Спортивна наука та здоров'я людини

ВПЛИВ АНАЛІТИКИ ДАНИХ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ТАКТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В БАСКЕТБОЛЬН ИХ КОМАНДАХ НА ГОЛОВНИХ ЗМАГАННЯХ

Вікторія Нагорна — 2025-03-18

Вступ. Інтеграція штучного інтелекту та аналітики даних у баскетбол кардинально змінила
тактичне планування, що призвело до суттєвих покращень у показниках
ефективності, оптимізації стратегії та запобіганню травм.
Це дослідження мало на меті вивчити вплив аналітики даних та технологій штучного інтелекту
на результативність команди Суперліги «Франківськ-Прикарпаття» у сезоні 2024
року на прикладі платформи Hudl.
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано комплексний підхід, що включав
напівструктуровані інтерв'ю та опитування за шкалою Лікерта серед 25
спортсменок та 12 тренерів для збору суб'єктивних уявлень про вплив ШІ на
тренування та ефективність. Кількісні дані аналізувалися за допомогою описової
статистики, інферентного тестування та регресійних моделей для оцінки впливу
аналітики на ключові показники ефективності, профілактику травм та тактичне
планування.
Результати. Ключові результати свідчать про покращення точності виконання ігрових дій на
87,3%. Оптимізація командної стратегії також показала значне збільшення на 42%,
що стало можливим завдяки тактичним коригуванням, основаним на ШІ, які
покращили згуртованість та ефективність. Моделі попередження травм досягли
65% прогностичної точності, що дозволило персоналізувати тренувальні
модифікації, зменшуючи ризики травм та подовжуючи кар'єри гравців. ШІ-
технології значно покращили тактичний аналіз, з досягнутими 91,2% точності в
оцінці стратегій, 88,7% у відстеженні рухів гравців та 79,5% надійності в
ідентифікації слабких місць. Трансформаційний потенціал ШІ в баскетболі
очевидний: 84% тренерів повідомляють про покращення стратегічного розуміння,
76% цінують аналітику ефективності на основі ШІ, а 62% впроваджують
вдосконалені методики тренувань. Для порівняння, гравці отримують вигоду від
детального зворотного зв'язку (73%), вдосконалення навичок (68%) і підвищення
мотивації (55%).
Висновки. Ці результати підкреслюють трансформаційну роль ШІ та аналітики даних у
баскетболі. Дослідження пропонує переконливу модель для інтеграції цих
інноваційних технологій у тактичне планування, підкреслюючи потенціал ШІ для
розвитку стратегічних, фізичних та психологічних аспектів сучасного баскетболу.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ПСИХОМОТОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ 4-6 РОКІВ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ ТА НОРМОТИПОВИХ ДІТЕЙ

Андрій Баришников — 2025-03-18

Актуальність. Аутизм стає все більш серйозною проблемою для сучасного суспільства,
оскільки кількість діагностованих випадків постійно зростає. Діти з розладами
аутистичного спектру стикаються з великими труднощами в соціальній взаємодії та
комунікації, що створює значні бар'єри для їхньої інтеграції в суспільство. Ці діти
потребують не лише постійної уваги, але й спеціалізованої реабілітації, яка
спрямована на розвиток їхніх умінь і навичок та покращення якості життя. Варто
зазначити, що ефективна реабілітація вимагає комплексного підходу, який
об’єднує зусилля батьків, педагогів, медичних працівників і науковців. Науковці і
практики стверджують, що важливо не лише забезпечити фінансування таких
програм, але й активно інвестувати у проведення наукових досліджень, які дадуть
змогу розробити сучасні методики корекції. Основою створення дієвих
реабілітаційних програм є детальний аналіз психомоторного розвитку дітей, а
також вивчення їхніх індивідуальних потреб і особливостей [11, 17-19].
Мета дослідження – наукове обґрунтування психомоторного розвитку дітей із розладами
аутистичного спектру на підставі проведення експерименту і порівняння
показників психомоторного розвитку дітей з аутизмом (експериментальна група) і
нормотипових дітей (контрольна група).
Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь діти з розладами спектру аутизму 4-6 років
(49 осіб) і нормотипові діти такого ж віку (52 особи). Під час проведення науково-
дослідної роботи було використано такі методи дослідження як: аналіз, синтез і
узагальнення наукової та науково-методичної літератури, педагогічне
спостереження, тестування задля визначення показників розвитку психомоторики
означеного контингенту дітей, оцінка загального балу розвитку психомоторної
сфери і відповідного рівня, а також методи математичної статистики.
Результати. У результаті тестування в експериментальній групі (ЕГ) із 49 дітей з аутизмом
середній бал загального розвитку їхньої психомоторики склав 1,86 б. (р=0,0000), що
є критичним рівнем її розвитку. Найнижчий бал в експериментальній групі – 1,33 б.
(р=0,0000), що характеризує розвиток психомоторики дівчинки 4-х років. Найв
ищий бал у цій групі – 2,33 б. (р=0,0000) у хлопчика 6-ти років.
Результати дослідження психомоторики свідчать про те, що діти з аутизмом на
початку експерименту знаходяться на «критичному», «низькому» та «середньому»
рівнях психомоторного розвитку. Втім, «середній» рівень серед дітей з аутизмом
зустрічається набагато рідше ніж «критичний».
Висновки. З’ясовано, що в групах аутичних дітей не було визначено значних відмінностей у
показниках психомоторного розвитку між дівчатками та хлопчиками. У хлопчиків
ці показники дещо перевищують показники у дівчат (за винятком мімічного тесту).
У тестах, де відмінності все ж спостерігались, вони були несуттєвими. Виходячи з
представленого вище, розробляти окремі програми для дітей різної статі віком 4-6
років, у яких був визначений аутизм, не має сенсу. Однак, починати корекційну
роботу треба якомога раніше. Якщо діти з РАС до 2-х років не мали втручання або
корекції, то потім дуже важко впливати на вади поведінки [7,10].

ВИЗНАЧЕННЯ, АНАЛІЗ ТА ПОРІВНЯННЯ ВИДІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ, ЯКІ ІСНУЮТЬ В УКРАЇНІ

Володимир Білий — 2025-03-18

Актуальність. Потреба суспільства в реабілітаційних послугах є досить поширеною. Так, від
30 до понад 50 % людей потребують реабілітації. Активний розвиток сфери
реабілітації та залучення фахівців з різних галузей породжують неоднозначність у
класифікації видів реабілітації. Деякі класифікації є застарілими або дублюють одне
одну. Попри поширеність та актуальність реабілітації, сьогодні немає однозначної
класифікації видів реабілітації.
Мета роботи – визначити відмінності видів реабілітації, які існують в Україні для їх
класифікації.
Матеріал і методи: аналіз, узагальнення та систематизація даних законодавчої бази України
та науково-методичної літератури.
Результати. Було визначено види реабілітації, подано їх опис та характеристику за
завданнями, цільовими групами та субʼєктами. Також було визначено ті види, які є
подібними одне до одного, в результаті чого їх було обʼєднано у спільний вид та
віднесено до відповідних підвидів.
Висновки. До видів реабілітації слід віднести: реабілітацію у сфері охорони здоровʼя,
психологічну реабілітацію, соціальну реабілітацію та фізкультурно-спортивну
реабілітацію. Реабілітація у сфері охорони здоровʼя активно розвивається та є
найбільш організованим видом реабілітації. Поєднання декількох видів
реабілітації забезпечує «комплексну реабілітацію», що своєю чергою сприяє
збільшенню ефективності реабілітаційного процесу.

АНАЛІЗ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ТРАВМ У СПОРТСМЕНІВ-АКРОБАТІВ ТА ЧИННИКИ, ЩО ЇХ ЗУМОВЛЮЮТЬ

Альфія Дейнеко — 2025-03-18

Актуальність. Характерною тенденцією розвитку сучасного спорту є збільшення випадків
травматизму, пов’язане з високими вимогами до результативності та гострою
конкуренцією на міжнародній арені. У зв’язку з цим, профілактика травматизму
розглядається як одна з найгостріших проблем підготовки спортсменів.
Особливого значення проблема травматизму набуває в акробатиці, невід'ємною
частиною якої є складні акробатичні елементи, підтримки, стійкі, кидки, польоти,
ловіння, приземлення на плечі та руки партнерів тощо. Відомо, що травми легше
попередити, ніж лікувати. Для цього тренери і спортсменами мають вести активну
роботу з профілактики і попередження травматизму, ретельно вивчаючи та
аналізуючи травми, причини і умови їх виникнення.
Мета роботи. аналіз і з'ясування причин виникнення травм у спортсменів-акробатів та
чинників, що їх зумовлюють.
Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної
літератури і ресурсів мережі «Інтернет»; соціологічні дослідження (анкетування),
методи математичної статистики. В анонімному опитуванні брали участь 26
спортсменів-акробатів і 18 тренерів, досвід роботи яких в акробатиці складав не
менше трьох років.
Результати. Аналіз результатів проведеного дослідження, спрямованого на з’ясування
особливостей травматизму у спортивній акробатиці виявив, що більшість
спортсменів (80%) прагнуть до високих спортивних досягнень, вказуючи, що
головною метою для них є отримання спортивних звань: КМС, МС і МСМК.
Переважна більшість опитаних спортсменів (60%) вказують на погіршення стану
здоров'я у результаті тренувань, яке вони пов’язують з отриманням травм різної
тяжкості (забої, переломи, струс мозку, травми хребта, розтягування зв'язок тощо).
На їхню думку, причинами травмувань є: неефективна розминка, погане
самопочуття під час тренування, велике фізичне навантаження, непрофесіоналізм
тренера, недостатня фізична, технічна і психологічна підготовленість спортсмена
та його неуважність, невідповідні технічні умови спортивної зали та інші фактори.
В ході дослідження також було встановлено, що у 89% тренерів спортсмени
отримували травми, але більшість з них були легкими і зазначили, що майже всі
тренери (95%) володіють знаннями та навичками першої медичної (долікарської)
допомоги.
Висновки. Результати дослідження дали можливість отримати інформацію щодо: причин
травматизму; характеру, видів та кількості травм, які отримують акробати під час
спортивної діяльності; впливу занять професійним спортом на опорно-руховий
апарат та стан здоров’я спортсменів

ФОРМУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВАНТАЖЕННЯ «КРИТИЧНОЇ» ПОТУЖНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ У ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ

Андрій Дяченко — 2025-03-18

Актуальність. Сучасні напрями вдосконалення спортивної підготовки ґрунтуються на
повному розумінні проблеми формування спеціалізованої спрямованості
тренувального процесу, зокрема моделюванню тренувальних навантажень, які
відповідають вимогам функціонального забезпечення змагальної діяльності
відповідно виду спорту, спеціалізації, віку і кваліфікації спортсменів [2]. Результати
мета аналізу надали підстави для проведення дослідження високоспециалізованих
напрямів моделювання навантаження критичної потужності цільової
спрямованості з урахуванням функціонального забезпечення структурних
компонентів змагальної діяльності, зокрема на другій половині дистанції 2000 м в
веслуванні академічному.
Мета дослідження – визначити кількісні і якісні характеристики режимів тренувальних
навантажень критичної потужності, експериментально довести можливості їх
цільового використання в системі спеціальної фізичної підготовки кваліфікованих
спортсменів у веслуванні академічному.
Матеріал і методи: кваліфіковані спортсмени, які спеціалізуються у веслуванні академічному
(чоловіки). Вік 24,1±2,3 років. Кваліфікація – члени збірних команд провінцій
Шандун, Дзяньши, Сичуань (n=35). Методи: мета аналіз спеціальної літератури,
фізіологічні методи дослідження, ергометрія.
Результати. Перший режим тренувальних занять – пролонговані режими тренувальних
навантажень на ергометричному рівні навантаження VO2 max. Другий режим –
повторні тренувальні вправи виконані на рівні критичної потужності навантаження,
зареєстрованої на рівні 115% VO2max. Третій рівень – пролонговані режими
тренувальних навантажень на рівні ергометричної потужності, зареєстрованої на
початку лінійного зниження інтенсивності роботи під реалізації стартових дій
веслувальників. Показники енергетичної потужності, аеробного і анаеробного
енергозабезпечення, зареєстровані в серії тестів VO2max, CP, CPFT відповідають
модельним характеристикам функціональної підготовленості веслувальників
високого класу.
Висновки. Показники вживання кисню, концентрації лактату крові, ергометричної потужності,
зареєстровані протягом повторного виконання тестових навантажень свідчать про
реалізаційний характер експериментальних режимів роботи. Це формує змістовну
основу кумуляції режимів тренувальних навантажень, в заняттях спрямованих на
розвиток функціональних можливостей в умовах стійкого стану, розвитку і
компенсації втоми, втоми, перехідних процесів між ними.

ХАРАКТЕРИСТИКИ СТІЙКОГО СТАНУ І СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕАКЦІЙ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ НА КАНОЕ

Андрій Дяченко — 2025-03-18

Introduction. Despite the availability of a wide range of indicators, particularly VO₂max, V̇Emax, and
VCO₂max, which influence the overall assessment of athletes’ functional capabilities,
physiological and ergometric characteristics that determine the level of significance,
typical features, and normative requirements for defining a stable state are insufficiently
represented in specialized literature. Understanding physiological and ergometric
factors that influence the formation of a stable state, as well as their normative (model)
parameters, facilitates the search for new ways to improve functional fitness, directly
informing the guidelines for the special training of canoe rowers.
The aim of the study is to determine the quantitative and qualitative characteristics of a stable state
and experimentally prove the feasibility of their targeted application in the system of
special physical training of qualified canoe rowers.
Material and methods. The study involved qualified male athletes specializing in academic rowing
(n=30), aged 26.1±1.7 years, with open weight categories. Methods: analysis of classical
and modern literature, physiological research methods, and ergometry.
Results. The stable state during a 1000 m competitive canoe distance has the following quantitative
and qualitative characteristics (X̅±S, CV%): W VO₂max – 162.2±9.8 watts, 6.0%;
VO₂max ST – 5.4±0.2 l•min⁻¹, 3.7%; QO₂ ST – 32.5±1.3 units, 6.0%; QCO₂ ST – 32.1±1.6
units, 5.0%. The conditions for maintaining a stable state when reaching the “fatigue
threshold” correspond to the following ergometric and physiological indicators of
special work capacity (X̅±S, CV%): W VO₂ max – 183.1±17.9 watts, 9.8%; VO₂max ST –
5.4±0.8 l•min⁻¹, 14.8%; QO₂ ST – 31.5±1.3 units, 5.9%; QCO₂ ST – 32.6±1.8 units,
4.0%.Generalized characteristics indicate the effectiveness of the structure “stable state
– fatigue threshold – fatigue compensation.” The efficiency of anaerobic reserve
realization (power/capacity) (X̅±S, CV%): La test 30 – 9.3±0.3 mmol•l⁻¹, 3.2%; La test CP
– 15.0±1.9 mmol•l⁻¹, 12.7%. An increase in respiratory compensation for metabolic
acidosis of pulmonary ventilation in response to increased CO₂ is accompanied by a 1.5%
increase in the QCO₂ ST/QCO₂ CP ratio and a 2.4% decrease in the QO₂ ST/QO₂ CP ratio.
Conclusions. Functional stability is a physiological state that arises and accompanies athletes during
intense training and competition. A stable state is a structural component of the
interconnected elements of functional support for canoeists' special work capacity,
including rapid kinetics, stable state, and fatigue compensation.

СПЕЦИФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНАЕРОБНОГО ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШВИДКІСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВЕСЛЯРІВ НА КАНОЕ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

Андрій Дяченко — 2025-03-18

Актуальність. Вікові розбіжності анаеробної потужності і анаеробної ємності є стабільним
чинником функціональної підготовленості. Нормативні рівні показників, їх впливи
на рівень працездатності спортсменів–каноїстів різної вікової і кваліфікаційної
категорії мають актуальне значення для формування цільової спрямованості
підготовки каноїстів–спринтерів.
Мета дослідження – визначити кількісні і якісні характеристики анаеробної потужності і
ємності у спортсменів–каноїстів різної вікової категорії.
Матеріал і методи: юні кваліфіковані веслувальники на каное (юнаки) віком 17,1±0,3 років
(n=35), веслувальники на каное високої кваліфікації (чоловіки) віком 26,2±1,7,
(n=35). Методи дослідження: теоретичні, фізіологічні, ергометричні.
Результати. Структура анаеробного енергозабезпечення швидкісних можливостей юних
кваліфікованих і висококваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються в каное
має певні індивідуальні і типологічні відмінності відповідні віку і кваліфікації
спортсменів. Вони стосуються показників спеціальної працездатності (W),
анаеробної гліколітичної потужності і ємності, відповідно юніорів – дорослих
спортсменів високої кваліфікації: «Тест 10»: W 271,2±19,9 – 299,5±21,1 watt. «Тест
30»:W 276,5±21,7 – 295,4±13,7 watt; La 9,1±0,3 – 9,2±0,5 mmol•l-1. «Тест 90»:W
189,0±15,9 – 207,0±11,0 watt; La 12,7±0,3 – La 14,9±0,2 mmol•l-1.
Висновки. Структура анаеробного енергозабезпечення юних кваліфікованих спортсменів
ґрунтується на показниках анаеробної потужності, на яку впливають природні
індивідуальні передумови фізичного розвитку людини в кінці пубертатного
періоду; веслувальників високої кваліфікації – на показниках анаеробної
потужності і анаеробної ємності на які впливають, як індивідуальні передумови
спортсменів, так і система спеціальної швидкісної підготовки.
Ключові слова: анаеробна потужність, анаеробна ємність, швидкісні можливості, спеціальна
працездатність, каное, юні кваліфіковані каноїсти, каноїсти високої кваліфікації.

ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМАТИКИ ФОРМУВАННЯ СПОРТИВНОГО ІМІДЖУ

Ірина Климець — 2025-03-18

Актуальність. За результатами досліджень, у минулому спортсмени здебільшого не
приділяли уваги формуванню свого публічного іміджу та його впливу на
громадську думку. Сьогодні ж, коли фізкультурно-спортивні послуги все більше
набувають форми товару та спорт активно використовується в рекламній індустрії,
сприятливий, привабливий імідж спортсмена стає одним із тих факторів, що
визначають його матеріальний добробут.
Мета дослідження – проаналізувати загальні аспекти проблематики формування
спортивного іміджу.
Матеріал і методи: аналіз наукової, професійної та періодичної літератури, спостереження.
Результати. У наукове вживання поняття імідж було запроваджено лише на початку 60-х
років ХХ століття. Імідж походить від латинського слова «imago» – образ, який
пов’язаний з іншою лексемою – «imitari», тобто, імітувати. Тлумачний словник
Вебстера дає таке визначення цього поняття: «імідж» – штучна імітація чи подача
зовнішньої форми певного об’єкта, особливо особистості. Він є уявним уявленням
про людину, товар або інститут, спрямовано формується в суспільній свідомості за
допомогою паблісіті, реклами чи пропаганди. Проблему іміджу спорту слід
розглядати за такими основними аспектами, як-от: психологічний, педагогічний,
професійний, фізіологічний, комунікативний, соціологічний, політологічний.
Висновки. Формування спортивного іміджу – це образ спортсмена, тренера, команди тощо,
який цілеспрямовано чи стихійно формується і психологічно впливає на різні
соціальні групи, які пов’язані зі спортом. Імідж у спорті, що формується
цілеспрямовано, використовується з метою популяризації (або дискредитації)
спортсмена, тренера, команди тощо.

ПРОГНОЗУВАННЯ ЧИННИКІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕСЛЯРІВ -АКАДЕМІСТІВ

Роман Клопов — 2025-03-18

Актуальність. У статті проведено теоретичний аналіз методів прогнозування чинників
підвищення рівня змагальної діяльності веслярів-академістів. Теоретичний аналіз
наукової літератури, присвячених пошуку наукових відомостей про засоби і методи
прогнозування результативності змагальної діяльності на 2000 м у веслуванні
академічному серед вікових категорій: юніори до 19 років, молодь до 23 років та
дорослі.
Мета дослідження – на основі наукового аналізу визначити ключові методи, які дозволяють
вірогідно прогнозувати результативність на 2000 м на ергометрі та на воді в 1х
серед веслярів-академістів у веслувальників категорій юніори до 19 років, молодь
до 23 років та дорослі.
Матеріал і методи: аналіз і узагальнення літературних джерел, аналіз наукових досліджень
з прогнозування результативності на дистанції 2000 м на ергометрі «Concept 2»
серед веслярів-академістів та в одиночних класах човнів (1х) серед вікових
категорій: юніори до 19 років, молодь до 23 років і дорослі.
Результати. Науковці Chun-Jung Huang, Thomas W. Nesser, Jeffrey E. Edwards та ін., які
досліджували веслярів-академістів із США та Австралії, зазначають, що результати
тестувань, а саме: вертикальний стрибок для оцінки потужності нижніх кінцівок,
тест на веслувальному ергометрі на дистанції 2000 м на швидкість для визначення
витривалості, горизонтальні підготування на максимальну кількість повторень для
оцінки витривалості верхніх кінцівок, жим ногами на тренажері за одне повторення
для оцінки сили нижніх кінцівок, підйом корпусу на тренажері «Roman Bench» на
максимальну кількість повторень для оцінки витривалості нижньої частини спини,
дозволяють прогнозувати результативність на дистанції 2000 м на ергометрі у 17
веслярів-академістів серед вікової групи юніори до 19 років [10]. A.F. Folk, C.A.
Garcia, S.H. Whitney та ін. провели дослідження в жіночій збірній Університету Темпл
з веслування академічного, в якому взяло участь 23 спортсменки віком до 23 років,
та з’ясували, що результати тестувань взяття штанги на груди та присідання зі
штангою на плечах за одне повторення дозволяють прогнозувати результативність
двокілометрової дистанції на ергометрі [7].
Y.Strykalenko, O.Shalar, V.Huzar, S.Voloshynov та ін. зазначають, що існує
кореляційний зв'язок між часом проходження дистанції 2000 м на ергометрі та
веслуванням 2000 м на воді в одиночних класах човнів. Вибірка дослідження
склала 11 дорослих чоловіків та 4 веслярів-академістів категорії до 23 років [21,
2221].
Висновки. Наведено теоретичні відомості про прогнозування результативності на дистанції
2000 м на ергометрі і на воді у веслуванні академічному серед вікових категорій:
юніори до 19 років, молодь до 23 років та дорослих.

ОЦІНКА МОТИВАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРЕНЕРІВ З БАСКЕТБОЛУ

Оксана Комоцька — 2025-03-18

Актуальність. Дослідження мотивації професійної діяльності тренерів з баскетболу набуває
особливої актуальності в контексті розвитку сучасного спорту та підготовки
молодих спортсменів. Особливої уваги потребує вивчення питань професійної
мотивації тренерів, які працюють з юними спортсменами і причетні до потужного
впливу на несформовану особистість. У контексті зазначеного, Всеукраїнська
юнацька баскетбольна ліга постала унікальним середовищем для дослідження
професійної мотивації тренерів.
Мета дослідження – аналіз та узагальнення даних науково-методичних літературних джерел
і інформативних даних мережі Інтернет, анкетування «Мотивація професійної
діяльності» за методикою К.Замфір у модифікації А.Реана, методи математичної
статистики.
Матеріал і методи: аналіз наукової, професійної та періодичної літератури, спостереження.
Результати. Статистичний аналіз емпіричних даних сприяв виявленню структури
мотиваційного профілю тренерів, де домінуючу позицію займає внутрішня
мотивація з показником 4,55 бали при стандартному відхиленні 0,65, що свідчить
про високий рівень професійної зрілості тренерського складу та їхню орієнтацію на
самореалізацію у професійній діяльності. Зовнішня позитивна мотивація, маючи
середній показник 3,81 бали при стандартному відхиленні 1,04, демонструє
раціональне ставлення тренерів до матеріальних стимулів та кар'єрного зростання.
Найнижчі показники зафіксовані для зовнішньої негативної мотивації – 3,05 бали
при стандартному відхиленні 1,05, що в поєднанні з високими показниками
внутрішньої мотивації свідчить про переважання позитивних мотиваційних
факторів у професійній діяльності тренерів. Така структура мотивації, згідно з
методикою К.Замфір, є більш сприятливою для професійного розвитку порівняно з
ситуацією домінування зовнішньої негативної мотивації.
Висновки. 52,38% досліджуваних тренерів демонструє оптимальний мотиваційний комплекс
(ВМ > ЗПМ > ЗНМ), що є показником високого рівня професійної компетентності та
психологічної готовності до роботи з юнацькими командами.

СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЦИФРОВИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНО -УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ В СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Віталій Лавров — 2025-03-18

Актуальність. Цифрова трансформація є одним з п’яти пріоритетних напрямів державної
політики, визначених у «Стратегії розвитку фізичної культури та спорту до 2028
року». Успіх модернізації управлінських процесів у сфері фізичної культури і спорту
залежить від ефективності розробки організаційно-управлінських засад із
залученням передових цифрових рішень. Автоматизація управлінських завдань,
електронний документообіг, цифрові платформи для комунікації мають значний
потенціал для оптимізації усіх аспектів управління.
Мета дослідження – провести соціологічний аналіз стану цифровізації сфери фізичної
культури і спорту та визначити пріоритети впровадження цифрових рішень для
оптимізації організаційно-управлінських процесів у сфері ФКіС.
Матеріал і методи: У дослідженні взяли участь 1175 респондентів, серед яких працівники
органів виконавчої влади, територіальних громад, федерацій з виду спорту,
закладів фізичної культури і спорту, тренери, спортсмени та судді. До експертного
опитування долучено 12 провідних фахівців у сфері фізичної культури і спорту. Під
час дослідження було використано методи: теоретичний аналіз та узагальнення
даних наукової літератури, документальних джерел та мережі Інтернет; синтез та
узагальнення; соціологічне опитування; метод експертної оцінки.
Результати. Проведене соціологічне дослідження, яке мало на меті обґрунтувати
необхідність глобальної цифровізації системи управління фізичною культурою і
спортом, виявило низку ключових проблем, серед яких особливо виокремлюються
складність комунікації між рівнями організаційної структури та відсутність чітко
визначеної схеми роботи. Більшість респондентів, які взяли участь в опитуванні
(80,9%), активно використовують інформаційні системи у своїй діяльності, проте
стикаються з різноманітними труднощами, серед яких необхідність ручного
введення даних (39,2%), брак доступу до необхідної інформації (28,6%) та
складність комунікації між користувачами (26,6%).
Висновки. Проведене дослідження підтвердило робочу гіпотезу про доцільність розширення
використання цифрових рішень в організаційно-управлінській діяльності сфери
фізичної культури і спорту. Експертне опитування дозволило визначити пріоритетніцифрові проєкти, серед яких найвищу оцінку отримали електронний паспорт
спортсмена/тренера, єдиний календарний план заходів та електронний реєстр
спортивної інфраструктури. Респонденти вважають ці ініціативи найважливішими
для вдосконалення організаційно-управлінських процесів у сфері фізичної культури
і спорту.

РОЗВИТОК ПАРАЛІМПІЙСЬКОГО РУХУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Максим Мішин — 2025-03-18

Актуальність. Глобалізація сучасного світу охоплює різні аспекти соціального життя, зокрема
спорт, що стає платформою для інклюзії, культурного обміну та економічного
розвитку. Паралімпійський рух є важливим елементом цієї трансформації, адже він
сприяє популяризації інклюзивності, подоланню стереотипів щодо інвалідності та
зростанню міжнародного співробітництва. Аналіз впливу глобалізаційних процесів
на розвиток паралімпійського спорту є необхідним для формування стратегій його
подальшого розвитку.
Мета дослідження – аналіз розвитку паралімпійського руху під впливом глобалізаційних
процесів.
Матеріал і методи: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та Інтернет ресурсів,
узагальнення даних сучасних досліджень, методи статистичної обробки одержаної
інформації.
Результати. У ході проведеного дослідження з’ясовано, що глобалізація сприяє збільшенню
популярності паралімпійського руху, що проявляється у зростанні кількості
учасників та країн-учасниць. Медіатизація, розвиток цифрових платформ (TikTok,
YouTube) та економічна підтримка транснаціональних корпорацій зробили
Паралімпійські ігри більш доступними та популярними. Завдяки глобалізації
паралімпійський спорт сприяє розвитку інфраструктури країн-організаторів,
створенню робочих місць і залученню інвестицій. Проте серед викликів
виділяються економічна нерівність, стандартизація культурних традицій і вплив на
певні види спорту.
Висновки. Результати дослідження підтверджують, що глобалізація є потужним фактором
впливу на розвиток паралімпійського руху. Вона сприяє розширенню міжнародної
співпраці, поширенню інклюзивних цінностей та впровадженню інноваційних
технологій у підготовку спортсменів з інвалідністю. Як невід’ємна складова
глобалізаційних процесів, паралімпійський рух підтверджує, що спорт є не лише
змаганням, а й потужним інструментом соціальної інтеграції та трансформації.
Сучасний паралімпійський спорт став частиною глобальної спортивної культури.
Він відіграє важливу роль у соціалізації осіб з інвалідністю, сприяє популяризації
здорового способу життя та посиленню міжнародного співробітництва.
Глобалізація відкриває нові можливості для його розвитку: зростає рівень
медіатизації, покращується економічна підтримка, розширюється спортивна
інфраструктура. Водночас вона породжує низку викликів, зокрема економічну
нерівність між країнами, стандартизацію культурних традицій та вплив на локальні
спортивні системи.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ В УКРАЇНІ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ

Ольга Мусіяченко — 2025-03-18

Актуальність. Боротьба за об’єктивне висвітлення історичної спадщини та протидія стиранню
культурної ідентичності здавна були болючими для України. Один із ключових
складників російської пропаганди – маркування їхнього культурного простору:
через мову, топоніміку, вкрадені традиції, “привласнення” діячів і досягнень.
Відповідно, гостро постає питання пошуку ефективних шляхів протистояння цим
явищам. Спорт має великий потенціал для згуртування населення. Не дарма він був
невід’ємним складником багатьох національно-патріотичних рухів кінця ХІХ –
першої половини ХХ ст. Українські спортсмени й зараз гідно представляють
державу на міжнародній арені, а за їхніми перемогами слідкують усі
співвітчизники. Спортсмени стають лідерами думок і громадськими активістами,
які є наочним прикладом для молодого покоління нашої країни. Легка атлетика
здавна використовувалась у патріотичному вихованні, однак цей досвід потребує
аналізу та перегляду з урахуванням викликів сьогодення, появою нових історичних
досліджень і поступовим заповненням “білих плям” нашого минулого. Пошук і
гідне представлення історій видатних діячів українського спортивного життя та
презентація історії фізичної культури й спорту у її тісному зв’язку з національною
історією – одні з основних завдань сучасності.
Мета дослідження – проаналізувати досвід використання різних видів легкої атлетики як
інструментів формування національної свідомості в Україні та їх ефективність в
сучасному контексті.
Матеріал і методи. Методологічною основою статті є міждисциплінарний підхід, історико-
порівняльний, хронологічний, ретроспективний методи; аналіз та узагальнення, а
також – контент-аналіз –для дослідження практик використання легкої атлетики у
національно-патріотичному вихованні.
Результати. Охарактеризовано тенденції та досвід використання легкої атлетики як метод
формування національної свідомості, зокрема – у комеморативних практиках і
національно-патріотичному вихованні молоді.
Висновки. Аналіз наявних практик дозволив визначити, яким чином досвід легкої атлетики
може використовуватись у формуванні національної свідомості та які з форм
залучення є найбільш популярними та результативними.

ДІАЛОГ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ ПРО НЕ РОЗПОЧАТУ РЕФОРМУ СПОРТУ В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ІНІЦІЮВАННЯ

Володимир Приходько — 2025-03-18

Актуальність. Загалом не завжди вдалі виступи спортсменів України у представницьких
міжнародних змаганнях з різних олімпійських видів спорту окрім того, що вони
мають об’єктивну основу через війну Росії проти України, віддзеркалюють і той
факт, що у нас так і не розбудована національна система підготовки спортсменів.
Це можливо через вже підготовлену реформу спорту.
Мета дослідження – визначити шляхи просування реформи спорту вищих досягнень від
початку ініціювання і далі до проведення і завершення, як важливої складової
сучасного менеджменту у сфері спорту в Україні.
Матеріал і методи. Дослідження виконане у Придніпровській державній академії фізичної
культури і спорту для пошуку шляхів просування реформи спорту вищих досягнень
в Україні. 18-19 вересня 2024 р. відбувся діалог зі штучним інтелектом, а саме
GhatGPT, про так і не розпочату реформу спорту в Україні. Діалог засвідчив, що
GhatGPT насичений інформацією. І, як виявилось, цей своєрідний діалог визначив
спосіб започаткування реформи.
Результати. Залучення до діалогу щодо теми реформи спорту в Україні GhatGPT довело
користь для науковця у такому спілкуванні, у випадку коли існує потреба виконати
умовну «звірку годинника» з гарно наповненим інформацією неупередженим
учасником діалогу про розгортання потрібної діяльності у ситуації значної
невизначеності. Через спілкування з GhatGPT у формі «запитання - відповідь»,
«відповідь - пояснення» і «відповідь - пропозиція» можна отримати інформацію,
яка допоки відсутня, щодо дій, які треба виконати. У тому випадку, коли знання про
те, що і як робити обмежені або їх взагалі немає через те, що напрям спортивного
менеджменту це область, у якій успіх визначають творчі нестандартні дії актора у
невизначеній ситуації.
Висновки. На даний час як не використаний ресурс реформи спорту можна вважати наступний
хід. Відомо, що значна кількість реформ, які проводить Україна, відбуваються
завдяки закордонним спонсорам. Виділяючи потрібні кошти, вони надають їх під
той перелік реформ, які має провести Україна «для себе». Тож до списку має бути
включена також реформа спорту.
Ключові слова: реформа спорту вищих досягнень в Україні, концепція і технологія реформи
спорту, діалог зі штучним інтелектом, ініціація реформи.

АНАЛІЗ ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ РОЗВИТКУ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ У ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАНЯТТЯХ ЮНИХ ТАЕКВОНДИСТІВ

Володимир Сова — 2025-03-18

Актуальність. В статті розглянуто результати анкетного опитування тренерів для виявлення
думок фахівців щодо розвитку психофізіологічних властивостей юних
таеквондистів в процесі тренувальних занять. Актуальність та перспективність
проведеного дослідження обумовлена впливом психофізіологічних властивостей
спортсменів на результативність змагальної діяльності у єдиноборствах, зокрема у
таеквон-до І.Т.Ф
Мета дослідження – проаналізувати практичний досвід розвитку психофізіологічних
властивостей у тренувальних заняттях юних таеквондистів.
Матеріал і методи. У процесі дослідження було використано наступні методи: аналіз
науково-методичної літератури; анкетування, математичну обробку даних. У
дослідженні прийняли участь 13 тренерів, які мають досвід роботи з юними
таеквондистами п’ять та більше років.
Результати. Аналіз результатів проведеного анкетування дозволив виявити розуміння
тренерами важливості психофізіологічних властивостей юних таеквондистів для
успішної змагальної діяльності та з’ясувати особливості їх розвитку під час
тренувальних занять. В статті подано матеріали в яких систематизовано отримані
результати та виконано їх аналітичну оцінку.
Висновки. За результатами проведеного анкетного опитування тренерів з таеквон-до І.Т.Ф.
виявлено дискусійні питання щодо практичного застосування засобів розвитку
психофізіологічних властивостей у тренувальному процесі юних таеквондистів.
Незважаючи на те, що всі опитані тренери вважають, що успіх змагальної діяльності
в таеквон-до І.Т.Ф. залежить від психофізіологічних властивостей спортсменів, на
практиці лише 34,4% фахівців систематично застосовують допоміжні засоби для їх
розвитку у юних таеквондистів. При цьому 84,6% опитаних фахівців вважають
доцільним розвиток психофізіологічних властивостей юних таеквондистів, а саме
концентрації уваги, оперативної пам'яті, швидкості реакції та швидкості мислення.

ПОБУДОВА ЦІЛІСНИХ СТРУКТУР ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СПОРТСМЕНІВ–ТАНЦЮРИСТІВ ВИСОКОГО КЛАСУ

Ігор Соронович — 2025-03-18

Актуальність. Сучасні засади побудови тренувального процесу ґрунтуються на застосуванні
системного і синергічного підходів в процесі реалізації структури взаємопов’язаних
компонентів управління «контроль-моделювання-програмування». Оптимізація
цього процесу є одним із провідних напрямів пошуку нових резервів спеціальної
підготовленості спортсменів. В спеціальній літературі зі спортивного танцю
інформації з цього приводу край недостатньо.
Мета дослідження – сформувати і експериментально перевірити програму підготовки
спортсменів-танцюристів на основі реалізації системного і синергічного підходів до
побудови тренувального процесу.
Матеріал і методи: мета–аналіз спеціальної літератури, педагогічний експеримент з
використанням експертного оцінювання змагальної діяльності пари.
Результати. Групи спортсменів-танцюристів умовно названі «А» і «В» виконали один із
варіантів експериментальної програми підготовки. Перша програма, яку виконали
спортсмени групи «А» основана на системному стабільному використанні циклів,
тренувальних занять, мікроциклів і мезоциклів. Друга програма, яку виконали
спортсмени групи «В» ґрунтується на синергічному підході, який формується на
основі ефектів «втома–відновлення», «втома–повільне відновлення», «хронічна
втома–невідновлення» в мікро і мезоциклах підготовки спортсменів-танцюристів.
В результаті реалізації першої програми працездатність спортсменів-танцюристів
групи «А» збільшилась 11,9%, другої програми – групи «В» 14,8%.
Висновки. Форми організації (побудови) тренувального процесу спортсменів-танцюристів
підпорядковані узагальним принципам теорії спорту, біології спорту, підготовки
спортсменів в спортивному танці, які ґрунтуються на закономірностям формування
адаптаційних (тренувальних) ефектів. Механізмом формування адаптаційних
ефектів є раціональна побудова тренувального процесу на основі застосування
цілісних структур «втома–відновлення», і її модифікації за рахунок ефектів «втома–
повільне відновлення», «хронічна втома– невідновлення» в мікро і мезоциклах
підготовки спортсменів-танцюристів.

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

Сергій Трачук — 2025-03-18

Актуальність. Дошкільний вік по праву вважається важливим етапом у формуванні основ
гармонійного фізичного розвитку. У цей період фізичне виховання відіграє ключову
роль, сприяючи покращенню антропометричних показників, розвитку рухової
активності і зміцненню загального фізичного стану. Для дітей з порушенням
мовленнєвого розвитку фізичне виховання в закладах дошкільної освіти займає
важливе місце у формуванні гармонійного розвитку та відіграє важливу роль в
адаптації дошкільнят в освітньому процесі.
Мета дослідження – визначити особливості фізичного розвитку дітей 5-6 років із затримкою
мовленнєвого розвитку в процесі фізичного виховання.
Матеріал і методи: аналіз спеціальної літератури, узагальнення та систематизація даних
науково-методичної літератури і даних мережі Інтернет; окремі показники
антропометрії та методи математичної статистики. Контингент учасників – 60 дітей
5-6 років із затримкою мовленнєвого розвитку. База проведення досліджень –
заклади дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №652, №779, №270
Дарницького району м. Києва. Для обробки даних про зріст та маси тіла дошкільнят
використовувалось програмне забезпечення WHO AnthroPlus.
Результати. Було встановлено, що нормальна маса тіла та співвідношення маси до довжини
тіла спостерігаються у 70% дітей віком 5–6 років із затримкою мовлення. Однак
лише 45% цих дітей мають довжину тіла, яка відповідає нормативам, визначеним
ВООЗ. Понад половину обстежених дітей характеризує нормальний рівень
розвитку грудної клітки, серед яких більшість становлять діти з астенічною
тілобудовою.
Висновки. Статистично значущих відмінностей у частоті випадків астенічного типу тілобудови
та нормального рівня розвитку грудної клітки залежно від віку чи статі виявлено не
було (p>0,05). Відсутність суттєвих відмінностей за фізичним розвитком між
різними підгрупами дітей із затримкою мовленнєвого розвитку дозволяє
застосовувати уніфікований підхід до оцінки їхнього фізичного розвитку.

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ТЕПЛОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ОРГАНІЗМ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ 15-16 РОКІВ В УМОВАХ САУНИ (РЕТРОСПЕКТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Михайло Хорошуха — 2025-03-18

Актуальність. Із даних літературних джерел знаходимо факти специфічного впливу фізичних
навантажень різної спрямованості на функції організму людини. У статті розглянуто
результати ретроспективних досліджень стосовно впливу дозованого теплового
навантаження на кардіореспіраторну систему юних спортсменів в умовах сауни.
Мета дослідження – дослідити вплив теплових навантажень на організм юних спортсменів
15-16 років, які спеціалізувалися в різних видах спорту, в умовах сауни.
Матеріал і методи: 1) аналіз наукової та науково-методичної літератури з проблем
дослідження впливу фізичних і теплових (в умовах сауни) навантажень на організм
людини; 2) педагогічний експеримент: функціональні дослідження серцево-
судинної та дихальної систем (визначення пульсової та кисневої вартості 1 хвилини
перебування в сауні); 3) методи статистики.
Результати. Встановлено факт специфічного впливу теплових навантажень на вегетативне
(гемодинамічне, респіраторне) забезпечення функцій організму спортсменів в
умовах сауни.
Висновки. Найбільш загальним для підлітків видів спорту на витривалість є переважна
економізація респіраторної функції, тоді як для спортсменів швидкісно-силових
видів, навпаки, – переважна економізація гемодинамічної.

СУЧАСНИЙ АНАЛІЗ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МОБІЛЬНОГО КІБЕРСПОРТУ

Оксана Шинкарук — 2025-03-18

Актуальність. Зі зростанням популярності кіберспорту та розширенням можливостей
мобільних пристроїв виникає потреба в глибшому розумінні особливостей і
перспектив мобільного напрямку, який все більше набуває рис окремої галузі
спортивних змагань. Усвідомлення специфіки та потенціалу мобільного
кіберспорту дає змогу визначити ключові напрями його подальшого розвитку та
інтеграції у світову систему електронного спорту.
Мета дослідження – комплексний аналіз становлення та розвитку мобільного кіберспорту як
перспективного сегмента сучасних електронних спортивних змагань, виявлення
основних чинників, що впливають на його професіоналізацію й інтеграцію у світову
систему кіберспорту, а також порівняння з традиційними іграми на ПК та консолях.
Зокрема, дослідження спрямоване на визначення етапів і динаміки мобільних
дисциплін, ключових аспектів організації турнірів, технічних параметрів,
економічного потенціалу, а також соціокультурного впливу мобільних змагань.
Матеріал і методи. В основу роботи покладено історико-логічний аналіз, що дав змогу
простежити еволюцію мобільних ігор від перших зразків на початку 2010-х років до
повноцінних професійних ліг із мільйонними призовими фондами. Крім того,
використано компаративний метод для порівняння мобільного кіберспорту з
традиційним (ПК/консольним) щодо організаційних моделей, складності
геймплею, рівня інвестицій та масовості аудиторії. Застосовано метод контент-
аналізу публікацій фахових наукових видань, звітів аналітичних компаній,
офіційних сайтів турнірів і стрімінгових платформ для збору статистичних даних про
кількість активних гравців, глядачів, а також рівень призових фондів. Для кількісної
обробки та систематизації матеріалів залучалися елементи статистичного аналізу,
що дало змогу узагальнити знайдену інформацію та підтвердити або спростувати
гіпотези щодо динаміки розвитку мобільного кіберспорту.
Результати. Отримані дані свідчать про стрімке зростання популярності мобільного
кіберспорту. Основними чинниками є доступність смартфонів та планшетів,
сенсорне управління, короткі ігрові сесії й активне впровадження 5G-технологій.
Ідентифіковано головні жанри мобільних дисциплін (батл-рояль, MOBA, шутери,
RTS) та визначено характерні риси кожного з них, включно з провідними іграми
(«PUBG Mobile», «Free Fire», «Mobile Legends: Bang Bang», «Vainglory» тощо).
Порівняльний аналіз із кіберспортом на ПК і консолях виявив, що мобільний
напрямок є більш «демократичним» завдяки нижчому технічному порогу й
короткотривалим матчам, однак менше інституціоналізованим та ще не зрівнявся
за обсягом призових фондів і кількістю професійних ліг. Виявлено перспективи
подальшого розвитку мобільного кіберспорту, зумовлені впровадженням
стандартизації обладнання, запровадженням чітких регламентів та уніфікованих
правил проведення турнірів, а також збільшенням інвестицій та медіаохоплення.
Висновки. Результати дослідження підтверджують динамічне формування мобільного
кіберспорту як окремої галузі індустрії відеоігор і спортивних змагань, здатної
конкурувати з класичними дисциплінами. Утім, для забезпечення стійкого розвитку
необхідно розв’язати проблеми технічної неоднорідності пристроїв, уніфікувати
умови змагань і посилити заходи проти шахрайства. Формування повноцінної
екосистеми мобільного кіберспорту дасть змогу залучити ще більшу аудиторію,
сприятиме професіоналізації команд і підвищить інвестиційну привабливість
сегмента.

СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАСОБІВ ВІДНОВЛЕННЯ ТА СТИМУЛЯЦІЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ ВІКОВОЇ КАТЕГОРІЇ U19

Михайло Шлапак — 2025-03-18

Актуальність. У науково-методичній літературі недостатньо представлені дослідження та
рекомендації щодо системного підходу до застосування засобів відновлення і
стимуляції працездатності футболістів, особливо з урахуванням специфіки
тренувальної та змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів.
Мета дослідження – сформувати уявлення про системний підхід до використання засобів
стимуляції та відновлення працездатності футболістів на етапі підготовки до вищих
досягнень.
Матеріал і методи. Проаналізовано спеціальну літературу і джерела мережі Інтернет.
Використано метод мета-аналізу класичної та сучасної літератури.
Результати. Системний підхід має структуру взаємопов’язаних компонентів і реалізується у
вигляді алгоритму: вибір методології, концепції та технології. Методологія
базується на закономірностях формування адаптаційних процесів у тренувальному
процесі та змагальній діяльності. Обрана концепція – системна організація засобів
відновлення та стимуляції на рівнях передзмагальної, передстартової, змагальної
та постзмагальної практики. Технологія передбачає систематизацію засобів
медико-біологічного, педагогічного і психологічного характеру відповідно до
цільових настанов тренувальної та змагальної діяльності.
Висновки. Системна організація спортивної підготовки футболістів U19 ґрунтується на
закономірностях адаптаційних процесів у структурі «навантаження–відновлення»,
де навантаження є стимулом для функціональних змін, а відновлення – періодом
формування адаптаційних ефектів. Сучасна футбольна практика вимагає широкого
спектру технологій стимуляції і відновлення відповідно до завдань
передзмагальної, передстартової, змагальної та постзмагальної діяльності. Новітні
технології відповідають методологічним та концептуальним засадам адаптації
футболістів U19 до умов напруженої ігрової діяльності.

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИК НАВЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ОЗДОРОВЧО - РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ЗІ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 017 ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ

Олена Школа — 2025-03-18

Актуальність. Застосування оздоровчо-рекреаційних технологій в освітньому процесі
здобувачів освіти спеціальності 017 Фізична культура і спорт дозволяє не тільки
набувати практичні навички здорового способу життя, а й сприяє розвитку
професійних здібностей, забезпечуючи комплексний підхід до навчання.
Мета дослідження – оцінка ефективності методик, заснованих на оздоровчо-рекреаційних
технологіях, для розвитку фізичних і психоемоційних якостей здобувачів освіти
спеціальності 017 Фізична культура і спорт.
Матеріал і методи. В дослідженні брало участь 60 здобувачів освіти спеціальності 017
Фізична культура і спорт 2-3 курсів навчання. Методи: аналіз наукових публікацій,
опитування, тест безпорадності Ланжера, тест на тривожність Спілбергера, шкала
депресії Бека, тест на психологічне благополуччя Річарда Вагнера, педагогічне
тестування, статистичні методи обробки даних.
Результати. Впровадження оздоровчо-рекреаційних технологій в освітній процес здобувачів
призвело до позитивних змін у різних аспектах їхнього фізичного та
психоемоційного здоров'я. Здобувачі освіти показали значне покращення в
основних показниках фізичної підготовленості: витривалість збільшилася на 25%,
сила – на 50%, а гнучкість – на 66%, швидкість і аеробна витривалість також
покращилися. Рівень стресу знизився на 50%, рівень тривожності – на 40%.
Емоційна стабільність студентів збільшилася на 33%, а здатність до концентрації
уваги – на 20%, що свідчить про покращення психічного здоров'я та готовності до
навчальної діяльності. Середній бал успішності студентів зріс на 20%, а кількість
пропусків зменшилася на 60%. Більше здобувачів покращили свої результати, що
вказує на позитивний вплив фізичних та психоемоційних змін на освітній процес.
Висновки. Аеробні вправи, силові тренування, вправи на гнучкість, йога та інші методики
сприяли не лише поліпшенню фізичного стану, але й емоційного благополуччя, що
є важливим для успішного навчання та адаптації до життя. Використання різних
методик у комплексі дозволяє створити оптимальні умови для розвитку здорового
способу життя серед здобувачів освіти.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТА ФІЗИЧНИЙ СТАН ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ КІБЕРСПОРТОМ

Максим Ярмоленко — 2025-03-18

Актуальність. Сьогодні кіберспорт став дуже популярним видом спорту серед дітей і
підлітків. Зі зростанням популярності кіберспорту загострюється проблема їх
психологічного та фізичного стану. Наразі існує нагальна потреба у з'ясуванні того,
який вплив кіберспорту на психологічний і фізичного стан юних геймерів. Вивчення
цього питання сприятиме розвитку здоров’язберігаючих технологій і дасть змогу
розробити інноваційні підходи у системі підготовки гравців.
Мета дослідження – підвищити якість та ефективність спортивної підготовки дітей і підлітків
у кіберспорті шляхом визначення їх психологічного та фізичного стану.
Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет;
опитування; педагогічне тестування; методи математичної статистики.
Результати. Встановлено, що тривалий час перебування перед екраном може призводити
до підвищення рівнів стресу (40,6 за шкалою Коуена) та тривожності (45,1 за
шкалою тривожності Спілбергера) у дітей і підлітків. Виявлено, що усереднені
значення показника ІМТ статистично не відрізняється (p > 0,05) між групою
кіберспортсменів (23,1) та однолітків, які не займаються активним геймінгом (21,2).
Отримані дані відносяться до верхніх граничних меж показника ІМТ. Усереднені
показники, хоч і не значуще, проте в групі 2 нижчі, ніж у кіберспортсменів групи 1.
З’ясовано, що 51 % юних гравців мають відхилення гостроти зору, що можна
виправити. Це достатньо високий показник, що може бути наслідком тривалого
перебування перед екраном чи ігровою консоллю. У групі однолітків, які активно
не займалися геймінгом, такі ж проблеми із зором спостерігалися лише у 27%. Це
значно нижчий показник, який вказує на те, що відсутність тривалого впливу
дисплеїв гаджетів знижує ризик порушення зору в означеній групі.
Висновки. Отже, регулярні заняття обраними кіберспортивними дисциплінами мають як
позитивні, так і негативні наслідки для психологічного та фізичного здоров'я дітей і
підлітків. З одного боку, ігрова діяльність сприяє розвитку навичок стратегічного
мислення, концентрації уваги та командної взаємодії. Однак, з іншого боку,
результати проведених досліджень свідчать про те, що тривалий час перебування
перед екраном, може призводити до підвищення рівнів стресу та тривожності, а відсутність фізичної активності призводить до збільшення показника ІМТ та несе
потенційні ризики для здоров'я (порушення постави, ожиріння тощо). Також
значний відсоток юних гравців мають відхилення гостроти зору, що можна
виправити. Це може бути наслідком тривалого перебування перед екраном чи
ігровою консоллю, що призводить до втоми очей та розвитку негараздів, таких як
міопія чи синдром комп'ютерного зору.