ОЦІНКА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЧОЛОВІКІВ ПЕРШОГО ЗРІЛОГО ВІКУ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ КРОСФІТОМ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.216Ключові слова:
фізична культура і спорт, фітнес, кросфіт, фізична підготовленість, рухові якості, чоловіки зрілого вікуАнотація
Актуальність. В статті розглянуто особливості розвитку рухових якостей у чоловіків першого періоду зрілого віку в процесі оздоровчих занять кросфітом. Актуальність дослідження обумовлена тим, що, попри широку популярність кросфіту серед дорослих, існує нестача наукових даних про фізичну підготовленість чоловіків першого зрілого віку (22-35 років) в процесі оздоровчих занять кросфітом. Хоча кросфіт приваблює мільйони людей по всьому світу, більшість досліджень зосереджені на вивчені особливостей тренувальної і змагальної діяльності в кросфіті.
Мета дослідження – визначення особливостей розвитку рухових якостей у чоловіків першого зрілого віку, які займаються кросфітом.
Матеріал і методи. В ході дослідження здійснювався аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет, контент-аналіз, синтез, проводилося педагогічне тестування для оцінки рівня розвитку рухових якостей у чоловіків 22-35 років, результати оброблювалися методами статистичної обробки даних. У дослідженні брали участь чоловіки 22-35 років (n=54), які займаються кросфітом у спортивному клубі Central Fitness Hub (м. Київ).
Результати. В ході дослідження визначено, що більшість чоловіків першого зрілого віку мають середній або початковий рівень швидкісно-силових якостей. Це свідчить про значний потенціал для їх розвитку, оскільки лише невелика частина чоловіків досягла високого рівня. Аналіз силової витривалості виявив, що більшість обстежених знаходяться на аматорському рівні, а майже чверть — на середньому, тобто більшість чоловіків не мають високого рівня силової витривалості, але володіють достатнім початковим рівнем для подальшого прогресу. Переважна більшість чоловіків також продемонстрували аматорський рівень анаеробної витривалості, що зумовлює необхідність цілеспрямованих тренувань для покращення цієї якості. Незважаючи на піковий фізичний потенціал у віці 22-35 років, більшість обстежених чоловіків не реалізують його повністю. Їхні показники знаходяться на середньому або початковому рівні, що робить актуальним розробку науково обґрунтованих тренувальних програм з кросфіту. Такі програми допоможуть не лише покращити фізичну підготовленість, а й підвищити загальну працездатність, знизити ризики для здоров'я та зберегти фізичну активність у цьому віковому періоді.
Висновки. В ході дослідження визначено, що фізична підготовленість чоловіків першого зрілого віку, які займаються кросфітом, переважно характеризується середнім та аматорським рівнями розвитку швидкісно-силових якостей, сили та анаеробної витривалості, що зумовлює необхідність індивідуалізації тренувальних програм, врахування початкового рівня розвитку рухових якостей для підвищення рівня фізичної підготовленості чоловіків в процесі оздоровчих занять кросфітом.
Посилання
Adami, P. E., Rocchi, J. E., Melke, N., & Macaluso, A. (2020). Physiological profile of high intensity functional training athletes. Journal of Human Sport and Exercise, 16(3). https://doi.org/10.14198/jhse.2021.163.16
D’Hulst, G., Hodžić, D., Leuenberger, R., Arnet, J., Westerhuis, E., Roth, R., Schmidt-Trucksäss, A., Knaier, R., & Wagner, J. (2024). Physiological Profiles of Male and Female CrossFit Athletes. International Journal of Sports Physiology and Performance, 19(8), 780–791. https://doi.org/10.1123/ijspp.2023-0386
Gómez-Landero, L. A., & Frías-Menacho, J. M. (2020). Analysis of Morphofunctional Variables Associated with Performance in Crossfit® Competitors. Journal of Human Kinetics, 73(1), 83–91. https://doi.org/10.2478/hukin-2019-0134
CrossFit Training. Level one certificate course. CrossFit Inc., 2019. 260 р.
Kapsis, D. P., Tsoukos, A., Psarraki, M. P., Douda, H. T., Smilios, I., & Bogdanis, G. C. (2022). Changes in Body Composition and Strength after 12 Weeks of High-Intensity Functional Training with Two Different Loads in Physically Active Men and Women: A Randomized Controlled Study. Sports, 10(1), 7. https://doi.org/10.3390/sports10010007
Leitão, L., Dias, M., Campos, Y., Vieira, J. G., Sant’Ana, L., Telles, L. G., Tavares, C., Mazini, M., Novaes, J., & Vianna, J. (2021). Physical and Physiological Predictors of FRAN CrossFit® WOD Athlete’s Performance. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(8), 4070. https://doi.org/10.3390/ijerph18084070
Liang, W., Wang, X., Cheng, S., Jiao, J., Zhu, X., & Duan, Y. (2024). Effects of High-Intensity Interval Training on the Parameters Related to Physical Fitness and Health of Older Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports Medicine - Open, 10(1), 98. https://doi.org/10.1186/s40798-024-00767-9
Mangine, G., Feito, Y., Tankersley, J., McDougle, J., & Kliszczewicz, B. (2021). Workout Pacing Predictors of Crossfit® Open Performance: A Pilot Study. Journal of Human Kinetics, 78, 89–100. https://doi.org/10.2478/hukin-2021-0043
Mangine, G. T., McDougle, J. M., & Feito, Y. (2022). Relationships Between Body Composition and Performance in the High-Intensity Functional Training Workout “Fran” are Modulated by Competition Class and Percentile Rank. Frontiers in Physiology, 13, 893771. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.893771
Mangine, G. T., & Seay, T. R. (2022). Quantifying CrossFit®: Potential solutions for monitoring multimodal workloads and identifying training targets. Frontiers in Sports and Active Living, 4, 949429. https://doi.org/10.3389/fspor.2022.949429
Martinho, D. V., Rebelo, A., Gouveia, É. R., Field, A., Costa, R., Ribeiro, A. S., Casonatto, J., Amorim, C., & Sarmento, H. (2024). The physical demands and physiological responses to CrossFit®: A scoping review with evidence gap map and meta-correlation. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 16(1), 196. https://doi.org/10.1186/s13102-024-00986-3
Maté-Muñoz, J. L., Budurin, M., González-Lozano, S., Heredia-Elvar, J. R., Cañuelo-Márquez, A. M., Barba-Ruiz, M., Muriarte, D., Garnacho-Castaño, M. V., Hernández-Lougedo, J., & García-Fernández, P. (2022). Physiological Responses at 15 Minutes of Recovery after a Session of Functional Fitness Training in Well-Trained Athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(14), 8864. https://doi.org/10.3390/ijerph19148864
Sousa Neto, I. V. D., Sousa, N. M. F. D., Neto, F. R., Falk Neto, J. H., & Tibana, R. A. (2022). Time Course of Recovery Following CrossFit® Karen Benchmark Workout in Trained Men. Frontiers in Physiology, 13, 899652. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.899652
Stern, G., Psycharakis, S. G., & Phillips, S. M. (2023). Effect of High-Intensity Interval Training on Functional Movement in Older Adults: A Systematic Review and Meta-analysis. Sports Medicine - Open, 9(1), 5. https://doi.org/10.1186/s40798-023-00551-1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.





