Спортивна наука та здоров'я людини

КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ ЕКОЛОГІЧНОЮ ОСВІТОЮ В СІМ'Ї, ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ Й ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ТА ЕКОЛОГІЧНОЮ СВІДОМІСТЮ І ПОВЕДІНКОЮ

2025-11-23T14:28:40+02:00

Вступ. Екологічна освіта відіграє фундаментальну роль у формуванні екологічної свідомості та
розвитку відповідальної поведінки щодо навколишнього середовища. Вона має
бути ефективно інтегрована у сім’ю, дошкільний заклад і школу для формування
у дітей та молоді ставлення до сталого способу життя. Дослідження аналізує
вплив екологічної освіти на усвідомлення та екологічну поведінку, підкреслюючи
роль батьків, вихователів і вчителів у цьому процесі.
Мета дослідження – проаналізувати вплив екологічної освіти, що надається в сім'ї, закладах
дошкільної й загальної середньої освіти, на екологічну поведінку дітей та молоді,
використовуючи статистичні дані та порівняльні дослідження.
Матеріали та методи. Аналіз документів; статистичний аналіз; порівняння освітніх стратегій;
представлення даних у таблицях і графіках. Дані були зібрані з офіційних джерел,
таких як ЮНЕСКО, міністерства освіти різних країн, звіти екологічних організацій
та наукові дослідження, проведені в період з 2015 по 2024 рік.
Результати. У роботі наведено статистичні дані щодо рівня екологічної свідомості серед різних
вікових груп та розглянуто вплив освіти, отриманої у різних середовищах. Результати
показують, що раннє залучення сім’ї та навчальних закладів сприяє більшій екологічній
відповідальності та схильності до впровадження сталого способу життя. Крім того,
дослідження акцентує увагу на важливості практичних заходів, таких як переробка,
економія ресурсів і участь у екологічних акціях, для формування відповідальної
поведінки.
Висновки. Дослідження вказує на необхідність комплексного підходу, що включає формальну та
неформальну освіту, для підвищення рівня екологічної свідомості. Завдяки тісній
співпраці між сім’єю, дошкільним закладом і школою можна сприяти формуванню більш
відповідального до навколишнього середовища покоління

ФОРМИ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-ЖІНОК У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

2025-11-23T21:12:26+02:00

Актуальність. Аналізуються форми та методи психолого-педагогічних аспектів організації фізичної підготовки військовослужбовців-жінок у вищих військових навчальних закладах (далі – ВВНЗ). Досліджується питання мотивації як складової ефективної фізичної підготовки військовослужбовця у сучасності. Особливу увагу приділено адаптації програм тренувань до фізіологічних, психологічних та соціальних особливостей військовослужбовців-жінок.

Мета дослідження – наукове обґрунтування та вдосконалення організації фізичної підготовки військовослужбовців-жінок у ВВНЗ з урахуванням психолого-педагогічних аспектів, індивідуально орієнтованих методик і вимог сучасного воєнного стану.

Матеріал і методи. Матеріалами дослідження стали наукові праці з фізичного виховання, педагогіки, військової підготовки та практичний досвід застосування сучасних методик фізичного тренування у військових колективах. Використано поєднання теоретичних і практичних підходів: аналіз і синтез науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, аналіз навчальних програм, психологічні тести й діагностичні інструменти. Методологія спиралася на системний підхід, що дозволив розглядати фізичну підготовку у взаємозв’язку з психологічною та професійною готовністю військовослужбовців-жінок.

Результати. Встановлено, що ефективність фізичної підготовки військовослужбовців-жінок у ВВНЗ залежить від інтеграції фізичних вправ із психолого-педагогічними методиками. Мотиваційно-орієнтовані заняття підвищують зацікавленість та активність, а впровадження функціонального тренінгу й кросфіту покращує витривалість, адаптивність і стресостійкість.

Висновки. Сформовано висновок, що фізична підготовка жінок-військовослужбовців має ґрунтуватися на комплексному підході, що поєднує розвиток фізичних якостей і психологічної стійкості. Запропоновані рекомендації дозволяють удосконалити навчальні програми ВВНЗ з урахуванням фізіологічних та психологічних особливостей, підвищуючи готовність до виконання завдань у сучасних бойових умовах.

ВИЗНАЧЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ СПОРТОМ

2025-11-23T21:18:37+02:00

Актуальність. Актуальним вважають дослідження, які спрямовані на визначення особливостей морфофізіологічного стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму здобувачів закладів вищої освіти. Вміння грамотно знайти підхід до комплексного вивчення адаптаційних можливостей організму як окремої людини, так і в групі та динамічний нагляд за ним у здорових і хворих людей, дозволить своєчасно виявити ймовірні симптоми ураження організму, що сприятиме профілактиці розвитку захворювання, а також попередження ускладнень на доклінічному етапі.

Мета дослідження – визначити адаптаційний потенціал серцево-судинної системи у здобувачів вищої освіти, які займаються спортом.

Матеріал і методи. Дослідження виконано на кафедрі фізичної культури, спорту та здоров’я ЛНТУ. В експерименті взяли участь 60 здобувачів чоловічої статті. Згідно із поставленими завданнями їх було поділено на три групи: 1 група – здобувачі, які спортом не займаються (20 осіб); 2 група – здобувачі, які відвідують секцію з волейболу (20 осіб); 3 група – здобувачі, які займаються в секції з легкої атлетики (20 осіб).

Результати. Здійснено розрахункові дані адаптаційного потенціалу (АП) у трьох групах обстежуваних і виявлено, що переважав у більшості високий показник АП обстежуваних. У здобувачів, які не займаються спортом (1 група), АП є найнижчим (1,454 ум.од.), що вказує на обмежену здатність серцево-судинної системи адаптуватися до фізичних навантажень. Здобувачі, які займаються волейболом (2 група), мають середній рівень АП (1,518 ум.од.). Найвищий рівень АП спостерігається у здобувачів, які займаються легкою атлетикою (3 група) – 1,646 ум.од.

Висновки. Наше дослідження показало, що всі три групи мають ефективну роботу системи кровообігу, що підтверджується нормальними значеннями коефіцієнту економічності кровообігу. Регулярна фізична активність, особливо заняття волейболом, позитивно впливає на ефективність кровообігу.

МОНІТОРИНГ ШВИДКІСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ ІРАКУ

2025-11-23T21:26:08+02:00

Актуальність. Функціональні резерви формуються протягом підготовки футболістів U15, U17, U19. Функціональні резерви, які впливають на швидкісні можливості футболістів мають складну структуру. Вони залежать від природніх задатків спортсменів і розвитку структурних компонентів анаеробного енергозабезпечення. Це впливає на функціональну спрямованість тренувальних навантажень юних кваліфікованих футболістів різних вікових категорій.

Мета дослідження – виявити специфічні характеристики швидкісних можливостей у футболістів вікової категорії U15, U17, U19.

Матеріал і методи. Юні кваліфіковані футболісти Іраку (Duhok sports club) вікової категорії U15 (n=20), U17 (n=20), U19 (n=20). Методи: моніторинг спеціальної працездатності здійснено під час виконання test 70 (тривалість контрольної дистанції 70 м), test 250 (250 m), test 500 (500 м).

Результати. Статистично значущі відмінності показників «test 70» між всіма віковими групами футболістів не виявлені. Достовірні відмінності (p<0<0,05) означені в «test 250» і «test 500»між футболістами U15 і U17/ Високий рівень відмінностей зареєстровано між показниками U15 і U19 (p < 0.001). Індивідуальні дані свідчать про певні тенденції до покращення виконання всіх тестів за показниками Ме, Q3 і IQR.

Висновки. Структуру функціонального забезпечення швидкісних можливостей футболістів U15 сформовано переважно на основі потужності алактатного енергозабезпечення; U17 – алактатної і лактатної (гліколітичної) потужності; U19 – інтегрованих проявів алактатної і лактатної (гліколітичної) потужності, ємності. Це сприяло оптимізації функціональної спрямованості фізичної підготовки юних футболістів різних вікових груп

ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТООБІГУ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОЇ РОБОТИ В ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКІЙ СПОРТИВНІЙ ШКОЛІ

2025-11-23T21:34:16+02:00

Актуальність. Знання спеціальної документації у сфері фізичної культури і спорту є важливим етапом формування професійної компетентності майбутніх фахівців у сфері фізичної культури і спорту. У період навчання у ЗВО студентів спеціальнсотей фізичного виховання і спорту ознайомлення із робочими документами має суттєву роль, сприяючи кращому розумінню своєї майбутньої професійної діяльності. Така підготовка також є гарантією дипломатичності майбутніх тренерів, що призведе до поваги суспільства до тренерсько-викладацької діяльності.

Мета дослідження – проаналізувати необхідні документи щодо організації та здійснення навчально-тренувальної роботи в ДЮСШ.

Матеріал і методи. Використано такі методи: аналіз спеціальної літератури, аналіз Наказів Міністерства молоді та спорту України, Постанов Кабінету Міністрів України, узагальнення та систематизація даних науково-методичної літератури і даних мережі Інтернет.

Результати. Було встановлено, що зміст навчальної дисципліни «Документообіг у сфері фізичної культури і спорту» на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр» повинен містити знання щодо організації та здійснення навчально-тренувальної роботи в ДЮСШ.

Висновки. Професійна підготовка повинна бути цілісною системою заходів, методів і прийомів, мати чітко визначену структуру та специфіку. Вона повинна інтегрувати в собі комплекс різних методів, які використовуються стосовно як загальної, так і спеціальної підготовки спеціаліста. При здійсненні професійної підготовки має використовуватися діяльнісний підхід, згідно з яким майбутній фахівець повинен поєднувати тренерсько-викладацьку та управлінську діяльності. Якщо всі сторони підготовки будуть ураховані, то від майбутнього фахівця з фізичної культури та спорту слід чекати високих результатів в професійній діяльності

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

2025-11-23T21:39:57+02:00

Актуальність. В умовах трансформації системи вищої освіти в Україні, враховуючи задеклароване на державному рівні прагнення до вступу у Європейський союз, особливого значення набуває приведення вітчизняної нормативно-правової бази у відповідність до європейських стандартів. Фахівці вказують на існування низки проблем та протиріч у нормативно-правовому забезпеченні фізичного виховання в системі вищої освіти України.

Мета дослідження – визначити спільні та відмінні риси у підходах до нормативно-правового забезпечення фізичного виховання в системі вищої освіти України та окремих країнах Європейського Союзу (на прикладі Польщі, Німеччини та Чехії).

Матеріал і методи. Під час дослідження застосовували методи теоретичного рівня дослідження: аналіз наукової та методичної літератури, загальнонаукові методи теоретичного пізнання (індукція, дедукція, аналіз і синтез, порівняння). Джерельною базою дослідження були нормативно-правові документи, що мають чинність в Україні, Європейському Союзі (ЄС) та окремих країнах-членах ЄС.
Результати. Нормативно-правову базу, що регулює фізичне виховання в системі вищої освіти України становлять низка законодавчих актів, затверджених Верховною Радою України, документи видані кабінетом Міністрів України та Міністерством освіти і науки України. Підходи та логіка формування нормативно-правової бази, яка регулює систему вищої освіти в Україні, загалом співпадають з практикою країн ЄС. Основною відмінністю є наявність низки документів, які містять рекомендації для організації вищої освіти, і дія яких розповсюджується на усю територію ЄС
Висновки. У законодавстві України існують певні протиріччя щодо регулювання фізичного виховання в системі вищої освіти. Одні документи чітко регламентують фізичне виховання як обов’язкову складову освітніх програм, тоді як інші залишають право закладам вищої освіти самостійно визначати форми реалізації фізичного виховання. У країнах ЄС (Польща, Німеччина, Чехія) не передбачено обов’язкових занять з фізичного виховання в закладах вищої освіти, а механізм впровадження відповідних занять визначається автономією самих установ

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

2025-11-23T21:50:50+02:00

Актуальність. Використання цифрових технологій розглядається як перспективний інструмент для підвищення мотивації, самоконтролю та залучення молоді до регулярної фізичної активності. У публікації висвітлено результати дослідження, присвяченого аналізу залучення цифрових технологій до підвищення фізичної активності студентської молоді.

Мета дослідження – визначення особливостей використання цифрових технологій здобувачами вищої освіти для підвищення та оптимізації фізичної активності.

Матеріал і методи. Для збору даних щодо використання цифрових технологій з метою підвищення фізичної активності студентської молоді було проведено онлайн-анкетування у травні 2025 року. Опитування охоплювало 273 здобувачі освіти та містило 10 запитань, що стосувалися рівня активності, типів цифрових засобів і мотиваційної готовності. Кількісний аналіз результатів здійснювався з використанням Microsoft Excel, включаючи розрахунок частот, відсотків та побудову діаграм.

Результати. Результати дослідження показали, що 77,7% студентів витрачають менше 4 годин на фізичну активність щотижня, а 45% – менше 2 годин. Водночас 75,5% опитаних зазначили, що використовують цифрові технології для підвищення фізичної активності, з яких 45,6% роблять це кілька разів на тиждень. Найбільш популярними інструментами виявилися відеоуроки на YouTube або TikTok (79,6%), соціальні мережі (54,4%) та фітнес-браслети (45,6%). Найчастіше використовуваною функцією цифрових засобів є моніторинг активності (74,3%), що свідчить про високий інтерес до самоконтролю. Понад 76% респондентів задоволені результатами використання цифрових технологій, проте лише 16,8% готові брати участь в організованих цифрових ініціативах.
Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що цифрові технології активно використовуються, однак здебільшого виконують допоміжну функцію, зосереджену на самоконтролі та моніторингу активності. Це підкреслює доцільність подальшого розвитку інноваційних і гнучких форматів цифрової взаємодії у сфері фізичного виховання

ОЦІНКА ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ПАРАМЕТРІВ ХОДЬБИ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ ЖІНОЧОЇ СТАТІ З НОРМАЛЬНИМ ТА ПІДВИЩЕНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ

2025-11-23T21:55:49+02:00

Актуальність. У сучасних умовах молодь України стикається з численними випробуваннями, пов’язаними з воєнним часом, навчальним навантаженням, особистими проблемами та соціальними вимогами, що призводять до підвищення рівня стресового навантаження та погіршення стану здоров’я. Знизити рівень стресу, покращити настрій та загальний психоемоційний стан людини може звичайна ходьба, яка є доступним та ефективним засобом фізичної активності.

Мета дослідження – провести оцінку та порівняти просторово-часові параметри звичайної ходьби та ходьби з моторним завданням у осіб юнацького віку з нормальним та підвищеним рівнем тривожності.

Матеріал і методи. аналіз та узагальнення літературних джерел, визначення рівня ситуативної тривожності за допомогою шкали тривоги Спілберга-Ханіна, аналіз просторово-часових параметрів звичайної ходьби та ходьби з одночасним виконанням моторного завдання.

Результати. Отже, результати нашого дослідження показали, що майже 40 % осіб юнацького віку жіночої статі мають підвищений рівень тривожності. При порівнянні просторово-часових параметрів звичайної ходьби та ходьби із виконанням моторного завдання у осіб з нормальним та підвищеним рівнем тривожності виявлено зменшення таких параметрів, як довжина кроків та збільшення куту розвороту стопи..

Висновки. Середня швидкість звичайної ходьби та ходьби із виконанням моторного завдання зменшувалася у осіб з нормальним та підвищеним рівнем тривожності. Тобто обстежувані при виконанні моторного завдання долали відстань доріжки з меншою швидкістю, коротшими та тривалішими кроками порівняно зі звичайною ходьбою. Між тим, найбільш суттєві статистично достовірні зміни (р ≤ 0,05) було виявлено за показником різниці між довжиною кроку правою й лівою кінцівкою в групі осіб з підвищеним рівнем тривожності при виконанні ходьби з моторним.

ПРОЄКТ РЕФОРМИ СПОРТУ ВИЩИХ ДОСЯГНЕНЬ У КОНТЕКСТІ НАСЛІДКІВ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

2025-11-24T07:18:27+02:00

Актуальність. Наслідки війни Росії проти України свідчать, що вже не можуть бути використані спортивні ресурси окупованих територій, а також тих, які страждають від регулярних обстрілів та руйнувань, що унеможливлює тут безпечний навчально-тренувальний процес. Це означає, що спортивна мапа країни зменшилась на значну кількість регіонів, а отже проєкт реформи спорту має враховувати наслідки повномасштабної війни Росії проти України.

Мета дослідження – обґрунтувати проєкт реформи сфери спорту вищих досягнень у контексті наслідків повномасштабної війни Росії проти України.

Матеріал і методи. Дослідження виконане у Придніпровській державній академії фізичної культури і спорту для пошуку шляхів просування реформи спорту вищих досягнень в Україні. Використані методи вивчення та узагальнення даних літературних джерел ті інформації з Інтернету, а також абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція.
Результати. Втрати України мають враховуватись у пошуку підходу до розвитку спорту і спорту вищих досягнень зокрема, який називаємо реформою спорту вищих досягнень у контексті наслідків повномасштабної війни Росії проти України. Адже з наведених і неповних відомостей очевидно наступне: для того аби зберегти і примножити традиції українського спорту потрібні кардинальні, а не фрагментарні зміни в організації та управлінні усією сферою спорту у контексті наслідків повномасштабної війни Росії проти України.
Висновки. Доцільно надати можливість керівництву областей, яке й розпоряджається усіма наявними на їх територіях ресурсами, самим обирати пріоритетні для регіону види спорту А систему визначення кращих серед областей у категорії дорослих спортсменів націлити на завоювання медалей на чемпіонатах Європи і світу, етапах кубку світу та Олімпійських іграх. Якщо погодитись з важливою роллю у найближчі олімпійські цикли саме тих областей, які у дещо меншій мірі постраждали від наслідків війни Росії проти України, доцільно прийняти описану в даній статті у першому і загальному вигляді реформу спорту вищих досягнень. Важливо закликати також інших науковців і практиків спорту надати свої пропозиції щодо теми реформи спорту. Так буде створена, по-перше, конкуренція відповідних проєктних пропозицій. По-друге, можливе посилення обраного як базовий проєкту за рахунок залучення доречних ідей і заходів з інших проєктів.

ОПТИМІЗАЦІЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У СПОРТИВНИХ ТАНЦЯХ НА ОСНОВІ ВРАХУВАННЯ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПОРТСМЕНОК

2025-11-24T07:25:19+02:00

Актуальність. У статті обґрунтовано необхідність індивідуалізації та диференціації тренувального процесу у спортивних танцях шляхом урахування фаз оваріально-менструального циклу жінок-спортсменок. Актуальність дослідження зумовлена поширеною практикою в багатьох видах спорту, зокрема у спортивних танцях, побудови тренувань для жінок за чоловічими моделями, що ігнорує фізіологічні особливості жіночого організму та призводить до зниження результативності й ризиків для здоров’я.

Мета дослідження – науково обґрунтувати важливість інтеграції знань про циклічні зміни в організмі жінок-спортсменок у планування тренувальних навантажень.

Матеріал і методи. Для досягнення поставленої нами мети дослідження застосовувалися наступні методи: теоретичні – аналіз, синтез та узагальнення даних літературних джерел; методи математичної статистики; емпіричні – соціологічне опитування у формі онлайн-анкетування серед 30 спортсменок та 15 тренерів провідних танцювальних клубів України.
Результати. Проаналізовано дані багатьох авторів, що підтверджують флуктацію працездатності залежно від фаз менструального циклу. Результати проведеного анкетування серед тренерів та спортсменок, які спеціалізуються у спортивних танцях, виявили табуйованість цієї теми та недостатню увагу тренерів до стану здоров’я спортсменок.

Висновки. Проведено аналіз, який підтвердив, що функціональний стан спортсменок у спортивних танцях залежить від фаз оваріально-менструального циклу. Встановлено, що через табуйованість теми менструального циклу відсутня адекватна комунікація між тренером та спортсменкою, що призводить до ігнорування цієї закономірності та тренувань через біль. Запропоновано впровадити індивідуалізовані підходи до тренувань, зокрема ведення журналу менструального циклу, для адаптації навантажень та покращення взаєморозуміння.

СПРИЯННЯ ПОКРАЩЕННЮ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАНЯТЬ СПОРТИВНИМИ ТАНЦЯМИ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ

2025-11-24T08:28:21+02:00

Актуальність. Існує думка, що танці – це не спорт. Після опитування з’ясувалося, що це відбувається через недостатню поінформованість й невелику кількість досліджень, пов’язаних зі спортивними танцями. У статті наведено результати опитування частини населення, яка не пов’язана з танцювальним спортом, зокрема, можна побачити негативну статистику з приводу думок на цю тему. Це призводить до хибної думки про успіх та досягнення спортсменів. У даній статті висвітлено тему, яка сприяє покращенню когнітивних функцій дітей 6-7 років, які займаються спортивними танцями.

Мета дослідження – визначити вплив занять спортивними танцями на розвиток когнітивних функцій дітей віком 6-7 років.

Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних з наукових літературних джерел, отримання даних після опитування, метод порівняння.
Результати. Під час роботи було визначено проблематику статті, а саме, чому суспільство не знає про можливості розвитку під час виконання систематичних танцювальних рухів; розкрито мету, розроблені завдання, проведено опитування та тестування, виконана експериментальна частина, розроблено рекомендації швидкісного розвитку когнітивних функцій зазначеної категорії дітей.
Висновки. У результаті проведення теоретичного аналізу та емпіричних досліджень можемо зробити висновок, що під час занять спортивними танцями відбувається активний розвиток когнітивних функцій. Визначено недостатній рівень обізнаності суспільства в даній темі, відтак необхідно переглянути різні варіанти просування інформації про спортивні танці для розвитку танцювального світу.

ФУНКЦІОНАЛЬНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ РІЗНИХ АМПЛУА НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

2025-11-24T08:37:26+02:00

Актуальність. У сучасному футболі рання спеціалізація гравців відповідно до амплуа вимагає науково обґрунтованого підходу до фізичної та функціональної підготовки. Особливої актуальності набуває використання фізіологічних індикаторів, які дозволяють оцінити рівень аеробної працездатності юних спортсменів, адаптуючи тренувальний процес до енергетичних вимог конкретної ігрової ролі.

Мета дослідження – оцінка функціональної підготовленості юних футболістів на етапі попередньої базової підготовки з урахуванням ігрової спеціалізації, шляхом аналізу аеробної продуктивності та серцево-судинної витривалості за допомогою тестів PWC₁₇₀ і VO₂max.

Матеріал і методи: У дослідженні брали участь 40 юних футболістів, розподілених за ігровими амплуа: воротарі, захисники, півзахисники та нападники. Методами дослідження були: аналіз літератури, педагогічне тестування (PWC₁₇₀, VO₂max), методи математичної статистики. Тестування проводилось на велоергометрі у стандартних умовах після відновлення, а показники VO₂max розраховувались за формулою з урахуванням маси тіла та потужності при ЧСС 170 уд·хв^-1.
Результати. Встановлено статистично достовірну варіативність показників PWC₁₇₀ та VO₂max залежно від амплуа. Найвищі значення зафіксовані у захисників, що вказує на їх високу аеробну витривалість. Півзахисники продемонстрували стабільний рівень працездатності з адаптивною витривалістю. У нападників і воротарів зафіксовано найнижчі показники, що обумовлено специфікою енергетичного забезпечення їх ігрової діяльності (переважання анаеробного режиму).

Висновки. Отримані результати підтверджують доцільність впровадження амплуа-орієнтованих підходів до планування тренувальних навантажень у футболі на етапі попередньої базової підготовки. Застосування показників PWC₁₇₀ і VO₂max дозволяє персоналізувати тренувальний процес, оптимізувати навантаження та підвищити ефективність розвитку функціональної готовності спортсменів.

ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАЧУЩОСТІ СФЕР ПРОТИДІЇ ТИЛЬТУВАННЮ У КІБЕРСПОРТІ

2025-11-24T08:42:55+02:00

Актуальність. У статті розглянуто проблему тильту як негативного психоемоційного стану, який суттєво знижує ефективність кіберспортсменів.

Мета дослідження – визначити значущість сфер протидії тильту серед кіберспортсменів та з’ясувати ступінь узгодженості думок експертів щодо стратегій його подолання для подальшого практичного використання.

Матеріал і методи. Використано аналіз наукової літератури, експертне опитування (n=26), методи математичної статистики (коефіцієнт конкордації Кендалла, ANOVA) та кластерний аналіз (Метод Варда, метод k-медіан із v-кратною перехресною перевіркою.
Результати. Встановлено загальний рейтинг значущості сфер протидії тильтування: на першому місці індивідуальна робота над собою (середній ранг – 3,19), на другому – повноцінне відновлення (3,37), на третьому – робота з психологом (3,67). Загальний коефіцієнт конкордації (W=0,099; p=0,018) засвідчив низьку узгодженість думок експертів, що зумовило застосування кластерного аналізу. Визначено чотири кластери з відмінними пріоритетами сфер, з яких три продемонстрували внутрішню узгодженість (W>0,5; p<0,05). Виявлена кластерна структура узгоджується з професійною належністю респондентів і пояснює міжгрупову протилежність поглядів.

Висновки. Підтверджено доцільність застосування диференційованого підходу до протидії тильту серед фахівців кіберспорту. Запропоновано три варіанти практичних стратегій відповідно до профілю респондентів. Найбільш перспективною визначено модель, що базується на поєднанні індивідуальної саморегуляції та командної взаємодії, яку підтримали експерти з найвищим рівнем узгодженості.

ВПЛИВ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ РІЗНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НА РОЗВИТОК ОСНОВНИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ СПОРТСМЕНІВ: ОГЛЯДОВА СТАТТЯ

2025-11-24T08:50:50+02:00

Актуальність. Із доступних літературних джерел знаходимо, що на ефективність спортивної діяльності суттєво впливають не лише властивості основних нервових процесів (особливо, сила та функціональна рухливість нервових процесів), але й основні психічні функції (увага, сприйняття часу, логічне мислення, зорова пам’ять) організму спортсменів різного віку. У представленій роботі розглянуто результати багаторічних досліджень автора стосовно впливу тренувальних навантажень різної спрямованості на розвиток основних психічних функцій студентів-спортсменів, які спеціалізуються в різних видах спорту.

Мета дослідження – проаналізувати та узагальнити дані наших багаторічних наукових досліджень, які стосуються впливу тренувальних навантажень різної спрямованості на розвиток основних психічних функцій студентів-спортсменів, які спеціалізуються в різних видах спорту.

Матеріал і методи. 1) аналіз наукової та науково-методичної літератури з актуалізованої проблеми; 2) педагогічний експеримент: психофізіологічні дослідження основних психічних функцій; 3) методи статистики.
Результати. отримано дані про неоднорідний (з позиції покращення/погіршення) вплив видів спорту різної тренувальної спрямованості на основні психічні функції (зорова пам'ять, логічне мислення, увага, сприйняття часу) молодих спортсменів 17-20 років.

Висновки. Встановлено, що у спортсменів 17-20 років під впливом тренувальних навантажень швидкісно-силового характеру спостерігаються: 1) покращення функцій сприйняття часу; 2) зростання інтегрального показника концентрації уваги (коефіцієнт ефективності роботи здійснюється лише за рахунок підвищення швидкості перегляду знаків, а не за правильністю виконаної роботи); 3) несуттєві зміни середніх значень функції зорової пам’яті та логічного мислення. Тоді як під впливом навантажень на витривалість відбувається покращення функцій логічного мислення, зорової пам’яті, а зростання коефіцієнта ефективності роботи відмічається в рівній мірі як за рахунок підвищення коефіцієнта правильності виконаної роботи, так і швидкості перегляду знаків.

СПЕЦИФІКА ЗМІСТУ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ СПОРТИВНИМИ БАЛЬНИМИ ТАНЦЯМИ

2025-11-24T08:55:23+02:00

Актуальність. Актуальність теми зумовлена зростанням вимог до фізичної підготовленості спортсменів у спортивних бальних танцях, де поєднуються високі естетичні, технічні та фізичні навантаження. Недостатня структурованість змісту занять з фізичної підготовки ускладнює можливості ефективного розвитку основних фізичних якостей, що безпосередньо впливає на якість виконання танцювальних програм та спортивні результати. Сучасні науково обґрунтовані методики можуть значно підвищити ефективність тренувального процесу, тому пошук і впровадження оптимальних підходів є надзвичайно важливим і своєчасним.

Мета дослідження – обґрунтувати специфіку змісту фізичної підготовки у структурі занять спортивними бальними танцями спортсменів 16-17 років основного рівня навчання.

Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 12 танцюристів, віком 16-17 років основного рівня навчання, які займаються спортивними бальними танцями на базі закладу позашкільної освіти. Під час дослідження використовувалися методи: аналіз науково-методичної літератури та інтернет-ресурсів, аналіз документальних матеріалів, педагогічне тестування, методи математичної статистики.
Результати. Проведений аналіз існуючих програм художньо-естетичного напряму показав, що фізична підготовка не розглядається як окремий розділ програми у спортивних бальних танцях. У розробленій нами програмі для основного рівня третього року навчання фізична підготовка є окремим розділом з обсягом 9,26% від загального. Визначена відповідність фізичних якостей і здібностей програмі і виду спортивних бальних танців. За методом кореляційного аналізу був визначений зв’язок між показниками сили, гнучкості, силової витривалості і координації, який був підставою для планування змісту фізичної підготовки у структурі занять спортивними бальними танцями. Запропоновані засоби підвищення фізичної підготовленості для включення в навчально-тренувальний процес у спортивних бальних танцях на основному рівні навчання.

Висновки. Розроблена нами експериментальна програма для спортсменів 16-17 років основного рівня навчання в спортивних бальних танцях включала фізичну підготовку як окремий розділ, зміст якого враховував різновид програми, вид танцю і особливості техніки танцю при підготовці до змагань.

ОЦІНКА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЧОЛОВІКІВ ПЕРШОГО ЗРІЛОГО ВІКУ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ КРОСФІТОМ

2025-11-24T09:04:24+02:00

Актуальність. В статті розглянуто особливості розвитку рухових якостей у чоловіків першого періоду зрілого віку в процесі оздоровчих занять кросфітом. Актуальність дослідження обумовлена тим, що, попри широку популярність кросфіту серед дорослих, існує нестача наукових даних про фізичну підготовленість чоловіків першого зрілого віку (22-35 років) в процесі оздоровчих занять кросфітом. Хоча кросфіт приваблює мільйони людей по всьому світу, більшість досліджень зосереджені на вивчені особливостей тренувальної і змагальної діяльності в кросфіті.

Мета дослідження – визначення особливостей розвитку рухових якостей у чоловіків першого зрілого віку, які займаються кросфітом.

Матеріал і методи. В ході дослідження здійснювався аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет, контент-аналіз, синтез, проводилося педагогічне тестування для оцінки рівня розвитку рухових якостей у чоловіків 22-35 років, результати оброблювалися методами статистичної обробки даних. У дослідженні брали участь чоловіки 22-35 років (n=54), які займаються кросфітом у спортивному клубі Central Fitness Hub (м. Київ).
Результати. В ході дослідження визначено, що більшість чоловіків першого зрілого віку мають середній або початковий рівень швидкісно-силових якостей. Це свідчить про значний потенціал для їх розвитку, оскільки лише невелика частина чоловіків досягла високого рівня. Аналіз силової витривалості виявив, що більшість обстежених знаходяться на аматорському рівні, а майже чверть — на середньому, тобто більшість чоловіків не мають високого рівня силової витривалості, але володіють достатнім початковим рівнем для подальшого прогресу. Переважна більшість чоловіків також продемонстрували аматорський рівень анаеробної витривалості, що зумовлює необхідність цілеспрямованих тренувань для покращення цієї якості. Незважаючи на піковий фізичний потенціал у віці 22-35 років, більшість обстежених чоловіків не реалізують його повністю. Їхні показники знаходяться на середньому або початковому рівні, що робить актуальним розробку науково обґрунтованих тренувальних програм з кросфіту. Такі програми допоможуть не лише покращити фізичну підготовленість, а й підвищити загальну працездатність, знизити ризики для здоров'я та зберегти фізичну активність у цьому віковому періоді.

Висновки. В ході дослідження визначено, що фізична підготовленість чоловіків першого зрілого віку, які займаються кросфітом, переважно характеризується середнім та аматорським рівнями розвитку швидкісно-силових якостей, сили та анаеробної витривалості, що зумовлює необхідність індивідуалізації тренувальних програм, врахування початкового рівня розвитку рухових якостей для підвищення рівня фізичної підготовленості чоловіків в процесі оздоровчих занять кросфітом.

ВПЛИВ ТИЛЬТУ ЯК ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ГРАВЦІВ НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ В КІБЕРСПОРТІ

2025-11-24T09:08:56+02:00

Актуальність. Сьогодні спостерігається стрімкий розвиток кіберспорту на професійному рівні, що вимагає від гравців достатнього рівня психоемоційної стійкості. Високий рівень стресу та інформаційне перенавантаження під час тренувального і змагального процесу сприяють формуванню деструктивних емоційних станів, зокрема тильту, що суттєво знижує результативність гравців. Вивчення тильту як окремого психологічного феномена та розробка ефективних стратегій його подолання є необхідними умовами забезпечення ментального здоров’я та стабільної ігрової результативності кіберспортсменів.

Мета дослідження – аналіз впливу тильту як негативного емоційного стану на результативність кіберспортсменів, що дозволить виявити закономірності емоційно-поведінкових реакцій під час навчально-тренувальної та змагальної діяльності, визначити їхній вплив на когнітивну ефективність та ігрову продуктивність, а також обґрунтувати потребу у впровадженні психологічних інструментів саморегуляції для підвищення стабільності результатів у кіберспорті.

Матеріал і методи: аналіз наукової літератури, анкетування 150 професійних кіберспортсменів, психодіагностичні методики STAXI (оцінка гніву) та MBI (оцінка емоційного вигорання), авторський опитувальник для визначення рівня тильту, а також методи описової статистики, кореляційного аналізу та дисперсійного аналізу ANOVA.
Результати. Під час дослідження встановлено наявність чіткої залежності між станом тильту та ключовими аспектами ігрової ефективності. Зокрема, 86,7 % респондентів вказали на втрату концентрації в стані тильту, що ускладнювало виконання тактичних дій та прийняття рішень у динамічних ігрових умовах. 80 % опитаних відзначили значне зниження швидкості реакцій, що є критичним чинником у змагальному процесі кіберспортсменів. У 76,7 % гравців фіксувалося погіршення командної взаємодії, зокрема через агресивну або пасивну поведінку, а 70 % респондентів повідомили про втрату мотивації до подальшої участі в грі після виникнення тильту.
Також було виявлено, що 23,3% гравців демонстрували високий рівень гніву, а 26,7 % – високий рівень емоційного вигорання згідно з методикою MBI. Кореляційний аналіз дозволив встановити статистично значущий зв’язок між рівнем гніву та інтенсивністю тильту (r = 0,62; p < 0,01), що свідчить про домінування афективного компонента у розвитку негативного стану. Крім того, результати дисперсійного аналізу ANOVA

підтвердили істотний вплив тильту на зниження когнітивної ефективності гравців (p < 0,05), зокрема в аспектах концентрації уваги, оперативної пам’яті та здатності до адаптивної поведінки в умовах стресу.

Висновки. Результати проведеного дослідження підтверджують, що тильт є важливим психоемоційним фактором, що суттєво знижує ігрову ефективність кіберспортсменів, впливаючи на когнітивну продуктивність, рівень командної взаємодії, мотивацію та емоційну стабільність. Встановлено статистично значущий зв’язок між тильтом, гнівом та емоційним вигоранням, що вказує на комплексний характер цього стану та його системний вплив на психофізіологічну готовність спортсменів.