МІЖНАРОДНА ФЕДЕРАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У СВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2664-2069.2020.2.1Ключові слова:
FIEP, physical education, monitoring, QPEАнотація
Вступ. Фізична активність вже добре впроваджена в усіх державах-членах ЄС у формі фізичного виховання, а також різних програм, що дають змогу молоді бути фізично активними до, під час і після шкільного дня. Проте активні шкільні перерви та включення фізичної активності до шкільних уроків можна було б поширити на національному рівні. Кількість годин фізичного виховання часто визначається на субнаціональному рівні, а в деяких випадках — школами. Збільшення кількості обов'язкових годин та встановлення стандартів для забезпечення якості могло б ще більше допомогти учням досягти рекомендацій ВООЗ та забезпечити потенціал шкіл для сприяння фізичній активності серед молоді.
Дослідження мало на меті виявити найкращі практики Міжнародної федерації фізичного виховання для моніторингу якості фізичного виховання.
Матеріали та методи: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел.
Результати. Фізичну активність молоді можна підвищити декількома способами. Найбільш поширеною практикою є фізичне виховання, яке є частиною шкільної програми у всіх державах-членах ЄС; проте кількість годин фізичного виховання, обов'язкового чи факультативного, та його якість значно різняться між країнами. Щоб забезпечити якісне, регулярне фізичне виховання та сприяти безпечній фізичній активності всіх молодих людей у школах, вчителі фізичного виховання повинні бути належним чином підготовлені до просування фізичної активності, що сприяє зміцненню здоров'я, на додаток до традиційних видів спорту.
Висновки. Це потрібно розглядати в контексті взаємопов'язаних стратегій, що охоплюють формулювання та розробку інклюзивних і справедливих навчальних програм, які забезпечують особистісно значущі та соціально і культурно релевантні досвід, і які приваблюють молодь до радості та задоволення від фізичної активності, щоб сприяти активному здоровому способу життя протягом усього життя. Якісні навчальні програми з фізичного виховання повинні базуватися на баченні, що набуті знання, навички та розуміння сприяють досягненню фізичної грамотності та є частиною добре структурованої програми фізичного виховання, що охоплює період від дошкільної освіти до старшої середньої школи.
Посилання
Association for Physical Education. Health Position Paper. Worcester, 2008.
Envisioning Education in the Post-2015 Development Agenda. Executive Summary. Global Thematic Consultation on Education in the Post2015 Development Agenda. UNESCO, UNICEF, 2013 (Accessed 1/09/2020).
Global recommendations on physical activity for health. Geneva: World Health Organization; 2010:60 (Accessed 2/09/2020).
Hallal PC, Andersen LB, Bull FC. Global physical activity levels: surveillance progress, pitfalls and prospects. The Lancet, 2012; 380(9838):247-57. (Accessed 4/09/2020).
Janssen I, LeBlanc A. Systematic review of the health benefits of physical activity and fitness in school-aged children and youth. Int J Behav Nutr Phys Act. 2010;7(1):40.
Hardman K, Green K. Contemporary Issues in Physical Education: International Perspectives. Meyer & Meyer Verlag, 2011. 287 p.
Harris J, Cale L, Musson H. The predicament of primary physical education: a consequence of ‘insufficient’ ITT and ‘ineffective’ CPD? Physical Education and Sport Pedagogy, 2012; 17:367-381.
International Federation of Physical Education, Fitness and Sports Science Association, Reg. No.594. Available from: http://www.ifpefssa.org/
Leatherdale S, Manske S, Faulkner G, Arbour K, Bredin C. A multi-level examination of school programs, policies and resources associated with physical activity among elementary school youth in the PLAY-ON study. The International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 2010; 7(1):6. (Accessed 20/08/2020).
Olympic Charter. Lausanne, IOC. 2013 (Accessed 2/09/2020).
Quality Physical Education (QPE): guidelines for policy-makers. UNESCO: 2015. 88 p. Available from: https://en.unesco.org/inclusivepolicylab/sites/default/ files/learning/document/ 2017/1/231101e.pdf
Sustainable Development Starts and Ends With Safe, Healthy and Well-educated Children. UNICEF, 2013 (Accessed 1/09/2020).
The seven domains of learning necessary for students in the 21st century are: Physical well-being, social and emotional, culture and the arts, literacy and communication, learning approaches and cognition, numeracy and mathematics, and science and technology LMTF, 2013.
Toward Universal Learning: A Global Framework for Measuring Learning. Report No. 2 of the Learning Metrics Task Force. Montreal and Washington, UNESCO Institute for Statistics and Center for Universal Education at the Brookings Institution. Learning Metrics Task Force, 2013 (Accessed 1/09/2020).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Спортивна наука та здоров'я людини

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.





