ВПЛИВ ТИЛЬТУ ЯК ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ГРАВЦІВ НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ В КІБЕРСПОРТІ

Анотація

Актуальність. Сьогодні спостерігається стрімкий розвиток кіберспорту на професійному рівні, що вимагає від гравців достатнього рівня психоемоційної стійкості. Високий рівень стресу та інформаційне перенавантаження під час тренувального і змагального процесу сприяють формуванню деструктивних емоційних станів, зокрема тильту, що суттєво знижує результативність гравців. Вивчення тильту як окремого психологічного феномена та розробка ефективних стратегій його подолання є необхідними умовами забезпечення ментального здоров’я та стабільної ігрової результативності кіберспортсменів.

Мета дослідження – аналіз впливу тильту як негативного емоційного стану на результативність кіберспортсменів, що дозволить виявити закономірності емоційно-поведінкових реакцій під час навчально-тренувальної та змагальної діяльності, визначити їхній вплив на когнітивну ефективність та ігрову продуктивність, а також обґрунтувати потребу у впровадженні психологічних інструментів саморегуляції для підвищення стабільності результатів у кіберспорті.

Матеріал і методи: аналіз наукової літератури, анкетування 150 професійних кіберспортсменів, психодіагностичні методики STAXI (оцінка гніву) та MBI (оцінка емоційного вигорання), авторський опитувальник для визначення рівня тильту, а також методи описової статистики, кореляційного аналізу та дисперсійного аналізу ANOVA.
Результати. Під час дослідження встановлено наявність чіткої залежності між станом тильту та ключовими аспектами ігрової ефективності. Зокрема, 86,7 % респондентів вказали на втрату концентрації в стані тильту, що ускладнювало виконання тактичних дій та прийняття рішень у динамічних ігрових умовах. 80 % опитаних відзначили значне зниження швидкості реакцій, що є критичним чинником у змагальному процесі кіберспортсменів. У 76,7 % гравців фіксувалося погіршення командної взаємодії, зокрема через агресивну або пасивну поведінку, а 70 % респондентів повідомили про втрату мотивації до подальшої участі в грі після виникнення тильту.
Також було виявлено, що 23,3% гравців демонстрували високий рівень гніву, а 26,7 % – високий рівень емоційного вигорання згідно з методикою MBI. Кореляційний аналіз дозволив встановити статистично значущий зв’язок між рівнем гніву та інтенсивністю тильту (r = 0,62; p < 0,01), що свідчить про домінування афективного компонента у розвитку негативного стану. Крім того, результати дисперсійного аналізу ANOVA

підтвердили істотний вплив тильту на зниження когнітивної ефективності гравців (p < 0,05), зокрема в аспектах концентрації уваги, оперативної пам’яті та здатності до адаптивної поведінки в умовах стресу.

Висновки. Результати проведеного дослідження підтверджують, що тильт є важливим психоемоційним фактором, що суттєво знижує ігрову ефективність кіберспортсменів, впливаючи на когнітивну продуктивність, рівень командної взаємодії, мотивацію та емоційну стабільність. Встановлено статистично значущий зв’язок між тильтом, гнівом та емоційним вигоранням, що вказує на комплексний характер цього стану та його системний вплив на психофізіологічну готовність спортсменів.