Спортивна наука та здоров'я людини https://sporthealth.kubg.edu.ua/ <p><strong>Назва видання:</strong> Спортивна наука та здоров’я людини.</p> <p><strong>Засновник</strong>: <a href="https://kubg.edu.ua/">Київський столичний університет імені Бориса Грінченка</a>.</p> <p><strong>Рік заснування:</strong> 2019.</p> <p><strong>ISSN: </strong><a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2664-2069">2664-2069 (online)</a>.</p> <p><strong>Періодичність: </strong>2 рази на рік.</p> <p><strong>Мови видання:</strong> українська, англійська.</p> <p><strong>Суб’єкт у сфері друкованих медіа:</strong> Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (Україна, м. Київ, вул, Бульварно-Кудрявська, 18/2, 04053; телефон: (+38044) 272-19-02; адреса електронної пошти: kubg@kubg.edu.ua).</p> <p><strong>ROR ID</strong>: <u><a href="https://ror.org/01t5m8p03">https://ror.org/01t5m8p03</a></u></p> <p><strong>Ідентифікатор медіа</strong>: <a href="https://drive.google.com/file/d/1Hi6q8E_edKpABkcwXgSBJOKqjeMvaOqx/view?usp=sharing">R40-07221</a></p> <p>Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (<strong>категорії Б</strong>) відповідно до <a href="https://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/74906/#google_vignette">Наказу Міністерства освіти і науки України № 886 від 02.07.2020</a> (додаток 4) зі спеціальності A7 Фізична культура і спорт.</p> <p><strong>Політика наукового видання</strong>: журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються результати наукових досліджень актуальних напрямків спорту, фізичного виховання, фізичної культури, спортивної медицини, фізичної терапії, ерготерапії, сучасних рекреаційно-оздоровчих технологій, а також досліджень, що стосуються здоров’я людини та є важливими для забезпечення інноваційного розвитку України.</p> <p>Наукове видання призначено для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти галузі фізичної культури і спорту, здобувачів освітнього-наукового рівня «доктор філософії», здобувачів освіти, науковців, тренерів, спортсменів, а також фахівців з охорони здоров’я, фізичної терапії, ерготерапії.</p> <p><strong>Індексація та поширення</strong>: <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=65410">IndexCopernicus</a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2664-2069&amp;container-title=Sport+Science+and+Human+Health">CrossRef</a>, <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&amp;lookfor=2664-2069+&amp;ling=1&amp;oaboost=1&amp;name=&amp;thes=&amp;refid=dcresen&amp;newsearch=1#cff17c5f66394221e186cff3d4ac204a00125dfd2904d3dbb103f7f1476282a0">BASE</a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?user=c0Eb-_sAAAAJ&amp;hl=uk">Google Scholar</a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=so%3ASPORT+SCIENCE+AND+HUMAN+HEALTH+n2%3A2664-2069&amp;qt=facetNavigation&amp;dblist=638">WorldCat – OCLC</a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/2664-2069">ResearchBib</a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=I=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=EJ000181">Бібліометрика української науки</a>, <a href="http://journals.uran.ua/">Наукова періодика України</a>.</p> Київський столичний університет імені Бориса Грінченка uk-UA Спортивна наука та здоров'я людини 2664-2069 ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧОЮ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ НА ОСОБИСТІ ЯКОСТІ ЗДОБУВАЧІВ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/356933 <p><em>Актуальність.</em> Вплив занять оздоровчою фізичною культурою на особистість здобувача вищої освіти має велике наукове та практичне значення для теорії і методики фізичного виховання, адже позитивний ефект від оздоровчих занять фізичними вправами тісно пов’язаний з їх особистісними якостями.</p> <p><em>Мета дослідження –</em> визначити особливості впливу занять оздоровчою фізичною культурою на особисті якості здобувачів вищої освіти.</p> <p><em>Матеріал і методи</em>: група, яка складалася з юнаків та дівчат, вік яких знаходився в межах 17 – 18 років. Це були здобувачі різних факультетів Луцького національного технічного університету. Для вивчення впливу занять оздоровчою фізичною культурою на особисті якості здобувачів вишу було використано такі методи дослідження як: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, соціологічні методи (анкетування). Обробка результатів дослідження здійснювалася з використанням пакета даних «Microsoft Exсel».</p> <p><em>Результати.</em> Важливою якістю особистості, на яку впливають заняття оздоровчою фізичною культурою, на думку більшості респондентів є формування у здобувачів «впевненості», якій віддали перевагу 56,5% здобувачів ЛНТУ. Як свідчать результати досліджень, серед видів оздоровчої фізичної культури, дана якість найбільш значуща для здобувачів, які займаються волейболом (69,0%). Суттєво менш виразною якістю особистості здобувача, що формується під впливом оздоровчої фізичної культури, є «орієнтація на досягнення», на що звернули увагу 21,2% здобувачів. 20,3% молоді ЛНТУ відмітили важливість такої якості особистості як «емоційна стабільність». Як показали результати дослідження, оздоровча фізична культура, що проводиться, як у закладах вищої освіти, так і самостійно, практично не впливає на такі якості особистості здобувачів, як «агресивність» та «незалежність».</p> <p><em>Висновки</em>. В узагальненому рейтингу факторів, які мають вплив на особистість, на думку здобувачів, які брали участь в анкетуванні – «авторитет викладача» не є визначальним. Йому віддали перевагу в середньому по усій вибірці 10,6% респондентів. Результати дослідження свідчать про те, що на особистісні якості здобувачів у найбільшій мірі впливають заняття оздоровчою фізичною культурою (91,6%) та успіхи під час занять руховою активністю (41,0%).</p> Ігор Бакіко Олег Гребік Надія Савчук Наталія Аллахвердієва Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-04-20 2026-04-20 1(15) 5 13 10.28925/2664-2069.2026.11 ВПЛИВ ЗАНЯТЬ З СОМАТИЧНИХ РУХІВ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357383 <p><em>Актуальність. </em>В рамках оздоровчо-рекреаційної рухової активності ми вже 7 років включаємо заняття з соматичних рухів до навчальної програми з фізичного виховання в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка. Спочатку ми навчали студентів 1-го курсу спеціальної медичної групи, а потім передали цей досвід студентам 1-го курсу основної групи, які виявили зацікавленість у цій програмі.</p> <p><em>Мета дослідження – </em>вивчити вплив занять з соматичних рухів на якість життя студентів, зарахованих на 1-й курс освітньо-професійної програми «Мова та література (англійська) (зі змінами 2024 року)» в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, зі змінами, що набули чинності з 2024 року.</p> <p><em>Матеріал і методи</em>: У цій статті висвітлено вплив занять з соматичних рухів на якість життя сорока п'яти дівчат віком 17-18 років, студенток 1-го курсу Київського столичного університету імені Бориса Грінченка протягом 17 тижнів 2-го семестру 2024-2025 навчального року, тобто порівняно результати, отримані за українською версією Короткого опитувальника якості життя Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHOQOL-BREF<sup>ukr</sup>) на етапах верифікації та контролю в педагогічному експерименті 2-го семестру 2024/2025 навчального року.</p> <p><em>Результати. </em>Критерій знакових рангів Вілкоксона показав, що жодне зі значень рівня значущості (Sig.) не перевищувало встановленого рівня p&nbsp;=&nbsp;0.05, що свідчить про відсутність суттєвих відмінностей між показниками до та після втручання.</p> <p><em>Висновки</em>. Абсолютні значення загального балу за українською версією Короткого опитувальника якості життя Всесвітньої організації охорони здоров'я (шкала WHOQOL-BREF<sup>ukr</sup>), а також бали за підшкалами «Фізична сфера», «Соціальні стосунки» та «Навколишнє середовище» знизилися. Водночас абсолютне значення підшкали «Психологічна сфера» зросло.</p> Юрій Волощенко Євгенія Цикоза Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-04-20 2026-04-20 1(15) 14 28 10.28925/2664-2069.2026.12 СПЕЦИФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ НА КАНОЕ НА ДИСТАНЦІЇ 500 м І 1000 м https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357391 <p><em>Актуальність.</em> У веслуванні на каное чітко виокремлюються компоненти функціонального забезпечення спеціальної працездатності: швидка кінетика реакцій, стійкий стан функцій та компенсація втоми. Кожен із цих компонентів характеризується специфічними механізмами регуляції та стимуляції, а їхня узгоджена взаємодія формує цілісну структуру спеціальної фізичної підготовленості відповідно до дистанції та спеціалізації. Водночас у спеціальній літературі кількісні та якісні характеристики зазначених компонентів, а також їхні нормативні межі представлені недостатньо.</p> <p><em>Мета дослідження –</em> встановити узагальнені та специфічні характеристики функціонального забезпечення спеціальної працездатності, що визначають функціональну спрямованість тренувального процесу веслувальників на каное на дистанціях 500 м і 1000 м.</p> <p><em>Матеріал і методи</em>: В дослідженні прийняли участі провідні веслувальники Китаю на дистанції 500 м (n=8) і 1000 м (n=8). &nbsp;Методи досліджень: аналіз даних спеціальної&nbsp; літератури, газоаналіз, біохімічні методи дослідження, ергометрія, математична статистика.</p> <p><em>Результати. </em>Порівняльний аналіз показників веслувальників на каное на дистанціях 500 і 1000 м виявив статистично значущі відмінності за всіма досліджуваними показниками (p &lt; 0,01 – 0,001). Для дистанції 1000 м встановлено достовірно вищі значення VCO₂, V<sub>E</sub>, V<sub>E</sub>/VCO₂, VO₂ max та V<sub>E</sub>/O₂ (p &lt; 0,01–0,001; Cohen’s dᶻ = 1,56–7,49), що свідчить про більший вклад аеробного енергозабезпечення; підвищені вимоги до вентиляційної ефективності; зростання ролі механізмів підтримання стійкого стану функцій. Показник лактату (La) був достовірно вищим на дистанції 1000 м (p &lt; 0,001; dᶻ = 6,19), що відображає анаеробну лактатну ємність (резерви і ефективність їх використання протягом змагальної дистанції). Ергометрична потужність природньо, була достовірно вищою на дистанції 500 м (p &lt; 0,001; dᶻ = 4,1.</p> <p><em>Висновки</em>. Отримані результати підтверджують, що дистанції 500 м і 1000 м формують принципово різну структуру функціонального забезпечення спеціальної працездатності, що необхідно враховувати під час моделювання тренувального процесу, індивідуалізації навантажень і вибору критеріїв функціонального контролю.</p> Женхао Го Сінь Шао Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 29 37 10.28925/2664-2069.2026.13 ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА МІЖНАРОДНИХ МОДЕЛЕЙ ПІДГОТОВКИ ГРОМАДЯН ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ: ДОСВІД ТА МОЖЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357392 <p><em>Актуальність.</em> &nbsp;Сучасний стан суспільного розвитку характеризується зростанням кількості та складності надзвичайних ситуацій воєнного, техногенного й природного характеру, що зумовлює потребу в підвищенні рівня готовності громадян до дій у кризових умовах. Міжнародний досвід свідчить, що ефективні системи підготовки населення до надзвичайних ситуацій ґрунтуються на поєднанні освітніх, практичних і фізкультурно-оздоровчих компонентів.</p> <p><em>Мета дослідження –</em> &nbsp;проаналізувати міжнародні моделі підготовки громадян до дій у надзвичайних ситуаціях <strong>з акцентом на роль фізичної культури</strong> та обґрунтувати можливості адаптації відповідних підходів у системі підготовки населення України.</p> <p><em>Матеріал і методи</em>: &nbsp;Матеріалом дослідження слугували наукові праці зарубіжних авторів (2020–2025 рр.), нормативно-правові та організаційно-методичні документи у сфері цивільного захисту й освіти, а також тренінгові програми неурядових організацій. У роботі застосовано методи аналізу й синтезу, порівняльно-аналітичний та системний підходи, контент-аналіз документів, а також інформаційно-пошукові методи з використанням інструментів штучного інтелекту для відбору та систематизації наукових джерел.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;У результаті аналізу зарубіжних наукових джерел і практик встановлено, що міжнародні моделі підготовки громадян до дій у надзвичайних ситуаціях мають виражену компетентнісну спрямованість і передбачають активне використання прикладних форм фізичної підготовки, симуляційних тренувань та психофізіологічного тренінгу. Виявлено, що найбільш результативними є моделі, орієнтовані на розвиток community resilience, які поєднують участь громад, освітніх інституцій і добровольчих формувань. Порівняльний аналіз засвідчив наявність значного адаптаційного потенціалу цих моделей для впровадження в українську систему цивільного захисту та фізичного виховання.</p> <p><em>Висновки</em>. &nbsp;Адаптація міжнародного досвіду з урахуванням національних умов України може сприяти посиленню практичної складової підготовки громадян, розвитку культури безпеки та підвищенню резильєнтності громад. Отримані результати підтверджують доцільність інтеграції прикладної фізичної підготовки у програми цивільного захисту й освітні курси фізичного виховання.</p> Микола Дацюк Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-04-20 2026-04-20 1(15) 38 53 10.28925/2664-2069.2026.14 «GLOW & MOVE»: ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОЇ ТА ЕМОЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ЖІНОК СТАРШОГО ВІКУ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357398 <p><em>Актуальність.</em> &nbsp;Підтримка активного способу життя жінок старшого віку є важливим соціально-економічним завданням, оскільки фізична активність впливає на якість життя, психоемоційний стан, соціальну комунікацію та зменшує навантаження на систему охорони здоров’я. Вікові зміни супроводжуються зниженням фізичної працездатності та соціальної активності, погіршенням прояву сили, гнучкості та координації, а також підвищенням ризику хронічних захворювань. Регулярне та правильно організоване застосування фізичних вправ сприяє підтримці фізичного стану, покращенню самопочуття та формуванню позитивного емоційного фону. Програма «Glow &amp; Move» відповідає цим факторам і може розглядатися як ефективний інструмент підвищення фізичної, емоційної та соціальної активності жінок старшого віку.</p> <p><em>Мета дослідження –</em> &nbsp;обґрунтувати ефективність програми «Glow &amp; Move» як інноваційного інструменту підтримки фізичної та емоційної активності жінок старшого віку.</p> <p><em>Матеріал і методи</em>: &nbsp;Для реалізації мети дослідження були використані:&nbsp; теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та ресурсів мережі Інтернет; педагогічні (тестування, експеримент); методи математичної статистики. В дослідженні&nbsp; взяли участь 14 жінок віком 50+&nbsp; м.&nbsp;Харкова.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;&nbsp;Після 9 місяців занять за програмою «Glow &amp; Move» у жінок 50+ покращилася фізична підготовленість. Статистично достовірне зростання показників сили та витривалості спостерігалося у тестах «Згинання та розгинання рук в упорі на колінах» (з 14,0±1,73 до 18,9±1,55 разів, +35%, p&lt;0,05) та «Піднімання тулуба з положення лежачи» (з 30,8±2,9 до 38,4±2,27 разів, +24%, p&lt;0,05). Статична рівновага підвищилася на 25% (p&lt;0,05), гнучкість – на 42% (p&gt;0,05), швидкісні показники – на 20% (p&gt;0,05). Емоційний стан учасниць також покращився: «Приплив сил та енергії» +40% (p&lt;0,05), «Гарний настрій» +28% (p&lt;0,05), «Гармонія фізичних і духовних сил» +27% (p&lt;0,05), «Відчуття бадьорості» +18% (p&gt;0,05).</p> <p><em>Висновки</em>. &nbsp;&nbsp;Програма «Glow &amp; Move» забезпечила системну організацію занять, спрямовану на підвищення рухової активності жінок віком 50+. Її реалізація сприяла зростанню рівня фізичної підготовленості, стабілізації психоемоційного стану та формуванню позитивного емоційного фону, що загалом підвищило життєву активність і якість життя жінок старшої вікової групи.програма «Glow &amp; Move»</p> Альфія Дейнеко Інна Красова Алла Семизорова Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 54 63 10.28925/2664-2069.2026.15 ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ПЛАТФОРМИ «47COACHACADEMY» У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФІТНЕС-ТРЕНЕРІВ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357484 <p><em>Актуальність.</em> &nbsp;Цифрова трансформація освіти у сфері ФКіС зумовлює активне впровадження онлайн-платформ у систему професійної підготовки фахівців фітнес-індустрії. Освітні платформи поступово перетворюються з допоміжного інструменту розміщення навчальних матеріалів на комплексні інформаційно-освітні середовища, що забезпечують організацію, управління та моніторинг освітнього процесу. Водночас у науковій літературі недостатньо досліджено організаційно-управлінські механізми функціонування спеціалізованих освітніх платформ у системі підготовки фітнес-тренерів, зокрема їхній вплив на формування різних компонентів професійної компетентності.</p> <p><em>Мета дослідження –</em> теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-управлінські засади функціонування освітньої платформи «47Coach Academy» у системі професійної підготовки фітнес-тренерів.</p> <p><em>Матеріал і методи</em>: &nbsp;У дослідженні застосовано комплекс теоретичних та емпіричних методів: аналіз і узагальнення наукових джерел, педагогічний експеримент, компаративний аналіз, таблично-графічний аналіз, методи математичної статистики. Емпірична частина дослідження реалізована у 2024–2025 навчальних роках на базі освітньої платформи «47CoachAcademy». У дослідженні взяли участь 238 користувачів платформи.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;&nbsp;Результати констатувального етапу дослідження засвідчили диференційований вплив дистанційного навчання на різні компоненти професійної компетентності майбутніх фахівців фітнес-індустрії. Встановлено, що рівень засвоєння теоретичних знань у користувачів платформи «47CoachAcademy» офлайн та онлайн-формату є статистично близьким (8,2 та 7,9 бал відповідно; p&gt;0,05), що підтверджує ефективність освітніх платформ для трансляції академічного контенту.</p> <p><em>Висновки</em>. &nbsp;Доведено, що освітня платформа «47CoachAcademy» може розглядатися як багатокомпонентне інтегроване освітнє середовище, здатне ефективно забезпечувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців фітнес-індустрії. Отримані результати підтверджують доцільність застосування гібридної моделі підготовки фітнес-тренерів, що інтегрує можливості онлайн-платформ із практико-орієнтованим навчанням.</p> Владислав Дерій Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 64 82 10.28925/2664-2069.2026.16 УДОСКОНАЛЕННЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ ІНДИКАТОРІВ РЕГБІСТІВ U-16 НА ОСНОВІ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ МАРКЕРІВ ФІЗИЧНОЇ ТА ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357489 <p><em>Актуальність.</em> &nbsp;Науковці, що вивчають розвиток регбі та його різновидів наголошують, що створення, візуалізація та практичне використання тренувальних індикаторів маркерів фізичної та технічної підготовленості регбістів U-16 сприятиме вдосконалення тренувального процесу.</p> <p><em>Мета дослідження –</em> &nbsp;вдосконалення тренувальних індикаторів у спортивній підготовці регбістів U-16 на основі візуалізації маркерів фізичної та технічної підготовленості.</p> <p><em>Матеріал і методи</em>: &nbsp;&nbsp;аналіз, узагальнення та систематизація даних інформаційних джерел, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, моделювання та системний аналіз, методи математичної статистики.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;Встановлено, що тренувальні індикатори загальної фізичної підготовленості регбістів U-16 мають рівень 77% від орієнтовних модельних значень, спеціальної фізичної підготовленості – близько 87%, технічної підготовленості – близько 73% .</p> <p><em>Висновки</em>. &nbsp;&nbsp;Ефективним є вдосконалення спортивної підготовки регбістів U-16 з візуалізацією індикаторів їх фізичної та технічної підготовленості на основі графічної презентації експериментальних показників засобами побудови діаграм з подальшим використанням методів експертної математико-статистичної інтерпретації. Отримані експериментальні індикатори рекомендовано для практичного використання в якості орієнтовних модельних індикаторів у процесі управління підготовкою регбістів U-16 у дитячо-юнацьких спортивних закладах, в аматорських командах і академіях професійних клубах, які займаються розвитком регбі та його різновидів.</p> Едуард Дорошенко Владлена Пасько Олена Мітова Людмила Філенко Олена Несен Ігор Дорошенко Яна Алексєнко Авторське право (c) 2026 Едуард Дорошенко https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 83 95 10.28925/2664-2069.2026.17 МОНІТОРИНГ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ ІРАКУ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357522 <p><em>Актуальність.</em> &nbsp;В сучасному футболі активно дискутується питання, яким чином впливає фізична підготовка футболістів в перехідному періоді від дитяче-юнацького спорту до професійної кар‘єри. Особливий інтерес представляють характеристики, які вказують на прояви переривчастої витривалості, які визначають якісні і кількісні критерії резервів працездатності футболістів.</p> <p><em>Мета дослідження –</em> &nbsp;виявити характеристики працездатності у футболістів вікової категорії U15, U17, U19.</p> <p><em>Матеріал і методи</em>: &nbsp;&nbsp;Юні кваліфіковані футболісти Іраку вікової категорії U15 (n=20), U17&nbsp; (n=20), U19 (n=20). Моніторинг спеціальної працездатності здійснено за допомогою Cardiorespiratory System &amp; Intermittent Endurance" Test.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;Результати контролю&nbsp; свідчать по суттєвий приріст працездатності футболістів U17 (p&lt;0,01) і тенденцію до зростання у гравців вікової категорії U19 (p&lt;0,05). Інтегральні прояви переривчастої (спеціальної) витривалості у юних футболістів змінюються протягом переходу від дитяче-юнацького спорту до дорослої професійної кар’єри. В цей період вдосконалення фізичної підготовленості супроводжується значним приростом працездатності футболістів U17 (15-16 років, р&lt;0,01), достатньо суттєвим приростом у гравців вікової категорії U19 (17-18 років, р&lt;0, 05). Водночас відмічене суттєво збільшення індивідуальних відмінностей показників Q1 – Q3 і IQR в групі U17, min – max в групі U19.</p> <p><em>Висновки</em>. Отримані результати вказують на певні тенденції вікового розвитку фізичної підготовленості і водночас на резерви до вдосконалення фізичних кондицій юних кваліфікованих футболістів. Формування резервів основане на вивченні індивідуальних проявів фізіологічної реактивності, які формують структуру реакції і пливають на адаптаційні процеси в умовах напружених фізичних навантажень.</p> Андрій Дяченко Мохамед Фахмі Хашім Рабін Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 96 104 10.28925/2664-2069.2026.18 СТАН ПОШИРЕННЯ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК СЕРЕД МОЛОДІ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357523 <p><em>Актуальність.</em> &nbsp;У сучасних умовах соціально-економічних трансформацій та глобалізаційних процесів проблема поширення шкідливих звичок серед молоді набуває особливої актуальності.</p> <p><em>Мета дослідження &nbsp;</em>– визначити наявність шкідливих звичок серед здобувачів середньої та вищої освіти.</p> <p><em>Матеріал і методи: &nbsp;&nbsp;</em>Дослідження проводилося серед здобувачів Луцького закладу загальної середньої освіти № 10, Підгайцівського ліцею, серед здобувачів Волинського національного університету імені Лесі Українки та Луцького національного технічного університету. Кількість респондентів становила 675 осіб. З них: здобувачі 5-х – 9-х класів – 232 особи (10 – 15 років), 10-х – 11-х класів – 89 (16 – 17 років), здобувачі вищої освіти – 354 респонденти (по 177 здобувачів з кожного закладу вищої освіти) (18 – 20 років). Для визначення наявності шкідливих звичок серед молоді було використано наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, соціологічні методи (анкетування). Обробка результатів дослідження здійснювалася з використанням пакета даних «Microsoft Exel».</p> <p><em>Результати. </em>Серед опитаних здобувачів Луцького ЗЗСО №10 ми простежуємо наступну тенденцію: діти мають шкідливі звички, починаючи з 6-го класу (хлопці – 9,1 %, дівчата – 8,4 %). Серед семикласників спостерігаємо наступну динаміку наявності шкідливих навичок: 9,1 % хлопців дали позитивну відповідь; 93,3 % дівчат, не мають шкідливих звичок та 6,7 % підлітків вагалися із відповіддю. Як показало дослідження серед здобувачів ВНУ, 35,7 % юнаків та 80,0 % дівчат 1-го курсу, 61,5 % юнаків та 61,6 % дівчат 2-го року навчання, 48,1 % юнаків та 33,3 % дівчат 3-го року навчання мають шкідливі звички. 41,0 % юнаків та 17,6 % дівчат 1-го року навчання ЛНТУ мають пагубні звички. Найбільший відсоток молодих людей, які мають шкідливі звички, навчаються на 3-му курсі технічного університету (юнаки – 63,4 %; дівчата – 33,3 %). По 50,0 % юнаків 1-го та 2-го курсів не мають шкідливих звичок. Незначний відсоток респондентів вибрали варіант відповіді – важко відповісти.</p> <p><em>Висновки</em>. &nbsp;Таким чином, майже половина респондентів мають шкідливі звички, незважаючи на те, що у переважної більшості є пропагандисти здорового способу життя, а також здобувачі різних закладів освіти володіють спеціальними знаннями про шкідливість куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотиків.</p> Андрій Ковальчук Олександр Малімон Петро Герасимюк Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 105 118 10.28925/2664-2069.2026.19 СТАТОДИНАМІЧНА СТІЙКІСТЬ ТІЛА ТА ПАТЕРН ХОДИ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ З ПРОТЕЗОВАНИМИ НИЖНІМИ КІНЦІВКАМИ: АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ТА СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357524 <p><em>Актуальність.</em> Зростання кількості ветеранів війни з ампутаціями та специфіка бойової травми вимагають перегляду стандартних реабілітаційних моделей. Нераціональні рухові стратегії спричиняють вторинні ускладнення, знижують якість їх життя. Накопичений науковий потенціал потребує узагальнення для розробки програм відновлення стійкості тіла та ходи ветеранів війни.</p> <p><em>Мета дослідження &nbsp;</em>– &nbsp;проаналізувати та узагальнити сучасні науково-практичні підходи та проблеми, що впливають на формування механізмів статодинамічної стійкості тіла та патерну ходи ветеранів війни з протезованими нижніми кінцівками, визначити пріоритетні напрями для розробки персоналізованих реабілітаційних протоколів в умовах сучасної системи охорони здоров’я України.</p> <p><em>Матеріал і методи: &nbsp;</em>аналіз джерел у базах PubMed, Google Scholar, Web of Science, Research Gate. Критерії включення: праці, переважно за останні 10–15 років, що фокусуються на біомеханіці ходи та рівновазі осіб з протезованими нижніми кінцівками та розглядають специфіку реабілітації ветеранів війни.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;Бойова травма вимагає зміни парадигми реабілітації з «відновлення симетрії» на «управління асиметрією» для запобігання дегенеративним ускладненням опорно-рухового апарату. Виявлено тенденцію до трансформації методів реєстрації руху від суб’єктивного аналізу до їх використання з перетворенням біомеханічних даних на керуючі сигнали для протезів. Обґрунтовано перехід до концепції сприйняття протеза як «нейромеханічного доповнення» організму. Представлені у статті науково-практичні підходи та проблеми мають взаємозв’язок та взаємовплив, що потребує системної інтеграції при формуванні програм відновлення.</p> <p><em>Висновки</em>. Модель формування стійкості тіла та патерну ходи ветеранів війни має розглядатись як система факторів, що інтегрована у мультидисциплінарну «тріаду» (фізичний стан, психологічні аспекти, функціональність протеза), що є пріоритетом для розробки персоналізованих протоколів.</p> Юрій Литвиненко Сергій Пітенко Максим Кепський Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 119 135 10.28925/2664-2069.2026.110 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ З КАРАТЕ ШОТОКАН В УКРАЇНІ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357525 <p><em>Актуальність.</em> Особливе місце в системі бойових мистецтв займає карате Шотокан — один з найбільш популярних та структурно організованих стилів карате, який має глибоку філософську основу, багатий історичний шлях розвитку та широку географію поширення у світі. В умовах глобалізації та зростаючого інтересу до одноборств, змагання з карате Шотокан набувають дедалі більшого значення, як засіб популяризації здорового способу життя, розвитку дисципліни, сили духу та національної ідентичності через спорт.</p> <p><em>Мета дослідження &nbsp;</em>– &nbsp;&nbsp;визначити особливості організації та проведення змагань з карате Шотокан в Україні.</p> <p><em>Матеріал і методи: </em>аналіз та синтез науково-методичної літератури, документальних джерел, систематизація та узагальнення, порівняння, опитування.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;Виокремлено, що основні змагання, які проводяться в Україні з карате Шотокан можна поділити на два напрямки – спортивний та стильовий. Відповідно за організацію змагань у кожному напрямку відповідають окремі федерації. Визначені найбільш значущі проблемні аспекти в організації змагань з карате Шотокан в Україні. Проаналізовані різні Положення змагань Чемпіонатів України, які організовуються різними федераціями, зокрема Українською Федерацією Карате, Федерацією Фунакоші Шотокан Карате України та представниками інших стильових організацій. Під час аналізу документації були виявлені відмінності у підходах до організації змагань. Визначені ключові перешкоди, що стримують розвиток національної системи змагань та пріоритетні шляхи реформування.</p> <p><em>Висновки</em>. Сучасна система змагань із карате Шотокан в Україні має децентралізовану структуру. Попри загалом високу оцінку організації турнірів, ключовими бар’єрами для ефективної організації змагань з карате Шотокан залишаються дефіцит фінансування, недостатня об’єктивність суддівства та роз’єднаність у системах проведення змагань у різних федераціях карате. Вирішення цих проблем експерти вбачають у цифровізації процесів управління змаганнями, створенні уніфікованої системи проведення змагань та атестації фахівців, які залучені до організації та проведення змагань з карате Шотокан.</p> Андрій Марченко Галина Іваненко Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 136 147 10.28925/2664-2069.2026.111 ВПЛИВ ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ТАНЦЮВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМ ЗНИЖЕННЯ МАСИ ТІЛА У ЖІНОК https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357526 <p><em>Актуальність.</em> У статті обґрунтовано вплив задоволення від танцювальної активності на ефективність програм зниження маси тіла у жінок. Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності надмірної маси тіла та низькою прихильністю жінок до традиційних форм фізичних навантажень. Танцювальна активність поєднує фізичне навантаження, емоційне самовираження та соціальну взаємодію, що сприяє формуванню стійкої мотивації до регулярних занять.</p> <p><em>Мета дослідження &nbsp;</em>– &nbsp;&nbsp;обґрунтувати вплив задоволення від танцювальної активності на ефективність програм зниження маси тіла у жінок.</p> <p><em>Матеріал і методи. </em>&nbsp;Для досягнення поставленої мети використано теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення наукових джерел), емпіричні методи (соціологічне опитування у формі онлайн-анкетування, методика «Шкала суб’єктивного благополуччя») та методи математичної статистики для кількісної й якісної обробки даних. В опитуванні взяли участь 30 жінок віком 21–35 років, які займаються танцями не менше трьох разів на тиждень.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;Аналіз наукових джерел підтверджує можливість задоволення від танцювальної активності як чинника підвищення ефективності програм зниження ваги у жінок. Результати проведеного анкетування серед жінок виявили, що танцювальна активність поєднує фізичне навантаження, емоційне задоволення та соціальну взаємодію, що підвищує прихильність жінок до регулярних занять, покращує психоемоційний стан та сприяє ефективному та стійкому зниженню маси тіла.</p> <p><em>Висновки</em>. &nbsp;Встановлено, що танці поєднують фізичне навантаження, емоційне задоволення та соціальну взаємодію, що сприяє стабільній прихильності до занять та покращенню психоемоційного стану. Використання анкетування та шкали суб’єктивного благополуччя показало, що заняття танцями знижують рівень тривожності, депресивних проявів та стресу, активують нейрогормональні механізми та допомагають підтримувати або поступово знижувати вагу. Результати підтверджують доцільність включення танцювальних практик до програм контролю маси тіла та розробки індивідуалізованих методичних рекомендацій для підвищення їхньої ефективності.</p> Анастасія Струкова Тетяна Рожкова Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 148 158 10.28925/2664-2069.2026.113 ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО СТАНУ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357529 <p><em>Актуальність. </em>&nbsp;За даними ВООЗ, темпи старіння населення в Європейському регіоні зумовлюють суттєве зростання частки осіб віком 65+ років, що актуалізує потребу у підтриманні достатнього рівня рухової активності як чинника уповільнення інволюційних змін та підвищення якості життя людей старшого віку. Низька фізична активність розглядається провідними експертами як вагомий фактор ризику для здоров’я, тому обґрунтування та впровадження ефективних заходів щодо залучення літніх осіб до регулярних оздоровчих занять набу́ває особливої наукової та соціальної значущості.</p> <p><em>Мета дослідження – </em>&nbsp;визначити особливості показників фізичного стану літніх чоловіків.</p> <p><em>Матеріал і методи</em>: . У роботі використовувався комплекс методів, що включав аналіз наукової літератури, антропометричні та біомедичні дослідження, а також математичні та статистичні методи. Дослідження проводилося в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (м. Тернопіль), у ньому взяли участь 50 чоловіків (середній вік – 65,06 ± 3,06 років).</p> <p><em>Результати.</em> Результати дослідження показали наявність регресивних змін морфологічних характеристик: спостерігається тенденція до збільшення окремих соматометричних параметрів і зменшення фізіометричних показників. Виявлено значне зниження кардіореспіраторних можливостей, що вимагає корекції у 84% учасників дослідження. Крім того, 60% респондентів мають підвищений артеріальний тиск. Отримані дані свідчать про зниження адаптаційного потенціалу та підвищення напруженості регуляторних механізмів. Лише 8% учасників продемонстрували задовільний стан серцево-судинної системи, тоді як 20% мали механізми адаптації до стресу, 40% – незадовільну адаптацію, а 32% – порушення адаптаційних процесів.</p> <p><em>Висновки</em>. Результати дослідження вказують на необхідність враховувати ці зміни при розробці комплексних програм оздоровчої та рекреаційної фізичної активності для літніх чоловіків.</p> Олександр Хома Ірина Ангелюк Галина Лаврін Наталія Осіп Валерій Єднак Олена Тімашева Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 159 171 10.28925/2664-2069.2026.114 ВПЛИВ ЗАНЯТЬ КРОСФІТОМ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ЧОЛОВІКІВ ПЕРШОГО ЗРІЛОГО ВІКУ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357531 <p><em>Актуальність</em> роботи зумовлена зростаючою популярністю інтенсивного функціонального тренінгу кросфіт на фоні дефіциту наукових даних про його вплив саме на чоловіків першого зрілого віку. Цей період має стратегічне значення для профілактики вікових порушень, проте традиційні силові тренування часто не забезпечують очікуваного комплексного розвитку сили та витривалості.</p> <p><em>Мета дослідження &nbsp;</em>– &nbsp;на основі теоретичного аналізу та експериментальних даних вивчити та обґрунтувати вплив систематичних занять кросфітом на показники фізичного стану чоловіків першого зрілого віку.</p> <p><em>Матеріал і методи. </em>В ході дослідження використовувалися наступні методи: теоретичні, антропометричні, фізіологічні, педагогічні, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь чоловіки першого зрілого віку (n=44), які займаються кросфітом.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;Дослідження впливу кросфіту на чоловіків 22-35 років підтвердило його високу ефективність для комплексної корекції фізичного стану. Програма, заснована на варіативності та масштабованості (3 рівні складності), забезпечила статистично значущу (p&lt;0,05) позитивну динаміку за всіма ключовими векторами. В ході дослідження зафіксовано анаболічний ефект у скелетних м’язах поряд із ліполітичною дією в абдомінальній зоні. Функціональна адаптація проявилася в економізації роботи серця (зниження ЧСС та значення індексу Руф’є) та покращенні показників дихальної системи (збільшення ЖЄЛ, стійкості до гіпоксії за результатами проби Штанге та Генчі). Аналіз рухових якостей продемонстрував прогрес у всіх тестах: зросла силова витривалість, абсолютна сила та аеробна потужність. Кросфіт довів перевагу над вузькоспеціалізованими силовими видами спорту завдяки гармонійному поєднанню силового потенціалу та функціональної енергоефективності організму.</p> <p><em>Висновки</em>. &nbsp;В ході дослідження визначено, що кросфіт як багатокомпонентна система функціонального тренінгу є високоефективним засобом корекції фізичного стану чоловіків 22-35 років.</p> Роман Чубко Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 172 182 10.28925/2664-2069.2026.112 ВПЛИВ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА ЕМОЦІЙНУ РЕГУЛЯЦІЮ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КІБЕРСПОРТСМЕНІВ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357533 <p><em>Актуальність</em>. У сучасному кіберспорті, що характеризується високою когнітивною, часовою та емоційною напруженістю, зростає значущість індивідуально-психологічних чинників, які визначають ефективність ігрової діяльності. Попри наявність досліджень, присвячених емоційній регуляції кіберспортсменів, роль темпераменту як базової психофізіологічної основи емоційної реактивності залишається недостатньо вивченою.</p> <p><em>Мета дослідження </em>– визначити особливості впливу емоцій різної модальності на продуктивність, прийняття ефективних рішень і командну взаємодію кіберспортсменів залежно від типу темпераменту.</p> <p><em>Матеріал і методи. </em>&nbsp;У дослідженні взяли участь 53 кіберспортсмени. Тип темпераменту визначали за результатами психологічного тестування. Вплив емоційних станів на ігрову продуктивність, прийняття рішень і командну взаємодію оцінювали за бальною шкалою самооцінки. Для аналізу даних використовували непараметричні методи статистики: критерій Краскела–Уолліса, U-критерій Манна–Уїтні з корекцією на зв’язані ранги та χ² Пірсона. Результати подано у вигляді медіан та інтерквартильного розмаху.</p> <p><em>Результати. </em>&nbsp;Встановлено статистично значущий вплив негативних емоцій (суму та гніву) на ігрову продуктивність кіберспортсменів залежно від типу темпераменту. Узагальнений типологічний підхід (сангвініки/холерики – флегматики/меланхоліки) виявив суттєві відмінності у чутливості до емоційних впливів, які не фіксувалися при аналізі окремих класичних типів. Сангвініки та холерики характеризуються вищою емоційною реактивністю та більшою залежністю продуктивності й прийняття рішень від емоційного стану, тоді як флегматики і меланхоліки демонструють відносну емоційну стійкість і стабільність когнітивної діяльності. Вплив емоцій на командну взаємодію не мав статистично значущих відмінностей, що свідчить про компенсаторну роль командних механізмів.</p> <p><em>Висновки</em>. Тип темпераменту є важливим модератором впливу емоційних станів на ключові компоненти кіберспортивної діяльності. Отримані результати обґрунтовують доцільність урахування темпераментних характеристик у психологічній підготовці, індивідуалізації тренувального процесу та розробці програм управління емоційними станами кіберспортсменів.</p> Оксана Шинкарук Сергій Грішкін Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 183 199 10.28925/2664-2069.2026.115 ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНА РУХОВА АКТИВНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357535 <p><em>Актуальність</em>. Дистанційне навчання супроводжується зниженням рівня рухової активності здобувачів вищої освіти, збільшенням часу роботи за комп’ютером, підвищенням психоемоційного напруження та відповідно погіршенням показників фізичного і психічного здоров’я. Малорухомий спосіб життя та обмежені можливості для фізичної активності призводять до розвитку гіподинамії, зниження імунного захисту, порушень опорно-рухового апарату та підвищеного ризику хронічних захворювань. Психоемоційні чинники (стрес, соціальна ізоляція) додатково погіршують якість життя та знижують академічну продуктивність здобувачів вищої освіти. Тому особливої значущості набуває оздоровчо-рекреаційна рухова активність як доступний та безпечний засіб профілактики негативних наслідків, збереження і зміцнення здоров’я студентської молоді та формування здорового способу життя.</p> <p><em>Мета дослідження &nbsp;</em>– теоретично обґрунтувати та проаналізувати роль і ефективність оздоровчо-рекреаційної рухової активності як засобу збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я здобувачів вищої освіти у процесі дистанційного навчання.</p> <p><em>Матеріал і методи.</em> Дослідження проведено серед 124 здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти м. Харкова віком 18-22 років, які навчаються в умовах дистанційного формату. Використовувалися аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, анкетування, педагогічне спостереження, методи порівняльного аналізу та описової статистики.</p> <p><em>Результати.</em> Встановлено, що систематичне застосування оздоровчо-рекреаційних форм рухової активності (ранкова гімнастика, рухові паузи, фітнес-програми, самостійні тренування, прогулянки) сприяють підвищенню рівня фізичної підготовленості, покращенню функціонального та психоемоційного стану, роботоздатності здобувачів вищої освіти. Відзначено зростання мотивації до регулярних занять фізичною активністю та формування відповідального ставлення до власного здоров’я.</p> <p><em>Висновки</em>. &nbsp;Оздоровчо-рекреаційна рухова активність є ефективним засобом збереження та зміцнення здоров’я у здобувачів вищої освіти дистанційному навчанні. Її цілеспрямоване впровадження у повсякденний режим дня сприяє компенсації малорухомого способу життя, підвищенню загального рівня здоров’я, покращенню якості життя та формуванню стійких здорових звичок.</p> Олена Школа Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-04-20 2026-04-20 1(15) 200 207 10.28925/2664-2069.2026.116 УЗАГАЛЬНЕНА МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ ФУТБОЛІСТІВ U19 З УРАХУВАННЯМ СТАБІЛЬНОГО Й ВАРІАТИВНОГО КОМПОНЕНТІВ СТРУКТУРИ «НАВАНТАЖЕННЯ – ВІДНОВЛЕННЯ» https://sporthealth.kubg.edu.ua/article/view/357536 <p><em>Актуальність</em>. У науково-методичній літературі недостатньо представлені дослідження щодо періодизації тренувального процесу футболістів U19 на основі моделювання і програмування засобів відновлення і стимуляції працездатності в якості невід’ємних компонентів цілісних структур «навантаження - відновлення» на рівні оперативного, поточного і етапного управління тренувальними і змагальними навантаженнями.</p> <p><em>Мета дослідження &nbsp;</em>– <strong>обґрунтувати та експериментально перевірити модель </strong>підготовки футболістів U19 урахуванням стабільного й варіативного компонентів структури «навантаження – відновлення».</p> <p><em>Матеріал і методи.</em> Футболісти 17,7±0,2 років; n=12 основна група, n=12 контрольна група. Проведено мета-аналіз теоретичного, емпіричного та експериментального досвіду підготовки футболістів U19. Оцінку працездатності футболістів U19 здійснено за допомогою тесту Yo-Yo Intermittent Recovery Test Level 1 (Yo-Yo IR1).</p> <p><em>Результати.</em> Структура моделі включає адаптаційний період (2 тижні), змагальний період (4 тижні) та відновлювальний (адаптаційний) період (1 тиждень). Засоби відновлення і стимуляції працездатності застосовані з урахуванням стабільного і варіативного компоненту в якості невід’ємного компоненту&nbsp; цілісної структури «навантаження – відновлення». Реалізація моделі достовірно вплинула на рівень переривчастої витривалості (IE) за результатами тесту Yo–Yo. Футболісти, які виконували експериментальну програму підготовки, продемонстрували значущий приріст спеціальної працездатності в діапазоні Тест 1 – Тест 3 (p &lt; 0,01), а також достовірні відмінності між показниками основної та контрольної груп (p &lt; 0,05; p &lt; 0,01).</p> <p><em>Висновки</em>. &nbsp;Доведено, що вирішальним чинником диференціації рівня підготовленості є не стільки базовий рівень функціональних можливостей, скільки здатність до ефективної мобілізації функціональних резервів та їх реалізації в умовах високого фізіологічного напруження ігрової діяльності футболістів.</p> Михайло Шлапак Георгій Лопатенко Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 2026-03-26 2026-03-26 1(15) 208 220 10.28925/2664-2069.2026.117