ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ПСИХОМОТОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ 4-6 РОКІВ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ ТА НОРМОТИПОВИХ ДІТЕЙ

Анотація

Актуальність. Аутизм стає все більш серйозною проблемою для сучасного суспільства,
оскільки кількість діагностованих випадків постійно зростає. Діти з розладами
аутистичного спектру стикаються з великими труднощами в соціальній взаємодії та
комунікації, що створює значні бар'єри для їхньої інтеграції в суспільство. Ці діти
потребують не лише постійної уваги, але й спеціалізованої реабілітації, яка
спрямована на розвиток їхніх умінь і навичок та покращення якості життя. Варто
зазначити, що ефективна реабілітація вимагає комплексного підходу, який
об’єднує зусилля батьків, педагогів, медичних працівників і науковців. Науковці і
практики стверджують, що важливо не лише забезпечити фінансування таких
програм, але й активно інвестувати у проведення наукових досліджень, які дадуть
змогу розробити сучасні методики корекції. Основою створення дієвих
реабілітаційних програм є детальний аналіз психомоторного розвитку дітей, а
також вивчення їхніх індивідуальних потреб і особливостей [11, 17-19].
Мета дослідження – наукове обґрунтування психомоторного розвитку дітей із розладами
аутистичного спектру на підставі проведення експерименту і порівняння
показників психомоторного розвитку дітей з аутизмом (експериментальна група) і
нормотипових дітей (контрольна група).
Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь діти з розладами спектру аутизму 4-6 років
(49 осіб) і нормотипові діти такого ж віку (52 особи). Під час проведення науково-
дослідної роботи було використано такі методи дослідження як: аналіз, синтез і
узагальнення наукової та науково-методичної літератури, педагогічне
спостереження, тестування задля визначення показників розвитку психомоторики
означеного контингенту дітей, оцінка загального балу розвитку психомоторної
сфери і відповідного рівня, а також методи математичної статистики.
Результати. У результаті тестування в експериментальній групі (ЕГ) із 49 дітей з аутизмом
середній бал загального розвитку їхньої психомоторики склав 1,86 б. (р=0,0000), що
є критичним рівнем її розвитку. Найнижчий бал в експериментальній групі – 1,33 б.
(р=0,0000), що характеризує розвиток психомоторики дівчинки 4-х років. Найв
ищий бал у цій групі – 2,33 б. (р=0,0000) у хлопчика 6-ти років.
Результати дослідження психомоторики свідчать про те, що діти з аутизмом на
початку експерименту знаходяться на «критичному», «низькому» та «середньому»
рівнях психомоторного розвитку. Втім, «середній» рівень серед дітей з аутизмом
зустрічається набагато рідше ніж «критичний».
Висновки. З’ясовано, що в групах аутичних дітей не було визначено значних відмінностей у
показниках психомоторного розвитку між дівчатками та хлопчиками. У хлопчиків
ці показники дещо перевищують показники у дівчат (за винятком мімічного тесту).
У тестах, де відмінності все ж спостерігались, вони були несуттєвими. Виходячи з
представленого вище, розробляти окремі програми для дітей різної статі віком 4-6
років, у яких був визначений аутизм, не має сенсу. Однак, починати корекційну
роботу треба якомога раніше. Якщо діти з РАС до 2-х років не мали втручання або
корекції, то потім дуже важко впливати на вади поведінки [7,10].