ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЕСЛЯРІВ ВИСОКОГО КЛАСУ ДО ГОЛОВНИХ ЗМАГАНЬ

Анотація

Вступ. Резервом підвищення функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів є пошук нових можливостей регуляції та стимуляції функцій, які забезпечують швидкість розгортання та досягнення меж реакції, сталий розвиток функції у процесі розвитку та компенсації втоми.

Мета. Визначити функціональну спрямованість спеціальної фізичної підготовки веслярів на основі аналізу факторів регуляції та стимуляції функцій у процесі подолання дистанції 2000 м.

Матеріал і методи: Газоаналіз, вимірювання концентрації лактату крові, ергометрія (Concept ErgRowing). Факторний та кореляційний статистичний аналіз. У дослідженні взяли участь 26 провідних веслярів провінції Шандун та Дзянсі, КНР (25,5 ± 2,3 року, 95,5 ± 3,7 kg, 191,7 ± 2,8 cm).

Результати: Виділено три фактори, які в сукупності формують спеціалізовану спрямованість спеціальної фізичної підготовки. Частка першого фактора в загальній дисперсії склала 34,8%, другого – 18,0%, третього – 14,1%. Перший фактор включає характеристики потужності аеробного енергозабезпечення та реакції кардіореспіраторної системи на розвиток ацидозу на початку дистанції та в період стійкого стану. Другий чинник ґрунтується на оцінці стимуляційних впливів ступеня лактат-ацидозу, у якому спортсмен досяг максимального споживання О₂. Третій фактор заснований на оцінці анаеробного резерву на другій половині дистанції, його ролі у виділенні надлишкового (буферного) СО₂, його компенсації (EqVCO₂) в умовах розвитку втоми.

Висновки. Обґрунтовано необхідність застосування режимів тренувальних навантажень, спрямованих на стимуляцію нейродинамічних функцій організму, реалізації «гострої» гіпоксії, симуляції фізіологічних станів, пов'язаних з різним ступенем впливу гіпоксії, гіперкапнії, лактат-ацидозу. Спеціальні режими можуть бути використані в процесі розминки додаткових (до основних занять) тренувальних занять протягом денного циклу підготовки.