ОЦІНКА МОТИВАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРЕНЕРІВ З БАСКЕТБОЛУ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.110Ключові слова:
баскетбол, оцінка, мотивація, професійна діяльність, дитячо-юнацький спорт, управління командою, тренерська діяльністьАнотація
Актуальність. Дослідження мотивації професійної діяльності тренерів з баскетболу набуває
особливої актуальності в контексті розвитку сучасного спорту та підготовки
молодих спортсменів. Особливої уваги потребує вивчення питань професійної
мотивації тренерів, які працюють з юними спортсменами і причетні до потужного
впливу на несформовану особистість. У контексті зазначеного, Всеукраїнська
юнацька баскетбольна ліга постала унікальним середовищем для дослідження
професійної мотивації тренерів.
Мета дослідження – аналіз та узагальнення даних науково-методичних літературних джерел
і інформативних даних мережі Інтернет, анкетування «Мотивація професійної
діяльності» за методикою К.Замфір у модифікації А.Реана, методи математичної
статистики.
Матеріал і методи: аналіз наукової, професійної та періодичної літератури, спостереження.
Результати. Статистичний аналіз емпіричних даних сприяв виявленню структури
мотиваційного профілю тренерів, де домінуючу позицію займає внутрішня
мотивація з показником 4,55 бали при стандартному відхиленні 0,65, що свідчить
про високий рівень професійної зрілості тренерського складу та їхню орієнтацію на
самореалізацію у професійній діяльності. Зовнішня позитивна мотивація, маючи
середній показник 3,81 бали при стандартному відхиленні 1,04, демонструє
раціональне ставлення тренерів до матеріальних стимулів та кар'єрного зростання.
Найнижчі показники зафіксовані для зовнішньої негативної мотивації – 3,05 бали
при стандартному відхиленні 1,05, що в поєднанні з високими показниками
внутрішньої мотивації свідчить про переважання позитивних мотиваційних
факторів у професійній діяльності тренерів. Така структура мотивації, згідно з
методикою К.Замфір, є більш сприятливою для професійного розвитку порівняно з
ситуацією домінування зовнішньої негативної мотивації.
Висновки. 52,38% досліджуваних тренерів демонструє оптимальний мотиваційний комплекс
(ВМ > ЗПМ > ЗНМ), що є показником високого рівня професійної компетентності та
психологічної готовності до роботи з юнацькими командами.
Посилання
Вірна ЖП. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: монографія. Луцьк: РВВ Вежа; 2003. 320 с.
Дорошенко І, Сватьєв А, Шамардін В, Корольов Д, Дорошенко Е. Система рейтингового оцінювання показників професійної діяльності тренерів дитячо-юнацького та аматорського футболу. Спортивна наука та здоров'я людини. 2024;(2):81-94. doi:10.28925/2664-2069.2024.26.
Захарко О. Внутрішня мотивація як психологічний феномен. Соціогуманітарні проблеми людини. 2008;(3):143-9.
Климчук ВО. Феномени розвитку внутрішньої мотивації. Соціальна психологія. 2008;6(32):70-7.
Кокун ОМ, Пішко ІО, Лозінська НС, Копаниця ОВ, Герасименко МВ, Ткаченко ВВ. Збірник методик діагностики лідерських якостей курсантського, сержантського та офіцерського складу: методичний посібник. Київ: НДЦ ГП ЗСУ; 2012. 433 с.
Колот АМ, Цимбалюк СО. Мотивація персоналу: підручник. Київ: КНЕУ; 2011. 397 с.
Кревська ОВ. Мотиваційні чинники професійної самоефективності особистості [дисертація]. Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки; 2018. 213 с.
Максименко СД. Механізми розвитку особистості. Проблеми сучасної психології. 2018;(40):7-23.
Максименко СД. Загальна психологія: навч. посібник. Київ: Центр навчальної літератури; 2004. 272 с.
Міщак ОІ, Сергеєв АЮ, Литвин СВ, Підлісний ДГ. Вивчення особистості тренера з веслового спорту як чинника підвищення ефективності процесу підготовки веслувальників.
Резвих Є, Булах І. Мотивація професійної діяльності дорослих. Наук. час. НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12, Психологічні науки. 2022;17(62):96-108. doi:10.31392/NPU-nc.series12.2022.17(62).
Deci E, Ryan R. Intrinsic and extrinsic motivations: classic definitions and new directions. Contemp Educ Psychol. 2000;25:54-67.
Gilbert W. Coaching better every season: a year-round system for athlete development and program success. Champaign (IL): Human Kinetics; 2018. 424 p.
Côté J, Gilbert W. An integrative definition of coaching effectiveness and expertise. Int J Sports Sci Coach. 2009;4(3):307-23. doi:10.1260/174795409789623892.
Allen JB, Shaw S. Women coaches' perceptions of their sport organizations' social environment: supporting coaches' psychological needs? Sport Psychol. 2009;23(3):346-66. doi:10.1123/tsp.23.3.346.
McLean KN, Mallett C. What motivates the motivators? An examination of sports coaches. Phys Educ Sport Pedagogy. 2012;17(1):21-35. doi:10.1080/17408989.2010.535201.
Ntoumanis N, Ng JYY, Prestwich A, Quested E, Hancox JE, Thøgersen-Ntoumani C, et al. A meta- analysis of self-determination theory-informed intervention studies in the health domain: effects on motivation, health behavior, physical, and psychological health. Health Psychol Rev. 2020:2-31. doi:10.1080/17437199.2020.1718529.
Orlick T. In pursuit of excellence. Champaign (IL): Human Kinetics; 2018. 384 p.
Potrac P, Jones R, Cushion C. Understanding power and the coach’s role in professional English soccer: a preliminary investigation of coach behaviour. Soccer Soc. 2007;8(1):33-49. doi:10.1080/14660970600989509.
Stebbings J, Taylor IM, Spray CM. Antecedents of perceived coach autonomy supportive and controlling behaviors: coach psychological need satisfaction and well-being. J Sport Exerc Psychol. 2011;33(2):255-72. doi:10.1123/jsep.33.2.255.
Thelwell RC, Wagstaff CRD, Chapman M, Kenttä G. Examining coaches’ perceptions of how their stress influences the coach-athlete relationship. J Sports Sci. 2016;35(19). doi:10.1080/02640414.2016.1241422.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
