СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАСОБІВ ВІДНОВЛЕННЯ ТА СТИМУЛЯЦІЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ ВІКОВОЇ КАТЕГОРІЇ U19
DOI:
https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.119Ключові слова:
засоби відновлення і стимуляції працездатності, футбол, підготовка футболістів U19, етап підготовки до вищих досягнень, спортивні ігри, кваліфіковані спортсмениАнотація
Актуальність. У науково-методичній літературі недостатньо представлені дослідження та
рекомендації щодо системного підходу до застосування засобів відновлення і
стимуляції працездатності футболістів, особливо з урахуванням специфіки
тренувальної та змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів.
Мета дослідження – сформувати уявлення про системний підхід до використання засобів
стимуляції та відновлення працездатності футболістів на етапі підготовки до вищих
досягнень.
Матеріал і методи. Проаналізовано спеціальну літературу і джерела мережі Інтернет.
Використано метод мета-аналізу класичної та сучасної літератури.
Результати. Системний підхід має структуру взаємопов’язаних компонентів і реалізується у
вигляді алгоритму: вибір методології, концепції та технології. Методологія
базується на закономірностях формування адаптаційних процесів у тренувальному
процесі та змагальній діяльності. Обрана концепція – системна організація засобів
відновлення та стимуляції на рівнях передзмагальної, передстартової, змагальної
та постзмагальної практики. Технологія передбачає систематизацію засобів
медико-біологічного, педагогічного і психологічного характеру відповідно до
цільових настанов тренувальної та змагальної діяльності.
Висновки. Системна організація спортивної підготовки футболістів U19 ґрунтується на
закономірностях адаптаційних процесів у структурі «навантаження–відновлення»,
де навантаження є стимулом для функціональних змін, а відновлення – періодом
формування адаптаційних ефектів. Сучасна футбольна практика вимагає широкого
спектру технологій стимуляції і відновлення відповідно до завдань
передзмагальної, передстартової, змагальної та постзмагальної діяльності. Новітні
технології відповідають методологічним та концептуальним засадам адаптації
футболістів U19 до умов напруженої ігрової діяльності.
Посилання
Виноградов ВЄ. Стимуляція працездатності та відновлювальних процесів в тренувальній та змагальній діяльності кваліфікованих спортсменів. Славутич – Дельфін; 2009. 367 с.
Виноградова О, Лопатенко Г, Білецька В. Стимуляція працездатності і відновлювальних реакцій в процесі змагальної діяльності спортсменів в академічному веслуванні. Спорт. наука та здоров’я людини. 2021;2(6):99-111. DOI:10.28925/2664-2069.2021.29.
Го Пенчен, Кун Сянлінь, Дяченко А. Функціональна підготовка спортсменів у водних видах спорту. НПФ «Славутич-Дельфін»; 2021. 243 с.
Довгодько НВ, Сушко РО. Сучасна концепція передзмагальної підготовки спортсменів в веслуванні академічному. Спорт. наука та здоров’я людини. 2023;1(9):202-12. DOI:10.28925/2664-2069.2023.115.
Дорошенко ЕЮ. Теоретико-методичні основи управління техніко-тактичною діяльністю в командних спортивних іграх [автореферат дисертації доктора наук з фізичного виховання і спорту]. Київ: Національний університет фізичного виховання і спорту України; 2014. 44 с.
Дяченко А, Вей Бін. Теоретико-методичні засади програмного забезпечення фізичної підготовки футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Спорт. наука та здоров’я людини. 2023;2(10):100-11. DOI:10.28925/2664-2069.2023.28.
Єднак В. Фізичні засоби відновлення працездатності у футболістів. Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія: Педагогіка. Соц. робота. 2018;(1(42)):305-7. DOI:10.24144/2524-0609.2018.42.305-307.
Костюкевич ВМ. Побудова тренувального процесу спортсменів високої кваліфікації у футболі і хокеї на траві в річному циклі підготовки. Педагогіка, психологія та мед.-біол. проблеми фіз. виховання і спорту. 2013;(8):51-5.
Лопатенко ГО. Вплив позатренувальних засобів на ефективність реалізації техніко-тактичних дій фехтувальників. Педагогіка, психологія та мед.-біол. проблеми фіз. виховання і спорту. 2016;(3):41-6. DOI:10.15561/18189172.2016.0306.
Міщенко ВС, Лисенко ОМ, Виноградов ВЄ. Реактивні властивості кардіореспіраторної системи як відображення адаптації до напруженого фізичного тренування у спорті. Науковий світ. 2007. 352 с.
Ніколаєнко ВВ. Раціональна система багаторічної підготовки футболістів до досягнення найвищої спортивної майстерності. Саміт-книга; 2014. 336 с.
Петров ОП, Солопчук ДМ, Боднар АО. Деякі питання відновлення працездатності у сучасному футболі [Інтернет]. Вісн. Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту імені І. Огієнка. Фіз. виховання, спорт і здоров’я людини. 2013;(6):172-9. Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkpnui_fv_2013_6_29.
Платонов ВМ. Сучасна система спортивного тренування. Перша друкарня; 2020. 704 с.
Пшибильски В, Міщенко B. Функціональна підготовленість висококваліфікованих футболістів. Наук. світ; 2005. 162 с.
Шамардин ВМ, Виноградов ВЄ, Дьяченко АЮ. Фізична підготовка футболістів високої кваліфікації. Славутич-Дельфін; 2017. 173 с.
Abbott W, Walsh L, Clifford T. The influence of muscle strength and aerobic fitness on functional recovery in elite female soccer players. J Sports Med Phys Fitness. 2024;64(12):1260-6. DOI:10.23736/S0022-4707.24.15964-6.
Altarriba-Bartes A, Peña J, Vicens-Bordas J, Milà-Villaroel R, Calleja-González J. Post-competition recovery strategies in elite male soccer players. Effects on performance: A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2020;15(10):e0240135. DOI:10.1371/journal.pone.0240135. PMID: 33007044; PMCID: PMC7531804.
Bangsbo J, Mohr M. Fitness testing in football: fitness training in soccer. Denmark: Bangsbosport; 2012. Vol. 2. 136 p.
Bompa TO, Haff GG. Periodization: theory and methodology of training. 5th ed. Champaign (IL):
Human Kinetics; 2009. 424 p.
Brownstein CG, Dent JP, Parker P, Hicks KM, Howatson G, Goodall S, Thomas K. Etiology and recovery of neuromuscular fatigue following competitive soccer match-play. Front Physiol. 2017;8:831. DOI:10.3389/fphys.2017.00831. PMID: 29118716; PMCID: PMC5661001.
Calleja-Gonzalez J, Mielgo-Ayuso J, Ortega AM, et al. Post-exercise recovery methods focus on young soccer players: A systematic review. Front Physiol. 2021;12:1-12. DOI:10.3389/fphys.2021.505149.
Curzi D, Amatori S, Silvestri F, et al. Professional football training and recovery: A longitudinal study on the effects of weekly conditioning session and workload variables. PLoS One. 2024;19(9):e0310036. DOI:10.1371/journal.pone.0310036. PMID: 39255308; PMCID: PMC11386442.
de Freitas VH, Ramos SP, Bara-Filho MG, et al. Effect of cold water immersion performed on successive days on physical performance, muscle damage, and inflammatory, hormonal, and oxidative stress markers in volleyball players. J Strength Cond Res. 2019;33(2):502-13. DOI:10.1519/JSC.0000000000001884. PMID: 28277426.
Edwards DJ, Cortes M, Wortman-Jutt S, et al. Transcranial direct current stimulation and sports performance. Front Hum Neurosci. 2017;11:243. DOI:10.3389/fnhum.2017.00243. PMID: 28539880; PMCID: PMC5423975..
Goulart KNO, Coimbra CC, Campos HO, Drummond LR, Ogando PHM, Brown G, Couto BP, Duffield R, Wanner SP. Fatigue and recovery time course after female soccer matches: a systematic review and meta-analysis. Sports Med Open. 2022 Jun 3;8(1):72. DOI:10.1186/s40798-022-00466-3. PMID: 35657571; PMCID: PMC9166924.
Haff GG, Triplett NT. Essentials of strength training and conditioning. Human Kinetics; 2015. 722 p.
Hall ECR, John G, Ahmetov II. Testing in football: a narrative review. Sports (Basel). 2024 Nov 13;12(11):307. DOI:10.3390/sports12110307. PMID: 39590909; PMCID: PMC11598473.
Kellmann M, Bertollo M. Recovery and performance in sport: consensus statement. Int J Sports Physiol Perform. 2018;13(2).
Kinugasa T, Kilding AE. A comparison of post-match recovery strategies in youth soccer players. J Strength Cond Res. 2009 Aug;23(5):1402-7. doi:10.1519/JSC.0b013e3181a0226a. PMID: 19620926.
Kramer M, Sparks M, Coetzee B. Physiological and sprint kinetics associated with the Yo-Yo intermittent recovery test level 1 performances in soccer players. Int J Sports Physiol Perform. 2022;17(9):1382-90. DOI:10.1123/ijspp.2021-0483.
Maior A, Ferreira A. Effects of intermittent negative pressure and active recovery therapies in the post-match period in elite soccer players: a randomized, parallel arm, comparative study. Biomed Hum Kinet. 2020;12:59-68. DOI:10.2478/bhk-2020-0008.
Marqués-Jiménez D, Calleja-González J, Arratibel-Imaz I, Terrados N. Biochemical and physical performance responses to a soccer match after a 72-hour recovery period. Sports (Basel). 2022 Sep 22;10(10):140. DOI:10.3390/sports10100140. PMID: 36287753; PMCID: PMC9610486.
Mohr M, Vigh-Larsen JF, Krustrup P. Muscle glycogen in elite soccer - a perspective on the implication for performance, fatigue, and recovery. Front Sports Act Living. 2022;4:876534. DOI:10.3389/fspor.2022.876534.
Pérez-Castillo ÍM, Rueda R, Bouzamondo H, López-Chicharro J, Mihic N. Biomarkers of post-match recovery in semi-professional and professional football (soccer). Front Physiol. 2023 Apr 11;14:1167449. DOI:10.3389/fphys.2023.1167449. PMID: 37113691; PMCID: PMC10126523.
Póvoas S, Krustrup P, Castagna C. Validity and sensitivity of field tests' heart-rate recovery ssessment in recreational football players. PLoS One. 2023 Mar 1;18(3):e0282058. DOI:10.1371/journal.pone.0282058. PMID: 36857396; PMCID: PMC9977042.
Rey E, Padrón-Cabo A, Costa PB, Barcala-Furelos R. Effects of foam rolling as a recovery tool in professional soccer players. J Strength Cond Res. 2019 Aug;33(8):2194-2201. DOI:10.1519/JSC.0000000000002277. PMID: 29016479.
Selmi O, Levitt DE, Muscella A, Ouerghi N, Issaoui I, Abassi W, Hill L, Rosemann T, Bouassida A, Knechtle B. Effect of two incremental intensity field tests on wellness indices, recovery state, and physical enjoyment in soccer players. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2022;26(7):279-87. DOI:10.26355/eurrev_202204_28457.
Zmijewski P, Lipinska P, Czajkowska A, Mróz A, Kapuściński P, Mazurek K. Acute effects of a static vs. a dynamic stretching warm-up on repeated-sprint performance in female handball players. J Hum Kinet. 2020 Mar 31;72:161-72. DOI:10.2478/hukin-2019-0043. PMID: 32269657; PMCID: PMC7126248.
Zouhal H, Abderrahman AB, Jayavel A, Hackney AC, Laher I, Saeidi A, Rhibi F, Granacher U. Effects of passive or active recovery regimes applied during long-term interval training on physical fitness in healthy trained and untrained individuals: a systematic review. Sports Med Open. 2024;10(1):21. Doi:10.1186/s40798-024-00673-0.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.