ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАЧУЩОСТІ СФЕР ПРОТИДІЇ ТИЛЬТУВАННЮ У КІБЕРСПОРТІ

Автор(и)

Андрій Скалозуб
Оксана Шинкарук

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.213

Ключові слова:

кіберспорт, тильт, психологічна підготовка, емоційна регуляція, кластерний аналіз, індивідуальна робота, командна взаємодія, протидія стресу

Анотація

Актуальність. У статті розглянуто проблему тильту як негативного психоемоційного стану, який суттєво знижує ефективність кіберспортсменів.

Мета дослідження – визначити значущість сфер протидії тильту серед кіберспортсменів та з’ясувати ступінь узгодженості думок експертів щодо стратегій його подолання для подальшого практичного використання.

Матеріал і методи. Використано аналіз наукової літератури, експертне опитування (n=26), методи математичної статистики (коефіцієнт конкордації Кендалла, ANOVA) та кластерний аналіз (Метод Варда, метод k-медіан із v-кратною перехресною перевіркою.
Результати. Встановлено загальний рейтинг значущості сфер протидії тильтування: на першому місці індивідуальна робота над собою (середній ранг – 3,19), на другому – повноцінне відновлення (3,37), на третьому – робота з психологом (3,67). Загальний коефіцієнт конкордації (W=0,099; p=0,018) засвідчив низьку узгодженість думок експертів, що зумовило застосування кластерного аналізу. Визначено чотири кластери з відмінними пріоритетами сфер, з яких три продемонстрували внутрішню узгодженість (W>0,5; p<0,05). Виявлена кластерна структура узгоджується з професійною належністю респондентів і пояснює міжгрупову протилежність поглядів.

Висновки. Підтверджено доцільність застосування диференційованого підходу до протидії тильту серед фахівців кіберспорту. Запропоновано три варіанти практичних стратегій відповідно до профілю респондентів. Найбільш перспективною визначено модель, що базується на поєднанні індивідуальної саморегуляції та командної взаємодії, яку підтримали експерти з найвищим рівнем узгодженості.

Посилання

Грішкін, С., & Шинкарук, О. (2024). Командна взаємодія гравців у процесі підготовки до змагань різного формату в кіберспорті. Sport Science Spectrum, 4, 25–31. https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-4-4

Скалозуб, А. В., Шинкарук, О. А., & Шарга, Я. В. (2024). Дослідження впливу характеристик різних жанрів відеоігор на рівень схильності до психоемоційного тильту серед гравців в кіберспорті. У Інноваційні та інформаційні технології у фізичній культурі, спорті, фізичній терапії та ерготерапії: матеріали VІІ Всеукр. електр. наук.-практ. конф. з міжн. участю (с. 170–171). Київ: НУФВСУ. https://drive.google.com/drive/folders/1TK2eC3PDwF_4uIY-gKY06mP2A8dr9E6l

Скалозуб, А. В., & Шинкарук, О. А. (2024). Чинники, що сприяють прояву тильту в кіберспорті. У Молодь та олімпійський рух: зб. тез доп. XVІІ Міжнар. конф. молодих вчених (с. 133–134). Київ: НУФВСУ. https://uni-sport.edu.ua/sites/default/files/ vseDocumenti/zbirnyk_tez_dopovidey_xvii_molod_ta_olimpiyskyy_ruh_13_05_24.pdf

Устенко, А., & Шинкарук, О. (2024). Сучасні підходи до підготовки гравців у кіберспорті з використанням програмного забезпечення та спеціальних платформ. Sport Science Spectrum, 3, 68–76. https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-3-10

Шинкарук, О. (2024). Сучасні проблеми розвитку кіберспорту. Спортивний вісник Придніпров’я, 1, 239–250. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2024-1-239

Шинкарук, О. (2025). Сучасні тенденції розвитку кіберспорту в умовах глобалізації. Спортивний вісник Придніпров’я, 1, 304–314. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2025-1-304

Шинкарук, О., & Скалозуб, А. (2024). Систематизація чинників, що призводять до тильту під час гри в кіберспорті. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 2, 66–72. https://doi.org/10.32652/spmed.2024.2.66-72

Шинкарук, О., Скалозуб, А., Давидов, Д., Яковенко, О., Федорчук, С., Шевцова, А., & Юхно, Ю. (2023). Значущість психологічної підготовки та ролі психолога для забезпечення результативності гравців в кіберспорті. У В. М. Костюкевич (Гол. ред.), Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. праць (Вип. 15, с. 381–394). Вінниця.

Шинкарук, О., Скалозуб, А., & Шарга, Я. (2024). Стратегії попередження та мінімізації тильту в кіберспорті. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 1, 83–95. https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.83-95

Шинкарук, О. А., Скалозуб, А. В., & Шарга, Я. В. (2023). Особливості тильту в кіберспорті. У Інноваційні та інформаційні технології у фізичній культурі, спорті, фізичній терапії та ерготерапії: матеріали VІ Всеукр. електр. наук.-практ. конф. з міжн. участю (с. 110). Київ: НУФВСУ.

Шинкарук, О., Скалозуб, А., & Давидов, Д. (2023). Чинники, що впливають на результативність команд та місце психологічної підготовки гравців в кіберспорті. У Т. М. Булгакова (Відп. ред.), Актуальні проблеми психолого-педагогічного супроводу та розвитку суб’єктів спортивної діяльності: матеріали VІ Всеукр. наук. електр. конф. (с. 54–56). Київ. https://uni-sport.edu.ua/sites/default/files/vseDocumenti/ zbirnyk_vi_vseukrayinskoyi_naukovoyi_elektronnoyi_konferenciyi_0.pdf

Яковенко, О., Шинкарук, О., Пінчук, В., & Кузьменко, Д. (2024). Аналіз змагальної діяльності в кіберспорті та визначення напрямків його розвитку. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15, 12(185), 221–225. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.12(185).46

Barnett, T., & Coulson, M. (2021). Psychological predictors of long-term esports success: A longitudinal analysis of cognitive and emotional factors. Collabra: Psychology, 10(1), 117677. https://doi.org/10.1525/collabra.117677

Cregan, S. C., Tóth, A. J., & Campbell, M. J. (2024). Playing for keeps or just playing with emotion? Studying tilt and emotion regulation in video games. Frontiers in Psychology, 15, 1385242. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1385242

Fuentes, R. (2021). A qualitative examination of tilt in League of Legends esports players. Halmstad University, School of Health and Welfare. https://www.diva-portal.org/smash/record.jsf?pid=diva2%3A1591520&dswid=-9205

Hanin, Y. L. (1997). Emotions and athletic performance: Individual zones of optimal functioning model. European Yearbook of Sport Psychology, 1, 29–72.

Jones, G. (2003). Stress and anxiety. In R. N. Singer, H. A. Hausenblas, & C. M. Janelle (Eds.), Handbook of sport psychology (2nd ed., pp. 471–486). Wiley.

Kou, Y., & Gui, X. (2020). Emotion regulation in esports gaming: A qualitative study of League of Legends. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction, 4(CSCW2), 1–25.

Mellalieu, S. D., Hanton, S., & Fletcher, D. (2009). Competitive anxiety in sport: Theory and research. Nova Science Publishers.

Martínent, G., Nicolas, M., & Campo, M. (2013). A cluster analysis of affective states before and during competition. Journal of Sport & Exercise Psychology, 35(6), 600–611. https://doi.org/10.1123/jsep.35.6.600

Martončik, M., Karhulahti, V.-M., Jin, Y., & Adamkovič, M. (2024). Psychological predictors of long term esports success: A registered report. Collabra: Psychology, 10(1), 117677. https://doi.org/10.1525/collabra.117677

McLinton, S. S., & Pascale, S. J. (2024). Tilt in esports: Understanding the phenomenon in new digital contexts. Computers in Human Behavior Reports, 14, 100425. https://doi.org/10.1016/j.chbr.2024.100425

Poulus, D., Coulter, T. J., Trotter, M. G., & Polman, R. (2024). Understanding emotional regulation strategies in esports: Preventing tilt to enhance performance. Frontiers in Psychology, 15, 1385242. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1385242

Poulus, D., Polman, R., Trotter, M. G., & Coulter, T. J. (2024). Psychological skills training for esports athletes: Development and evaluation of a novel program. Frontiers in Psychology. Advance online publication. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1409368

Reitman, J., Laborde, S., & Allen, M. (2021). The Tilt Scale: Development and validation of a self report measure of tilt in gaming contexts. Journal of Gaming & Virtual Worlds, 13(1), 27–45. https://doi.org/10.1386/jgvw_00030_1

Ruiz, A. M., Hanley, A., Hamari, J., Seo, S., & Jeong, E. (2020). The impact of tilt in esports: A mixed-methods study. International Journal of Human–Computer Interaction, 36(20), 1886–1899. https://doi.org/10.1080/10447318.2020.1824195

Shynkaruk, O., Byshevets, N., Aloshyna, A., Iakovenko, O., Serhiienko, K., Pinchuk, V., Petryk, O., & Lut, I. (2025). Linear programming as a tool for managing the training process of esports teams. Physical Education Theory and Methodology, 25(1), 120–129. https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.15

Shynkaruk, O., Hrishkin, S., Byshevets, N., Skalozub, A., Lut, I., & Pinchuk, V. (2025). Psychotype and thinking style as predictors of success in esports. Physical Education Theory and Methodology, 25(4), 896–904. https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.4.18

Smith, A., Lee, B., & Chen, Y. (2024). Qualitative study of tilt and coping strategies among young esports players. Journal of Cyberpsychology, 18(2), 145–162. https://doi.org/10.1080/10413200.2024.2483688

Torres Rodríguez, A., Griffiths, M. D., Carbonell, X., & Oberst, U. (2018). Internet gaming disorder clustering based on personality traits in a clinical sample. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(5), 1516. https://doi.org/10.3390/ijerph17051516

Wu, M., Lee, J. S., & Steinkuehler, C. (2021). Understanding tilt in esports: A study on young League of Legends players. In Proceedings of the 2021 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems (CHI '21) (Article 321, pp. 1–9). Association for Computing Machinery. https://doi.org/10.1145/3411764.3445143

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-27

Як цитувати

Скалозуб, А., & Шинкарук, О. (2025). ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАЧУЩОСТІ СФЕР ПРОТИДІЇ ТИЛЬТУВАННЮ У КІБЕРСПОРТІ. Спортивна наука та здоров’я людини, (2(14), 130–144. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.213