ХАРЧОВА ПОВЕДІНКА ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ І ХРОНІЧНИМИ БОЛЯМИ ОПОРНО -РУХОВОГО АПАРАТУ ЯК СКЛАДОВА СПОСОБУ ЖИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2664-2069.2024.27Ключові слова:
метаболічний синдром, ожиріння, хронічний біль опорно-рухового апарату, розлад харчової поведінки, Голландський опитувальник харчової поведінки (DEBQ), жінки молодого віку, якість життяАнотація
Актуальність. Метаболічний синдром є одним з основних проблемних питань в галузі
охорони здоров’я багатьох країн світу, його частота серед населення є високою.
Основними етіологічними факторами метаболічного синдрому є генетична
схильність, надмірне споживання жирів та гіподинамія. Ожиріння є основною
причиною обмеження рухливості людей, що призводить до ураження опорно-
рухового апарату, запальних захворювань суглобів, болю в нижній частині спини, а
також до зниження працездатності. Воно є найсерйознішим ендокринним
ускладненням метаболічного синдрому. Через стрімкий зріст частоти випадків
надлишкової маси тіла та ожиріння, науковці почали приділяти значну увагу питанню
харчування та харчової поведінки. Поведінковою, фізіологічною та медичною
проблемою сучасної науки є розлади та порушення харчової поведінки. Тому дана
тематика дослідження є актуальною.
Мета дослідження – оцінка харчової поведінки жінок молодого віку з метаболічним
синдромом і хронічними болями опорно-рухового апарату як складова способу
життя.
Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 97 жінок молодого віку з метаболічним
синдромом та хронічними болями опорно-рухового апарату. Всі респонденти були
обізнані з тим, що опитування проводиться в рамках наукового дослідження, та мали
право в будь-який час відмовитися від опитування. Для визначення у жінок з
метаболічним синдромом та хронічними болями опорно-рухового апарату
застосовувався Голландський опитувальник харчової поведінки (DEBQ), який
передбачав розподіл осіб на чотири групи: здоровий тип харчування (без порушень
харчової поведінки), обмежувальний, екстернальний та емоціогенний типи харчової
поведінки.
Результати. Порушення харчової поведінки є одним із провідних чинників зростання маси
тіла, розвитку ожиріння та метаболічного синдрому. Під харчовою поведінкою ми
розуміли сукупність звичок, пов’язаних із харчуванням, як у буденних умовах, так і в
ситуації стресу, а також ставлення респонденток до приймання їжі.
Виявлено, що досліджувані жінки молодого віку з МС нерегулярно харчуються, в їх
раціоні найбільш калорійна їжа припадає на вечерю. Значна кількість респондентів
вказували на експериментування з різними дієтами, що мали короткостроковий
ефект.
Висновки. Опитані жінки, які брали участь у нашому дослідженні, зазначали, що ризик
порушень харчової поведінки у більшості з них пов’язаний із низькою самооцінкою та
соціальною адаптацією, неадекватною сімейною підтримкою або її відсутністю,
труднощами у налагодженні міжособистісних взаємин, стресовим способом життя,
сімейною ситуацією тощо
Посилання
Абсалямова Л. Розлади та порушення харчової поведінки особистості. Збірник наукових
праць "Проблеми сучасної психології". 2014;(25):19-33. https://doi.org/10.32626/2227-
2014-25.%p.
Горбась І.М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: поширеність і контроль.
Здоров’я України. 2009;10/1:60-1.
Дудар ЛВ, Овдій МО. Роль харчової поведінки та режиму харчування в розвитку
надлишкової маси тіла в осіб молодого віку. Сучасна гастроентерологія. 2013;(4):31-35.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2013_4_7
Дука РВ, Дука ЮМ. Характеристика порушень харчової поведінки та складових
метаболічного синдрому у пацієнтів з морбідним ожирінням. Перспективи та інновації
науки (Серія «Психологія», Серія «Педагогіка», Серія «Медицина»). 2024;(5):1207-1220.
https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-5(39)-1207-1220
Калмикова Ю, Калмиков С, Оршацька Н. Оцінка реакції серцево-судинної системи на
дозоване фізичне навантаження хворих на метаболічний синдром під впливом
застосування фізичної терапії. Слобожанський науково-спортивний вісник.
;1(75):17-24. https://doi:10.15391/snsv.2020-1.003
Калмикова Ю.С. Поширеність ожиріння та метаболічного синдрому у осіб молодого
віку: сучасний стан проблеми. Rehabilitation and Recreation. 2023;(14):49-55..
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.14.5
Калмикова Ю. Оцінка рівня болю опорно-рухового апарату жінок молодого віку з
метаболічним синдромом. Physical education, sport and health culture in modern society.
;2(66):71-81. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2024-02-71-81
Калмикова ЮС. Сучасний погляд на проблему використання способу життя як засобу
немедикаментозної терапії метаболічного синдрому. Rehabilitation and Recreation.
;(16):37-45. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.16.5
Калмикова ЮС, Джим М.О, Джим ВЮ. Взаємозв’язок хронічного болю опорно-рухового
апарату з метаболічним синдромом у дискурсивному полі наукового знання.
Rehabilitation and Recreation. 2024;18(2):70-79. https://doi.org/10.32782/2522-
2024.18.2.8
Огоренко ВВ, Кокашинський ВО. Клінічні особливості порушень харчової поведінки при
тривожно-депресивних розладах. Український вісник психоневрології.
;32(1(118)):56-59. https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is1-2024-8
Цигура Г, Гаркуша С. Особливості харчування студентів в умовах воєнного стану в
Україні. Освіта. Інноватика. Практика. 2024;12(6):52-59. https://doi.org/10.31110/2616-
X-vol12i6-008
Цимбалюк ТС, Крилова АС, Дубкова АГ. Особливості перебігу та лікування остеоартрозу
у хворих на остеопороз та ожиріння. Сімейна медицина. 2021;93(1):25-31.
https://doi.org/10.30841/2307-5112.1.2021.231925
Deere KC, Clinch J, Holliday K, et al. Obesity is a risk factor for musculoskeletal pain in
adolescents: findings from a population-based cohort. Pain. 2012;153(9):1932–1938.
https://doi.org/10.1016/j.pain.2012.06.006
Elabbassi WN, Haddad HA. The epidemic of the metabolic syndrome. Saudi medical journal.
;26(3):373–375. PMID: 15806201
Gómez Puente J M, Martínez Marcos M. Overweight and obesity: effectiveness of
interventions in adults. Enferm Clin. 2018;28(1):65-74.
https://doi.org/10.1016/j.enfcle.2017.06.004
Hitt HC, McMillen RC, Thornton-Neaves T, Koch K, Cosby AG. Comorbidity of obesity and pain
in a general population: results from the Southern Pain Prevalence Study. J Pain.
;8(5):430–436. https://doi.org/10.1016/j.jpain.2006.12.003
Hoftun GB, Romundstad PR, Rygg M. Factors associated with adolescent chronic non-specific
pain, chronic multisite pain, and chronic pain with high disability: the Young-HUNT Study
J Pain. 2012;13(9):874–883. https://doi.org/10.1016/j.jpain.2012.06.001
Kalmykova Y, Kalmykov S, Bismak H, Beziazychna O, Okun D. Results of the use of physical
therapy for metabolic syndrome according to anthropometric studies. Journal of Human
Sport and Exercise: JHSE. 2021;16(2):333-347. https://doi.org/10.14198/jhse.2021.162.09
Kalmykova Y, Kalmykov S. The effectiveness of the physical therapy program for patients with
metabolic syndrome based on the study of the dynamics of the functional state of the
autonomic nervous system and hemodynamic parameters. Physical rehabilitation and
recreational health technologies. 2023;8(2):117-127. https://doi.org/10.15391/prrht.2023-
(2).05
Kalmykova YS, Bismak HV, Perebeynos VB, Kalmykov SA. Correction of carbohydrate
metabolism by means of physical therapy of patients with metabolic syndrome. Health,
sport, rehabilitation. 2021 Sep 17;7(3):54-66. https://doi.org/10.34142/HSR.2021.07.03.04
Le Blanc EL, Patnode CD, Webber EM, Redmond N, Rushkin M, O’Connor EA. Behavioral and
pharmacotherapy weight loss interventions to prevent obesity-related morbidity and
mortality inadults: Updated evidence report and systematic review for the US Preventive
Services Task Force. JAMA. 2018;320(11):1172-1191.
https://doi.org/10.1001/jama.2018.7777
Maloberti A, Bruno RM, Facchetti R, Grassi G, Taddei S, Ghiadoni L, Giannattasio C. THE role
of metabolic syndrome in blood pressure control and pulse wave velocity progression over a
5 years in treated hypertensive PATIENTS. European journal of internal medicine. 2020
Jun;76:107–109. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2020.02.005
Parikh RM, Mohan V. Changing definitions of metabolic syndrome. Indian journal of
endocrinology and metabolism. 2012;16(1):7-12. https://doi.org/10.4103/2230-8210.91175
Pashkevych S, Kalmykova Yu, Kashuba V, Kalmykov S, Okun D. Ways to improve the quality
of life of patients with metabolic syndrome: a systematic review. Phytotherapy. Journal.
;1:41-51. https://doi.org/10.32782/2522-9680-2024-1-41
UNESCO. Universal Declaration on Bioethics and Human Rights [Internet]. Records of the
General Conference, 33rd session, Paris, 3-21 October 2005, v. 1: Resolutions [cited 2024 Aug
. Available from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000142825.page=80
Van Strien T, Frijters JE, Bergers GP, Defares PB. The Dutch Eating Behavior Questionnaire
(DEBQ) for assessment of restrained, emotional, and external eating behavior. International
journal of eating disorders. 1986;5(2):295-315. https://doi.org/10.1002/1098-
X(198602)5:2<295::AID-EAT2260050209>3.0.CO;2-T
Weiss R, Dziura J, Burgert TS, et al.. Obesity and the metabolic syndrome in children and
adolescents. N Engl J Med. 2004;350(23):2362-2374.
https://doi.org/10.1056/NEJMoa031049
World Medical Association. World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical
principles for medical research involving human subjects. Jama. 2013 Nov 27;310(20):2191-
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
