ВИЗНАЧЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ СПОРТОМ

Автор(и)

Ігор Бакіко
Олександр Малімон
Ольга Касарда
Петро Герасимюк

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.23

Ключові слова:

здобувачі освіти, спорт, здоров’я, адаптаційні можливості, коефіцієнт економічності кровообігу

Анотація

Актуальність. Актуальним вважають дослідження, які спрямовані на визначення особливостей морфофізіологічного стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму здобувачів закладів вищої освіти. Вміння грамотно знайти підхід до комплексного вивчення адаптаційних можливостей організму як окремої людини, так і в групі та динамічний нагляд за ним у здорових і хворих людей, дозволить своєчасно виявити ймовірні симптоми ураження організму, що сприятиме профілактиці розвитку захворювання, а також попередження ускладнень на доклінічному етапі.

Мета дослідження – визначити адаптаційний потенціал серцево-судинної системи у здобувачів вищої освіти, які займаються спортом.

Матеріал і методи. Дослідження виконано на кафедрі фізичної культури, спорту та здоров’я ЛНТУ. В експерименті взяли участь 60 здобувачів чоловічої статті. Згідно із поставленими завданнями їх було поділено на три групи: 1 група – здобувачі, які спортом не займаються (20 осіб); 2 група – здобувачі, які відвідують секцію з волейболу (20 осіб); 3 група – здобувачі, які займаються в секції з легкої атлетики (20 осіб).

Результати. Здійснено розрахункові дані адаптаційного потенціалу (АП) у трьох групах обстежуваних і виявлено, що переважав у більшості високий показник АП обстежуваних. У здобувачів, які не займаються спортом (1 група), АП є найнижчим (1,454 ум.од.), що вказує на обмежену здатність серцево-судинної системи адаптуватися до фізичних навантажень. Здобувачі, які займаються волейболом (2 група), мають середній рівень АП (1,518 ум.од.). Найвищий рівень АП спостерігається у здобувачів, які займаються легкою атлетикою (3 група) – 1,646 ум.од.

Висновки. Наше дослідження показало, що всі три групи мають ефективну роботу системи кровообігу, що підтверджується нормальними значеннями коефіцієнту економічності кровообігу. Регулярна фізична активність, особливо заняття волейболом, позитивно впливає на ефективність кровообігу.

Посилання

Бабаджанян, В.В., Семаль, Н.В., Беседа, Н.А. та ін. (2023). Сучасний стан фізичного виховання студентів в закладах вищої освіти під час війни в Україні. Наука і техніка, 2(16), 167-176. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-2(16)-167-176.

Башавець, Н.А., & Ігнатенко, С.О. (2023). Матеріали теоретичного аналізу проблеми організації фізичного виховання студентів професійних коледжів. Комплексна оцінка стану здоров’я студентів. Фізична культура і спорт, Запоріжжя, 63-67.

Біла, А., Бондаренко, І., Бондаренко, О., & Головаченко, І. (2023). Взаємозв’язок адаптаційного потенціалу з показниками статодинамічної стійкості студентів під впливом фізичного навантаження. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, 28(2), 82-91. https://doi.org/10.32626/2309-8082.2023-28(2).82-91.

Богдановська, Н.В., & Бойченко, Ю.Б. (2014). Динаміка адаптивних можливостей організму дітей шкільного віку протягом навчального року. Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт, 1, 112-120.

Герасименко, С., & Васильченко. Д. (2023). Діагностування параметрів індивідуальних адаптаційних можливостей студенток ЗВО. Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення, 42-46.

Горбань, Д., & Юсупова, О. (2022). Функціональні можливості кардіореспіраторної системи в осіб юнацького віку у період пандемії Соvіd-19. Нотатки сучасної біології, 1, 63-68.

Ковальчук, О.В., Сидоренко, О.М. (2023). Вплив фізичної активності на стан здоров’я студентів. Вісник Черкаського національного університету, 45-50.

Коц, С.М., Коц, В.П., & Луганська, В.О. (2021). Адаптаційний потенціал сучасних дітей віком 10–11 років. Освіта і здоров’я підростаючого покоління: У С. В. Страшко (Ред.), Освіта і здоров’я підростаючого покоління: Матеріали третього міжнародного симпозіуму (Ч. 3(1), с. 94). Алатон.

Коц, С.М., Коц, В.П., & Коваленко, П.Г. (2021). Динаміка показників функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку під впливом корекційного комплексу. Природничий альманах (біологічні науки), 31, 35-44.

Коц, С.М., Коц, В.П., & Удовик, Т. (2021). Адаптаційний потенціал сучасних дітей віком 10-11 років. SCIENTIA: Збірник наукових праць. https://ojs.ukrlogos.in.ua/index. php/scientia/article/view/12429

Литвиненко, О.Д. (2018). Адаптаційний потенціал як система адаптивностей особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 1(2), 74-81.

Майорова, О.Р. (2020). Моніторинг адаптаційних можливостей у сучасних дітей. Концептуальні шляхи розвитку науки та освіти (частина І): матеріали Міжнародної науково-практичної конференції м. Львів, (12-13 лютого 2020 року). Львів: Львівський науковий форум, 44.

Палевич, С., Піддубний, О., Сіянко, О., Цимбалюк, Ж., Козєєв, І., & Шип, Н. (2021) Порівняльний аналіз адаптивних можливостей організму школярів 10-12 років. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, 21, 21-28.

Романюк, А.П., Шевчук, Т,Я., Апончук, Л.С. (2023). Особливості адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у дітей молодшого шкільного віку. Acta Paedagogiсa Volynienses, 2, 69-78.

Шевчук, Т., Романюк, А., Апончук, Л., Романюк, В., & Біла, Б. (2023). Адаптаційний потенціал серцево-судинної системи у школярів пубертатного віку. Нотатки сучасної біології, 1(5), 76-81. https://doi.org/10.29038/NCBio.23.1-11.

Ashanin, V., Filenko, L., Pasko, V. et. al. (2017) . Informatization on the physical culture of students using the «Physical education» computer program. Journal of Physical Education and Sport, 17(3), 1970-1976.

Bosenko, A., Orlyk, N., Topchii, M., Mykhaliuk, Y., & Horokhovskyi, Y. (2023). The gender-specific reactions of student's central nervous system to physical loads. Physical rehabilitation and recreational health technologis, 8 (1), 64-7.2.

Bosenko, A., Orlik, N., & Palshkova, I. (2019). Dynamics of functional capabilities among 17–22 years old girls with different vegetative status during the ovarianmenstrual cycle. Georgian Medical News, 9(294), 27-31.

Bodnar, I., Pavlova, I., Dukh, T., Wąsik, J., Mosler, D., & Svyshch, Y. (2019). Effects of mutual learning in physical education to improve health indicators of Ukrainian students. Physical education of students, 23(5), 229-235.

Kalashchenko, S., Lutsak, O., Hrynzovskyi, A., Kovalchuk, O., Martynenko, S., & Kondratiuk, M. (2021). Assessment level of physical activity and psychoemotional health status of the bogomolets national medical university students under conditions of distance learning organization. Ukrainian Scientific Medical Youth Journal, 4(127), 116-123. https://doi.org/10.32345/USMYJ.4(127).2021.116-123

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-27

Як цитувати

Бакіко, І. ., Малімон, О. ., Касарда, О. ., & Герасимюк, П. . (2025). ВИЗНАЧЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ СПОРТОМ . Спортивна наука та здоров’я людини, (2(14), 27–34. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.23