ФОРМУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВАНТАЖЕННЯ «КРИТИЧНОЇ» ПОТУЖНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ У ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ

Автор(и)

Андрій Дяченко
Їлунь Вей

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.15%20

Ключові слова:

навантаження критичної потужності, веслування академічне, фізична підготовка, функціональна підготовленість

Анотація

Актуальність. Сучасні напрями вдосконалення спортивної підготовки ґрунтуються на
повному розумінні проблеми формування спеціалізованої спрямованості
тренувального процесу, зокрема моделюванню тренувальних навантажень, які
відповідають вимогам функціонального забезпечення змагальної діяльності
відповідно виду спорту, спеціалізації, віку і кваліфікації спортсменів [2]. Результати
мета аналізу надали підстави для проведення дослідження високоспециалізованих
напрямів моделювання навантаження критичної потужності цільової
спрямованості з урахуванням функціонального забезпечення структурних
компонентів змагальної діяльності, зокрема на другій половині дистанції 2000 м в
веслуванні академічному.
Мета дослідження – визначити кількісні і якісні характеристики режимів тренувальних
навантажень критичної потужності, експериментально довести можливості їх
цільового використання в системі спеціальної фізичної підготовки кваліфікованих
спортсменів у веслуванні академічному.
Матеріал і методи: кваліфіковані спортсмени, які спеціалізуються у веслуванні академічному
(чоловіки). Вік 24,1±2,3 років. Кваліфікація – члени збірних команд провінцій
Шандун, Дзяньши, Сичуань (n=35). Методи: мета аналіз спеціальної літератури,
фізіологічні методи дослідження, ергометрія.
Результати. Перший режим тренувальних занять – пролонговані режими тренувальних
навантажень на ергометричному рівні навантаження VO2 max. Другий режим –
повторні тренувальні вправи виконані на рівні критичної потужності навантаження,
зареєстрованої на рівні 115% VO2max. Третій рівень – пролонговані режими
тренувальних навантажень на рівні ергометричної потужності, зареєстрованої на
початку лінійного зниження інтенсивності роботи під реалізації стартових дій
веслувальників. Показники енергетичної потужності, аеробного і анаеробного
енергозабезпечення, зареєстровані в серії тестів VO2max, CP, CPFT відповідають
модельним характеристикам функціональної підготовленості веслувальників
високого класу.
Висновки. Показники вживання кисню, концентрації лактату крові, ергометричної потужності,
зареєстровані протягом повторного виконання тестових навантажень свідчать про
реалізаційний характер експериментальних режимів роботи. Це формує змістовну
основу кумуляції режимів тренувальних навантажень, в заняттях спрямованих на
розвиток функціональних можливостей в умовах стійкого стану, розвитку і
компенсації втоми, втоми, перехідних процесів між ними.

Посилання

Дяченко АЮ, Вей Ї. Сучасні концепції навантаження критичної потужності кваліфікованих спортсменів у циклічних видах спорту. Sport Science Spectrum. 2024;(2):74–81.

Го Пенчен, Кун Сянлинь, Дяченко А. Функціональне забезпечення спеціальної працездатності спортсменів у водних видах спорту. Славутич-Дельфін; 2021. 249 с.

Дяченко А, Лисенко О, Виноградов В. Функціональне забезпечення спеціальної витривалості у циклічних видах спорту (на матеріалі академічного веслування). Наука у олімпійському спорті. 2014;(3):38–44.

Дяченко ОА, Філіппов ММ, Ільїн ВМ, Го Женхуа. Моніторинг ФЗСП кваліфікованих спортсменів. Вісник Черкаського університету. Серія «Біологічні науки». 2023;(1):35–45.

Міщенко ВС, Лисенко ОМ, Виноградов ВЄ. Реактивні властивості кардіореспіраторної системи як відображення адаптації до напруженого фізичного тренування у спорті. Науковий світ. 2007. 352 с.

Міщенко ВС. Ергометричні тести та критерії інтегральної оцінки витривалості. Спортивна медицина. 2005;(1):42–52.

Макаренко МВ, Лизогуб ВС, Безкопильний ОП. Нейродинамічні властивості спортсменів різної кваліфікації та спеціалізації. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: зб. наук. праць. Київ, ДНДІФКС. 2004;4:105-10.

Філіппов М. Умови утворення та перенесення вуглекислого газу в процесі м'язової діяльності. Наука в олімпійському спорті. 2019;(417–423).

Borrelli M, Shokohyar S, Rampichini S, Bruseghini P, Doria C, Limonta EG, Ferretti G, Esposito F. Energetics of sinusoidal exercise below and across critical power and the effects of fatigue. Eur J Appl Physiol. 2024 Jun;124(6):1845–59.

Diachenko A, Pengcheng G, Wang W, Rusanova O, Kong X, Shkrebtiy Y. Characteristics of the power of aerobic energy supply for paddlers with high qualification in China. J Phys Educ Sport. 2020;20(1):312–7.

Hill DW. The critical power concept: a review. Sports Med. 1993;16(4):237–54.

Jones AM, Vanhatalo A. The ‘Critical Power’ Concept: Applications to Sports Performance with a Focus on Intermittent High-Intensity Exercise. Sports Med. 2017 Mar;47(Suppl 1):65–78.

Medbø JI. Is the maximal accumulated oxygen deficit an adequate measure of the anaerobic capacity? Can J Appl Physiol. 1996 Oct;21(5):370–83; discussion 384–8. DOI: 10.1139/h96-033. PMID: 8905188.

Pool DC, Burnley M, Vanhatalo A, Rossiter HB, Jones AM. Critical power: an important fatigue threshold in exercise physiology. Med Sci Sports Exerc. 2016;48(11):2320–34.

Vanhatalo A, Jones AM, Burnley M. Application of critical power in sport. Int J Sports Physiol Perform. 2011;6:128–36.

Chorley A, Lamb KL. The Application of Critical Power, the Work Capacity above Critical Power (W’), and its Reconstitution: A Narrative Review of Current Evidence and Implications for Cycling Training Prescription. Sports (Basel). 2020 Sep 4;8(9):123.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-18

Як цитувати

Дяченко, А., & Вей, Ї. (2025). ФОРМУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВАНТАЖЕННЯ «КРИТИЧНОЇ» ПОТУЖНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ У ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ. Спортивна наука та здоров’я людини, (1(13), 55–63. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2025.15