АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ АНАЕРОБНОЇ РОБОТОЗДАТНОСТІ ТА ЛАКТАТНОГО МЕХАНІЗМУ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ГАНДБОЛІСТОК ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2024.212

Ключові слова:

гандбол, жінки, метаболічні процеси, енергозабезпечення, витривалість, тренувальні навантаження

Анотація

Актуальність. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю удосконалення
методів оцінки та підвищення анаеробної роботоздатності спортсменок
високої кваліфікації. Дослідження заповнює існуючу прогалину в науковій
літературі, пропонуючи нові підходи до оцінки фізичних можливостей
гандболісток високої кваліфікації та вдосконалення їх підготовки на основі
аналізу анаеробної роботоздатності.
Мета дослідження – здійснити аналіз показників анаеробної роботоздатності та
лактатного механізму енергозабезпечення у гандболісток високої кваліфікації
на констатувальному етапі дослідження.
Матеріал і методи: У педагогічному дослідженні взяли участь гандболістки високої
кваліфікації з основного складу та резерву гандбольного клубу «Галичанка» м.
Львів 21,3 роки. Використано методи: теоретичного аналізу, синтезу та
узагальнення; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; метод
оцінки рівня анаеробної роботоздатності та потужності анаеробного
лактатного механізму енергозабезпечення; математико-статистичної обробки
даних.
Результати. Отримані результати показують, що гандболістки високої кваліфікації
продемонстрували середній рівень анаеробної роботоздатності та потужності
лактатного механізму енергозабезпечення. В експериментальній групі
гравчинь зафіксовано покращення показників в окремих амплуа, проте загалом
статистично значущих відмінностей між експериментальною та контрольною
групами не виявлено. Найкращі результати досягнуто кутовими гравчинями, які
мали найменший час пробігання та найвищу потужність лактатного механізму.
Отримані дані вказують на необхідність подальшого вдосконалення
тренувальних програм для оптимізації анаеробної роботоздатності та
підвищення ефективності ігрової діяльності спортсменок.
Висновки. Аналіз показників анаеробної роботоздатності та лактатного механізму
енергозабезпечення гандболісток високої кваліфікації показав, що в
загальному ці показники знаходяться на середньому рівні. Відсутність
статистично значущих відмінностей між експериментальною та контрольною
групами свідчить про необхідність подальшого вдосконалення тренувальних
програм для оптимізації фізичної підготовки спортсменок. Найкращі результати
виявлено у кутових гандболісток, які показали найвищу анаеробну
роботоздатність та потужність лактатного механізму, що свідчить про
ефективність специфічних тренувальних методик для цього амплуа.

Посилання

Дядечко І.Є. Удосконалення тренувального процесу кваліфікованих гандболісток з

урахуванням специфічних особливостей організму : автореф дис. ...канд. наук з фіз.

виховання і спорту: [спец.] 24.00.01 "Олімпійський і професійний спорт"; Придніпровська

державна академія фіз. культури і спорту. Дніпро, 2018. 20 с.

Мельник ВО. Удосконалення атакувальних тактичних дій гандболістів на етапі підготовки

до вищих досягнень: автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання та спорту: [спец.]

00.01 «Олімпійський і професійний спорт». Львів. держ. ун-т фіз. культури. Львів, 2015.

с.

Тищенко В.О. Теоретико-методологічні основи системи контролю тренувальної та

змагальної діяльності команд високої кваліфікації з гандболу: дис. … д-ра наук з фіз.

виховання та спорту : 24.00.01. Львів, 2017. 386 с.

Тищенко В., Андронов В., Тищенко Д. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на

твір № 125408. Комп’ютерна програма оцінки анаеробної роботоздатності гандболісток

(КПОАРГ), дата реєстр. 05.04.2024.

Тищенко, В. О., Зубов, В. О., & Тищенко, Д. Г. Комплексна оцінка фізіологічних параметрів

як детермінант аеробної та анаеробної працездатності спортсменів. Фізичне виховання

та спорт. 2023;3:129-135. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2023-3-18

Тищенко Д.Г., Тищенко В. О. Комплексний аналіз адаптивних механізмів і управління

навантаженнями у спорті: від біорегенерації до оптимізації аеробних та анаеробних

процесів. Olympicus. 2024;1:153-159. https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-1.21

Тищенко Д.Г., Соколова О.В., Тищенко В.О. Функціональні можливості гандболісток

високої кваліфікації у підготовчому періоді підготовки. Спортивна наука та здоров'я

людини. 2024;1(11):176-187. DOI:10.28925/2664-2069.2024.114

Bishop D, Girard O, Mendez-Villanueva A: Repeated-sprint ability – part II. Recommendation

for training. Sports Med. 2011;41:741-756.

Bishop D, Spencer M. Determinants of repeated-sprint ability in well-trained team-sport

athletes and endurance-trained athletes. J. Sports Med. Phys. Fitness. 2004;44:1-7.

Chaouachi A, Bughelli M, Levin G, Baudhina NBB, Cronin J. Antropometric physiological and

performance characteristic of elite team-handball players. Journal of sport sciences.

;27(2):151–157.

Czerwiński J: Handball characteristics [in Polish]. Gdańsk: AWF; 1996.

Gabnai SG, Kósa L, Tóth E, Schulteisz N, Gangl J, Othman M, et al. Physiological adaptations to

specific endurance training in professional female handball players. Physiol Int.

;105(3):266–275. https://doi.org/10.1556/2060.105.2018.2.12.

Girard O, Mendez-Villanueva A, Bishop D. Repeated-sprint ability-Part I. Factors contributing

to fatigue. Sports Med. 2011;41:673-694.

Lisenchuk G., Zhigadlo G., Tyshchenko V., Odynets T., Omelianenko H., Piptyk P., Bessarabova

O., Galchenko L., Dyadechko I. Assess psychomotor, sensory-perceptual functions in sport

games. Journal of Physical Education and Sport. 2019b;19(2):1205-1212.

DOI:10.7752/jpes.2019.02175.

Lochman V, Tyshchenko V, Tovstopiatko F, Pyptiuk P, Ivanenko S, Pozmogova N. Use of

innovative technical means to increase the training process effectiveness in handball. Journal

of Physical Education and Sport, 2021;21 (4):1695-1704. DOI:10.7752/jpes.2021.04215

Mohamed, H., Vaeyens, R., Matthys, S., Multael, M., Lefevre, J., Lenoir, M., & Philippaerts, R.

Anthropometric and performance measures for the development of a talent detection and

identification model in youth handball. Journal of sports sciences. 2009;27(3):257-266.

https://doi.org/10.1080/02640410802482417.

Norkowski H. A proposal to evaluate selected features of the anaerobic potential of Polish

soccer players and handball players [in Polish]. Trening nr 1. 2001;49:87-93.

Norkowski H, Buśko K. Changes in power output under the influence of sprint training in

handball players. Acta Bioengin. Biomech. 2004;6:89-99.

Spencer M, Bishop D, Dawson B, Goodman C: Physiological and metabolic responses of

repeated-sprint activities. Specific to field-based team sports. Sports Med. 2005; 35:1025-

Tyshchenko V, Malikov N, Bogdanovska N, Sokolova O, Tyshchenko D. Peculiarities of vasor-

regulating functions of the vascular endothelium in adaptation of the youth body to

systematic physical loads. Wiadomosci lekarskie. 2022;9(1):2103-2107. DOI:10.36740/WLek202209110

Tyshchenko V., Tyshchenko D., Andronov V., Ivanenko S., Adamchuk V., Hlukhov I., Drobot K.

Comprehensive evaluation of efficiency to identify deficiencies in muscle activity in different

modes in team sports. Wiadomości Lekarskie Medical Advances. 2024;LXXVII(2):194-200. DOI:

36740/WLek202402102.

Wagner H, Finkenzeller T, Würth S. von Duvillard SP. Individual and team performance in

team-handball: a review. J Sports Sci Med. 2014;13(4):808-816.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-17

Номер

Розділ

Статті