ФАКТОРНА СТРУКТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ЖІНОК З ПОСТ- МАСТЕКТОМІЧНИМ СИНДРОМОМ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2664-2069.2019.1.12Ключові слова:
функціональний стан, серцево-судинна система, жінки, постмастектомічний синдром.Анотація
Оцінка рівня функціонального стану серцево-судинної системи має вирішальну роль у визначенні спроможності жінки з постмастектомічним синдромом до виконання навантаження різного характеру, а також може слугувати критерієм ефективності процесу фізичної реабілітації та можливості внесення коректив у програму занять.
Методи. В досліджені використовувались методи: аналіз літературних джерел та емпіричних даних; реографія, спірографія, аналіз варіабельності серцевого ритму; антропометрія; методи математичної статистики. Дослідження проводилося на базі Запорізького обласного онкологічного диспансеру та спортивного комплексу «Спартак» м. Запоріжжя. У дослідженні брало участь 115 жінок з постмастектомічним синдромом, середній вік досліджуваних склав 60,27±0,79 років.
Мета – визначити особливості факторної структури функціональних показників жінок з постмастектомічним синдромом з різними рівнями функціонального стану серцево-судинної системи.
Результати. Переважна більшість жінок з постмастектомічним синдромом мали середній 38 % (44 особи) та нижчий за середній – 34 % (39 особи) рівні функціонального стану серцево-судинної системи, решта – 28% (32 особи) низький рівні. У факторній структурі функціональної забезпеченості пацієнток гемодинамічний чинник охоплював 22,37 % дисперсії у жінок з низьким рівнем функціонального стану серцево-судинної системи, 21,24% – з нижче середнім, 22,06 – з середнім; експіраторний – 17,15%, 16,74% та 17,48; вегетативний – 11,21%, 13,29% та 12,97% на відповідних рівнях.
Висновки. отримані результати є підставою для вибору пріоритетних засобів фізичної реабілітації при розробці програми реабілітації жінок з постмастектомічним синдромом з різними рівнями функціонального стану серцево-судинної системи.
Посилання
Adraskela K, Veisaki E, Koutsilieris M, Philippou A. Physical Exercise Positively Influences Breast Cancer Evolution. Clin Breast Cancer. 2017;17(6):408-417; doi: 10.1016/j.clbc.2017.05.003.
Anulika Aweto H, Akinbo SR, Olawale OA. Effects of Combined Aerobic and Stretching Exercises on the Cardiopulmonary Parameters of Premenopausal and Postmenopausal Breast Cancer Survivors. Nig Q J Hosp Med. 2015;25(3):177-183.
Briskin Yu.A. An algorithm for predicting the functional status of women with post-mastectomy syndrome. Slobozhansky Scientific and Sport Herald. 2016; 4 (54): 22-25.
Cueva J, Antolín S, Calvo L, Fernández I, Ramos M, Mata J, López R et al. Galician consensus on management of cardiotoxicity in breast cancer: risk factors, prevention, and early intervention. Clin Transl Oncol.2017;19(9):1067-1078; doi: 10.1007/s12094-017-1648-8
Dubey AK, Gupta U, Jain S. Breast cancer statistics and prediction methodology: a systematic review and analysis. Asian Pac J Cancer Prev. 2015;16(10):4237-4245.
Fabian C. Prevention and Treatment of Cardiac Dysfunction in Breast Cancer Survivors. Adv Exp Med Biol. 2015;862:213-30. doi: 10.1007/978-3-319-16366-6_14.
Hooning MJ, Botma A, Aleman BM, Baaijens MH, Bartelink H, Klijn JG, et al. Long-term risk of cardiovascular disease in 10-year survivors of breast cancer. J Natl Cancer Inst. 2007;99(5):365–375. doi: 10.1093/jnci/djk064.
Kwan M, Sternfeld B, Ergas I, Timperi A, Roh J, Hong C, et al. Change in physical activity during active treatment in a prospective study of breast cancer survivors. Breast Cancer Res Treat. 2012;131:679-690. doi: 10.1007/s10549-011-1788-4.
Lindquist H, Enblom A, Dunberger G, Nyberg T, Bergmark K. Water exercise compared to land exercise or standard care in female cancer survivors with secondary lymphedema. Lymphology. 2015;48:64-79.
Lipsett A, Barrett S, Haruna F, Mustian K, O'Donovan A. The impact of exercise during adjuvant radiotherapy for breast cancer on fatigue and quality of life: A systematic review and meta-analysis. Breast. 2017;32:144-155. doi: 10.1016/j.breast.2017.02.002.
Martel S, Maurer C, Lambertini M, Pondé N, De Azambuja E. Breast cancer treatment-induced cardiotoxicity. Expert Opin Drug Saf. 2017;16(9):1021-1038; doi: 10.1080/14740338.2017.1351541.
Nelson NL. Breast Cancer-Related Lymphedema and Resistance Exercise: A Systematic Review. J Strength Cond Res. 2016;30(9):2656-65. doi: 10.1519/JSC.0000000000001355.
Odinets TE, Briskin Yu. Correction of the functional state of the autonomic nervous system of women with post-mastectomy syndrome at the stationary stage of rehabilitation. Questions of balneology, physiotherapy and medical physical training. 2016; 3: 34-37.
Rygiel K. Cardiotoxic effects of radiotherapy and strategies to reduce them in patients with breast cancer: An overview. J Cancer Res Ther. 2017;13(2):186-192; doi: 10.4103/0973-1482.187303.
Verbelen H, Gebruers N, Tjalma W. Late effects of cancer treatment in breast cancer survivors. South Asian J Cancer. 2015;4:182, doi: 10.4103/2278-330X.175956.
Zagar TM, Cardinale DM, Marks LB. Breast cancer therapy-associated cardiovascular disease. Nat Rev Clin Oncol. 2016;13(3):172-84. doi: 10.1038/nrclinonc.2015.171.
