовленості спортсменів в багатьох видах спорту є збільшення спеціалізованої спрямованості тренувального процесу, де цільові настанови тренувального процесу формуються на підставі оптимізації структури функціонального забезпечення спеціальної працездатності [1]. В футболі головним чинником є функціональне забезпечення техніко–тактичних дій впродовж тривалого ігрового періоду [2].

Мета дослідження – сформувати структуру «контроль – моделювання – програмування» та визначити функції програмування в якості складової частини управління фізичною підготовкою футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Матеріали та методи: теоретичні методи дослідження: аналіз науково-практичної та спеціальної літератури, інтернет джерел.

Результати. Фізична підготовка футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки є складна ієрархічно підпорядкована структура, яка складається із модулів і складових модулів. Реалізація фізичної підготовки є алгоритм, певний порядок дій, покрокового вдосконалення структурних компонентів модулів: модуль спрямований на формування функціональних резервів – модуль спрямований на розвиток рухових якостей (фізичних кондицій) – модуль спрямований на підвищення ефективності техніко-тактичних дій.

Складові модулів: Модуль 1 – формування функціональних резервів футболістів: вдосконалення нейродинамічних функцій, оптимізація реактивних властивостей кардіореспіраторної системи і опорно рухового апарату, розвиток потужності і ємності енергозабезпечення, кінетики кардіореспіраторної системи. Модуль 2 – розвиток рухових якостей (фізичних кондицій) з урахуванням вимог функціонального забезпечення спеціальної працездатності: витривалості при роботі аеробного і анаеробного характеру, швидкісних можливостей футболістів. Модуль 3 – вдосконалення техніко-тактичних дій з урахуванням інтенсивності і фізіологічного напруження змагальних навантажень: моделювання ігрових варіацій, технічне забезпечення, тактична підготовка.

Висновки. Інструментом реалізації окремих модулів і цілісної структури фізичної підготовки є пов’язані компоненти управління контроль – моделювання – програмування, які визначають якісну оцінку етапу тренувального і вибір певного кроку її вдосконалення. Провідним чинником, який визначає ефективність реалізації структури є програмування визначене в якості структурного елемента управління тренувальним процесом, яка визначає алгоритм і його модифікації відповідно результатам контролю і заданим модельним характеристикам підготовленості.

СТИЛІ ТРЕНЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВА УПРАВЛІННЯ У СПОРТИВНИХ ІГРАХ

Оксана Комоцька — 2023-10-25

Вступ. Від стилю управління тренера в спортивній команді залежить ефективність роботи на результат, мотивація, загальна атмосфера та побудова професійних взаємовідносин, що обумовлює складність та багатогранність процесу управлінської діяльності тренера і залежить від багатьох психологічних аспектів. Сукупність зазначених складників тренерської діяльності, ускладнених зміною поколінь, сучасними особливостями сприйняття і опрацювання інформації, характерною індивідуалізацією у командних спортивних іграх, наявною потребою у корекції ставлення до комунікації «тренер-спортсмен» через загальне підвищення самооцінки особистості в суспільстві налаштовує на розуміння необхідності оптимізації навчально-тренувального і змагального процесу за рахунок пошуку шляхів конкретизації стилю управління тренера у спортивних іграх.

Мета дослідження – визначити, узагальнити та обґрунтувати наукові підходи до формування стилю управління тренерської діяльності у процесі керування командами в спортивних іграх.

Матеріал і методи: аналіз та узагальнення даних науково-методичних літературних джерел і інформативних даних мережі Інтернет, теоретичне моделювання.

Результати. На основі доступного науково-методичного матеріалу охарактеризовано та проаналізовано наукові підходи психологів і фахівців галузі фізичної культури і спорту, що опікуються питаннями формування стилю управління тренерської діяльності у спортивних іграх. Узагальнено специфічні впливові чинники та обґрунтовано алгоритм формування стилю управління командою у спортивних іграх, що обумовлює сучасні підходи до формування стилю тренерської діяльності:

Висновки. Наукові підходи до формування стилю управління тренерської діяльності у процесі керування командами в спортивних іграх еволюційно зазнали суттєвих змін у змістовому наповненні через особливості розвитку сучасного суспільства та вимоги толерантної комунікації у взаємодії «тренер-спортсмен».

Констатуємо, що проведений аналіз наявного розподілу стилів управління потребує якісного уточнення та опису специфіки ознак, що конкретизують індивідуальний стиль тренерської діяльності у процесі управління командою в спортивних іграх.

АДАПТАЦIЯ ДО НАПРУЖЕНОЇ М’ЯЗОВОЇ ДIЯЛЬНОСТI ТА ОСОБЛИВОСТI ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦIЇ ВАРIАБЕЛЬНОСТI СЕРЦЕВОГО РИТМУ СПОРТСМЕНIВ (II ПОВIДОМЛЕННЯ)

Олена Лисенко — 2023-10-25

Актуальність. Визначення механізмів регуляції діяльності серцево-судинної системи, як індикатора функціонального стану організму, від якої багато в чому залежить ефективність спортивної діяльності, залишається актуальною в оцінці шляхів адаптації організму спортсмена до різних фізичних навантажень.

Мета дослідження – вивчення особливостей прояву фізичної працездатності кваліфікованих спортсменів з різним типом вегетативної регуляції серцевого ритму за даними математичного аналізу особливостей варіабельності серцевого ритму.

Матеріал і методи. За участю 214 кваліфікованих спортсменів, які спеціалізувалися у веслуванні, баскетболі, гандболі, легкій атлетиці, хокеї, триатлоні, лижних гонках, біатлоні та інші види спорту. Методи аналізу особливостей варіабельності серцевого ритму, методи визначення фiзичної працездатності кваліфікованих спортсменів i реакцiї кардiореспiраторної системи на тестові навантаження (ергоспiрометричний комплекс «Oxycon Pro», тредмiл LЕ-200 С), математико-статистичні методи.

Результати. При виконанні напружених фiзичних навантажень вихiдний тип вегетативної регуляцiї в багато в чому визначає ефективнiсть компенсаторно-пристосувальних реакцiй органiзму Так, нормотонiчний i помiрно ваготонiчний тип регуляцiї СР в станi вiдносного спокою був притаманний висококвалiфiкованим спортсменам з високим рiвнем функцiональної пiдготовленостi. Нормотонiчний та ваготонічний типи регуляцiї СР характеризують оптимальний функціональний стан організму спортсмена, високі функціональні можливості організму, що забезпечують збереження вегетативного гомеостазу, оптимальним рівнем ефективністю регуляції і рівнем економічності функціонування,

стійкою регуляцією. Симпатикотонiчний тип регуляцiї СР ще притаманний задовільній адаптації до напружених фізичних навантажень та достатнім функціональним можливостям організму спортсмена.

Але вже відмічаються ознаки дисрегуляції в центральному контурі регуляції, знижений рівень ефективності регуляції СР, підвищений рівень напруження в регуляторних механізмах адаптації. На цьому фоні подібної регуляції СР може відмічатися погіршення функціонального стану спортсмена, з’являються об’єктивні ознаки втоми. Прогностично несприятливим для спортсменiв у станi вiдносного спокою є виражений ваготонiчний тип регуляцiї СР, а також різко виражений симпатикотонiчний тип регуляцiї СР –характеризують знижені функціональні можливості організму, незадовільну адаптацію до напружених фізичних навантажень.

Висновки. Ваготонічний, нормотонічний та симпатикотонічний тип регуляції СР в стані відносного спокою дозволяють говорити про задовільну адаптацію організму людини до впливу різних факторів зовнішнього середовища. Незадовільну адаптацію організму людини до факторів зовнішнього середовища характеризує різко виражений ваготонiчний та різко виражений симпатикотонічний типи регуляції СР в стані відносного спокою.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ У ФІТНЕС-ІНДУСТРІЇ

Роман Магомедов — 2023-10-25

Актуальність. В статті розглянуто особливості інтернет-маркетингу як ефективного та сучасного способу залучення клієнтів та розвитку спортивного бренду, який слід використовувати поруч із традиційними рекламними та PR-інструментами.

Метою роботи є визначення особливостей використання інструментів інтернет-маркетингу у фітнес-індустрії.

Матеріал і методи: аналіз (вивчення поняття інтернет-маркетинг, його переваг та недоліків); синтез (встановлення загальних правил просування в Інтернеті для фітнес-індустрії, побудова висновків у роботі); порівняння (визначення подібностей та відмінностей просування в Інтернеті фітнес-клубів різного рівня).

Результати. В ході дослідження визначено, що для фітнес-клубів різного класу інтернет-маркетинг є гарною альтернативою традиційним рекламним каналам таким, як: телебачення, радіо та зовнішня реклама. Мережеві фітнес-центри за допомогою інтернет-маркетингу можуть закріпити свій статус на ринку, збільшити продажі та тримати постійний зв’язок із клієнтами. Натомість локальні студії з фітнесу через інтернет-маркетинг, а особливо через SMM, здатні сформувати власний імідж та знайти «свою» «нішеву» аудиторію. У фітнес-індустрії найбільшою популярністю користуються такі платформи: Facebook, Instagram, Pinterest, Twitter, Telegram, YouTube та TikTok. За результатами дослідження основними інструментами Інтернет-маркетингу є: SMM, SEO-оптимізація, контекстна реклама, банерна реклама, E-mail-маркетинг, SMS-маркетинг та блогінг.

Висновки. В ході порівняльного аналізу використання мережевими та локальними фітнес-клубами інструментів SMM та інтернет-маркетингу (на прикладі «Sport Life» і «Fitness by Grek»), встановлено, що SMM-маркетинг ефективно використовується в обох випадках, хоча стратегії просування мають певні відмінності, які викликані фінансовими можливостями та широтою клієнтської бази. Крім того, відрізняється і спосіб подачі інформації. У мережевому фітнес-клубі матеріал є більш сухим та рекламним, натомість у локальній фітнес-студії публікації більш різноманітні та цікаві, вони залучають читачів до активнішої взаємодії.

В ході дослідження стратегії цих клубів встановлено, що «Sport Life» використовує повний спектр послуг інтернет-маркетингу, навіть SMS-маркетинг з ціллю залучення якомога більшої кількості клієнтів. А «Fitness by Grek», хоть і використовує деякі види крім SMM, робить це, аби – налагодити стійкий зв’язок та сформувати доброзичливі взаємовідносини між клієнтами та компанією.

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ШВИДКОСТІ РЕАКЦІЇ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ В ПРОЦЕСІ ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ ТХЕКВОНДО

Володимир Сова — 2023-10-25

Актуальність. В статті досліджено динаміку показників швидкості реакції юних спортсменів в процесі тренувальних занять тхеквондо з врахуванням їх вікових особливостей та статі. Актуальність та перспективність досліджень зумовлена взаємозв’язком психофізіологічних властивостей спортсменів з результативністю змагальної діяльності у тхеквондо та необхідністю його врахування у тренувальному процесі.

Мета статті полягає в оцінюванні латентного періоду складної зорово-моторної реакції юних тхеквондистів в динаміці тренувального заняття з урахуванням вікових особливостей та статі.

Матеріал і методи. У процесі дослідження було використано наступні методи: загальнонаукові (логічний, абстрагування, індукції); аналіз науково-методичної літератури та Інтернет-джерел. Показники швидкості реакції юних тхеквондистів оцінювалися за інструментальною методикою ПНДО (М.В. Макаренко) .

Результати. Досліджено латентний період зорово-моторної реакції 34 юних тхеквондистів з урахуванням їх вікових особливостей та статі. Акцент зроблено на визначенні латентного періоду реакції вибору одного з трьох подразників. Виміри проводилися в динаміці тренувального заняття: в підготовчій частині (після розминки), в основній частині, в заключній частині (після заминки). Результати вимірів було систематизовано в таблиці, на їх основі побудовано відповідні графіки й проведено аналітичну оцінку.

Висновки. В ході дослідження виявлено, що спортсмени старшого віку (хлопці 13-16 років та дівчата 12-15 років) демонструють кращі результати ніж відповідні за статтю спортсмени молодшої групи (хлопчики 8-12 років та дівчатка 8-11 років). При цьому спортсмени усіх досліджуваних груп демонструють вищі показники латентного періоду складної зорово-моторної реакції в основній частині заняття в порівнянні з показниками на початку тренування. Після заключної частини тренування у більшості спортсменів швидкість реакції знижується. Також виявлено відмінності досліджуваних показників в залежності від статі спортсменів.

СИСТЕМА ЗМАГАНЬ У ПРОФЕСІЙНОМУ ТЕНІСІ: ЕВОЛЮЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Христина Хіменес — 2023-10-25

Актуальність. Сучасна система змагань у професійному тенісі формувалась та розвивалася понад два століття. На різних історичних етапах вона зазнавала впливу різноманітних чинників, що спричиняло до реформування і заміни окремих компонентів системи, проте сприяло постійному підвищенню її організаційної та економічної ефективності.

Мета: виявити особливості становлення та розвитку компонентів системи змагань у професійному тенісі в контексті історії та сучасності.

Матеріал і методи. Дослідження проведено із використанням матеріалів теоретичного характеру. Аналізу, порівнянню та систематизації піддавалися зокрема сучасні праці, у яких визначено, описано окремі складові системи змагань у професійному тенісі, а також чинники, котрі визначають напрями удосконалення окремих турнірів чи турів, а також системи змагань у виді спорті у комплексі.

Результати. Професійний напрям тенісу розвивався починаючи з 1820-х років. Широкої популярності він почав набувати з 1968 року, коли було проголошено «еру Відкритого тенісу». З того часу і до сьогодні основними змаганнями в системі змагань професійних тенісистів залишаються чотири турніри Grand Slam. Не меншого значення, починаючи з 1970-х років набуває турова система організації тенісних змагань.

На сьогодні в структурі календаря змагань провідна роль належить зокрема наступним змаганням і турам (розташовані в порядку значущості): ATP Finals, ATP Masters 1000, Кубок ATP, Tour ATP 500, Tour ATP 250, ATP Challenger Tour. Усі зазначені змагання передбачають високі призові для лідерів. Окрім того в структурі системи змагань з професійного тенісу важливе місце належить рейтингу ATP, який з одного боку визначає статус (бальність) кожного змагання, а з іншого – позиції спортсменів у змагальних перегонах.

Висновки. У професійному тенісі сьогодні сформувалася достатньо складна, розгалужена і водночас високо комерціалізована система змагань, яка містить велику кількість компонентів. Формування цієї системи відбувалося з постійним урахуванням чинників соціального, економічного, політичного, технологічного характеру, які були/є актуальними в той чи інший час.