PHYSICAL-EDUCATION AND RECREATIONAL MODEL OF HEALTH-PRESERVING TECHNOLOGIES IN COMPREHENSIVE SECONDARY EDUCATION INSTITUTIONS

Анотація

Актуальність. У статті порушено проблему застосування здоров’язбережувальних технологій у закладах загальної середньої освіти. Акцентовано увагу на фізкультурно-оздоровчій моделі здоров’язбережувальних технологій, яка уможливлює активізацію рухової активності як основної умови забезпечення здорового способу життя людини.

Мета дослідження полягає у висвітлені особливостей фізкультурно-оздоровчої моделі здоров’язбережувальних технологій та результатів експериментальної перевірки застосування такої моделі у закладах загальної середньої освіти.

У науковій роботі застосовували такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження), так і емпіричні (спостереження, анкетування, педагогічне дослідження).

Результати дослідження доводять, що рівень рухової активності школярів переважно зумовлюється організацією фізичного виховання в школі та залученням їх до різних форм рухової фізкультурно-оздоровчої активності в позакласний час, враховуючи, що уроки фізичної культури два-три рази в тиждень не забезпечують необхідного рухового режиму. Дефіцит рухової активності задовольняється лише на 20‒30%. Показники норми рухової активності для школярів мають складати 10‒15 годин у тиждень, які рекомендуються ВОЗ. Саме це варто враховувати під час планування та проведення уроків фізичної культури та організації фізкультурно-оздоровчої діяльності в закладах загальної середньої освіти.

Висновки. Проведений моніторинг фізичного розвитку учнів 4‒10 класів, зокрема фізичної підготовленості дівчат експериментальних закладів освіти, де впроваджено фізкультурно-оздоровчу модель здоров’язбережувальних технологій, засвідчив суттєву перевагу (порівняно з іншими закладами освіти) за більшістю показників, особливо функціональної підготовленості, в якій повною мірою використовувались позакласні спортивно-масові заходи тачотири уроки фізичної культури в тиждень. У хлопців менше виражені показники достовірних зрушень, за винятком 8-х кл. та 4-х кл. Такий показник, очевидно, можна протлумачити нівелюванням додаткових позакласних занять у хлопців, позаяк вони активніше проявляють рухову активність поза школою (спортивні секції, дворовий футбол тощо).