УЗАГАЛЬНЕНА МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ ФУТБОЛІСТІВ U19 З УРАХУВАННЯМ СТАБІЛЬНОГО Й ВАРІАТИВНОГО КОМПОНЕНТІВ СТРУКТУРИ «НАВАНТАЖЕННЯ – ВІДНОВЛЕННЯ»

Михайло Шлапак; Георгій Лопатенко

doi:10.28925/2664-2069.2026.117

Автор(и)

Михайло Шлапак Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0009-0009-7600-4909
Георгій Лопатенко Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-9223-248X

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2026.117

Ключові слова:

засоби відновлення і стимуляції працездатності, футболісти U19, модель підготовки, програмування тренувального процесу, спеціальна працездатність

Анотація

Актуальність. У науково-методичній літературі недостатньо представлені дослідження щодо періодизації тренувального процесу футболістів U19 на основі моделювання і програмування засобів відновлення і стимуляції працездатності в якості невід’ємних компонентів цілісних структур «навантаження - відновлення» на рівні оперативного, поточного і етапного управління тренувальними і змагальними навантаженнями.

Мета дослідження – обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки футболістів U19 урахуванням стабільного й варіативного компонентів структури «навантаження – відновлення».

Матеріал і методи. Футболісти 17,7±0,2 років; n=12 основна група, n=12 контрольна група. Проведено мета-аналіз теоретичного, емпіричного та експериментального досвіду підготовки футболістів U19. Оцінку працездатності футболістів U19 здійснено за допомогою тесту Yo-Yo Intermittent Recovery Test Level 1 (Yo-Yo IR1).

Результати. Структура моделі включає адаптаційний період (2 тижні), змагальний період (4 тижні) та відновлювальний (адаптаційний) період (1 тиждень). Засоби відновлення і стимуляції працездатності застосовані з урахуванням стабільного і варіативного компоненту в якості невід’ємного компоненту цілісної структури «навантаження – відновлення». Реалізація моделі достовірно вплинула на рівень переривчастої витривалості (IE) за результатами тесту Yo–Yo. Футболісти, які виконували експериментальну програму підготовки, продемонстрували значущий приріст спеціальної працездатності в діапазоні Тест 1 – Тест 3 (p < 0,01), а також достовірні відмінності між показниками основної та контрольної груп (p < 0,05; p < 0,01).

Висновки. Доведено, що вирішальним чинником диференціації рівня підготовленості є не стільки базовий рівень функціональних можливостей, скільки здатність до ефективної мобілізації функціональних резервів та їх реалізації в умовах високого фізіологічного напруження ігрової діяльності футболістів.

Посилання

Дяченко, А., & Вей Бін. (2023). Теоретико-методичні засади програмного забезпечення фізичної підготовки футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Спортивна наука та здоров’я людини, (2(10)), 100–111. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2023.28

Платонов, В. М. (2020). Сучасна система спортивного тренування. Перша друкарня. 704 с.

Abbott, W., Walsh, L., & Clifford, T. (2024). The influence of muscle strength and aerobic fitness on functional recovery in elite female soccer players. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 64(12), 1260–1266. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.24.15964-6

Altarriba-Bartes, A., Peña, J., Vicens-Bordas, J., Milà-Villaroel, R., & Calleja-González, J. (2020). Post-competition recovery strategies in elite male soccer players: Effects on performance. PLoS ONE, 15(10), e0240135. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0240135

Bangsbo, J., & Mohr, M. (2012). Fitness testing in football: Fitness training in soccer (Vol. 2). Bangsbosport. 136 р.

Bompa, T. O., & Haff, G. G. (2009). Periodization: Theory and methodology of training (5th ed.). Human Kinetics. 424 р.

Brownstein, C. G., Dent, J. P., Parker, P., Hicks, K. M., Howatson, G., Goodall, S., & Thomas, K. (2017). Etiology and recovery of neuromuscular fatigue following competitive soccer match-play. Frontiers in Physiology, 8, 831. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00831

Calleja-González, J., Mielgo-Ayuso, J., Miguel-Ortega, Á., Marqués-Jiménez, D., Valle, M., Ostojic, S., Sampaio, J., Terrados, N., & Román, I. (2021). Post-exercise recovery methods focus on young soccer players: A systematic review. Frontiers in Physiology, 12, 505149. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.505149

Curzi, D., Amatori, S., Silvestri, F., Marcelli, L., Campanella, M., Perroni, F., Gallotta, M. C., Favoriti, A., Baldari, C., & Guidetti, L. (2024). Professional football training and recovery: A longitudinal study on the effects of weekly conditioning session and workload variables. PLoS ONE, 19(9), e0310036. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0310036

Goulart, K. N. O., Coimbra, C. C., Campos, H. O., Drummond, L. R., Ogando, P. H. M., Brown, G., Couto, B. P., Duffield, R., & Wanner, S. P. (2022). Fatigue and recovery time course after female soccer matches: A systematic review and meta-analysis. Sports Medicine - Open, 8(1), 72. https://doi.org/10.1186/s40798-022-00466-3.

Haff, G. G., & Triplett, N. T. (2015). Essentials of strength training and conditioning. Human Kinetics.

Hall, E. C. R., John, G., & Ahmetov, I. I. (2024). Testing in football: A narrative review. Sports, 12(11), 307. https://doi.org/10.3390/sports12110307

Kellmann, M., & Bertollo, M. (2018). Recovery and performance in sport: Consensus statement. International Journal of Sports Physiology and Performance, 13(2).

Kinugasa, T., & Kilding, A. E. (2009). A comparison of post-match recovery strategies in youth soccer players. Journal of Strength and Conditioning Research, 23(5), 1402–1407. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181a0226a

Kramer, M., Sparks, M., & Coetzee, B. (2022). Physiological and sprint kinetics associated with the Yo-Yo intermittent recovery test level 1 performances in soccer players. International Journal of Sports Physiology and Performance, 17(9), 1382–1390. https://doi.org/10.1123/ijspp.2021-0483

Lisenchuk, G., Leleka, V., Bogatyrev, K., Kokareva, S., Adamenko, O., Shchekotylina, N., Romanenko, S., & Krupenya, S. (2023). Fitness training in functional preparedness of highly qualified football players. Journal of Physical Education and Sport, 23(2), 502–509. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.02062

Maior, A., & Ferreira, A. (2020). Effects of intermittent negative pressure and active recovery therapies in the post-match period in elite soccer players: A randomized, parallel arm, comparative study. Biomedical Human Kinetics, 12, 59–68. https://doi.org/10.2478/bhk-2020-0008

Marqués-Jiménez, D., Calleja-González, J., Arratibel-Imaz, I., & Terrados, N. (2022). Biochemical and physical performance responses to a soccer match after a 72-hour recovery period. Sports, 10(10), 140. https://doi.org/10.3390/sports10100140

Mohr, M., Vigh-Larsen, J. F., & Krustrup, P. (2022). Muscle glycogen in elite soccer: A perspective on the implication for performance, fatigue, and recovery. Frontiers in Sports and Active Living, 4, 876534. https://doi.org/10.3389/fspor.2022.876534

Nikolaienko, V., Maksymchuk, B., Donets, I., Oksom, P., Verbyn, N., Shemchuk, V., & Maksymchuk, I. (2021). Cycles of training sessions and competitions of youth football players. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 13(2), 423–441. https://doi.org/10.18662/rrem/13.2/429.

Ніколаєнко, В. В., & Воробйов , М. І. (2023). Аспекти техніко-тактичної підготовки юних футболістів. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15, (4(163), 12-17. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.04(163).02

Nikolaienko, V., Vorobiov, M., Chopilko, T., & Khimich, I. (2021). Aspects of increasing efficiency of young football players physical training process. Sport Mont, 19(S2), 49–55. https://doi.org/10.26773/smj.210909

Pérez-Castillo, Í. M., Rueda, R., Bouzamondo, H., López-Chicharro, J., & Mihic, N. (2023). Biomarkers of post-match recovery in semi-professional and professional football (soccer). Frontiers in Physiology, 14, 1167449. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1167449

Póvoas, S., Krustrup, P., & Castagna, C. (2023). Validity and sensitivity of field tests' heart-rate recovery assessment in recreational football players. PLoS ONE, 18(3), e0282058. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0282058

Selmi, O., Levitt, D. E., Muscella, A., Ouerghi, N., Issaoui, I., Abassi, W., Hill, L., Rosemann, T., Bouassida, A., & Knechtle, B. (2022). Effect of two incremental intensity field tests on wellness indices, recovery state, and physical enjoyment in soccer players. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 26(7), 2279–2287. https://doi.org/10.26355/eurrev_202204_28457

Zouhal, H., Abderrahman, A. B., Jayavel, A., Hackney, A. C., Laher, I., Saeidi, A., Rhibi, F., & Granacher, U. (2024). Effects of passive or active recovery regimes applied during long-term interval training on physical fitness in healthy trained and untrained individuals: A systematic review. Sports Medicine - Open, 10(1), 21. https://doi.org/10.1186/s40798-024-00673-0