ВПЛИВ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА ЕМОЦІЙНУ РЕГУЛЯЦІЮ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КІБЕРСПОРТСМЕНІВ

Оксана Шинкарук; Сергій Грішкін

doi:10.28925/2664-2069.2026.115

Автор(и)

Оксана Шинкарук Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0000-0002-1164-9054
Сергій Грішкін Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0009-0009-0967-9690

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2026.115

Ключові слова:

кіберспорт, темперамент, емоційні стани, ігрова продуктивність, прийняття рішень, командна взаємодія

Анотація

Актуальність. У сучасному кіберспорті, що характеризується високою когнітивною, часовою та емоційною напруженістю, зростає значущість індивідуально-психологічних чинників, які визначають ефективність ігрової діяльності. Попри наявність досліджень, присвячених емоційній регуляції кіберспортсменів, роль темпераменту як базової психофізіологічної основи емоційної реактивності залишається недостатньо вивченою.

Мета дослідження – визначити особливості впливу емоцій різної модальності на продуктивність, прийняття ефективних рішень і командну взаємодію кіберспортсменів залежно від типу темпераменту.

Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 53 кіберспортсмени. Тип темпераменту визначали за результатами психологічного тестування. Вплив емоційних станів на ігрову продуктивність, прийняття рішень і командну взаємодію оцінювали за бальною шкалою самооцінки. Для аналізу даних використовували непараметричні методи статистики: критерій Краскела–Уолліса, U-критерій Манна–Уїтні з корекцією на зв’язані ранги та χ² Пірсона. Результати подано у вигляді медіан та інтерквартильного розмаху.

Результати. Встановлено статистично значущий вплив негативних емоцій (суму та гніву) на ігрову продуктивність кіберспортсменів залежно від типу темпераменту. Узагальнений типологічний підхід (сангвініки/холерики – флегматики/меланхоліки) виявив суттєві відмінності у чутливості до емоційних впливів, які не фіксувалися при аналізі окремих класичних типів. Сангвініки та холерики характеризуються вищою емоційною реактивністю та більшою залежністю продуктивності й прийняття рішень від емоційного стану, тоді як флегматики і меланхоліки демонструють відносну емоційну стійкість і стабільність когнітивної діяльності. Вплив емоцій на командну взаємодію не мав статистично значущих відмінностей, що свідчить про компенсаторну роль командних механізмів.

Висновки. Тип темпераменту є важливим модератором впливу емоційних станів на ключові компоненти кіберспортивної діяльності. Отримані результати обґрунтовують доцільність урахування темпераментних характеристик у психологічній підготовці, індивідуалізації тренувального процесу та розробці програм управління емоційними станами кіберспортсменів.

Посилання

Грішкін, С., & Шинкарук, О. (2025). Емоційні стани гравців в кіберспорті та їх вплив на результативність командної взаємодії. У Інноваційні та інформаційні технології у фізичній культурі, спорті, фізичній терапії та ерготерапії: матеріали VIII Всеукраїнської електронної науково-практичної конференції з міжнародною участю (29 травня 2025 р., Київ, Україна) (с. 154–155). Київ: НУФВСУ. https://drive.google.com/drive/folders/1Mqlwj8SCeU9mtF121DyPr5zWpB-lycN7

Грішкін, С., & Шинкарук, О. (2024). Командна взаємодія гравців у процесі підготовки до змагань різного формату в кіберспорті. Sport Science Spectrum, 4, 25–31. https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-4-4

Грішкін, С. Ю., & Шинкарук, О. А. (2025). Теоретичні підходи до дослідження емоційних станів гравців в кіберспорті при командній взаємодії. У Молодь та олімпійський рух: збірник тез доповідей XVIII Міжнародної конференції молодих вчених (22 травня 2025 р., Київ, Україна) (с. 130–131). https://uni-sport.edu.ua/sites/default/files/vseDocumenti/zbirnyk_tez_molod_hviii_traven_2025_nufvsu_0.pdf

Давидов, Д. М., & Шинкарук, О. А. (2025). Аналіз прояву провідних якостей та здібностей кіберспортсменів в ігровій діяльності в командних дисциплінах електронного спорту. У Молодь та олімпійський рух: збірник тез доповідей XVIII Міжнародної конференції молодих вчених (22 травня 2025 р., Київ, Україна) (с. 65–66). https://uni-sport.edu.ua/sites/default/files/vseDocumenti/zbirnyk_tez_molod_hviii_traven_2025_nufvsu_0.pdf

Скалозуб, А., & Шинкарук, О. (2025). Вплив індивідуально-психологічних особливостей гравців в кіберспорті на ймовірність прояву тильту. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, (2), 46–51. https://doi.org/10.32782/spmed.2025.2.6

Скалозуб, А., & Шинкарук, О. (2025). Практика застосування підходів до протидії тильту провідними кіберспортивними організаціями. У Інноваційні та інформаційні технології у фізичній культурі, спорті, фізичній терапії та ерготерапії: матеріали VIII Всеукраїнської електронної науково-практичної конференції з міжнародною участю (29 травня 2025 р., Київ, Україна) (с. 175–177). Київ: НУФВСУ. https://drive.google.com/drive/folders/1Mqlwj8SCeU9mtF121DyPr5zWpB-lycN7

Beedie, C. J., Terry, P. C., & Lane, A. M. (2000). The profile of mood states and athletic performance. Journal of Applied Sport Psychology, 12(1), 49–68. https://doi.org/10.1080/10413200008404213

Beilock, S. L. (2010). Choke: What the secrets of the brain reveal about getting it right when you have to. Free Press.

Carron, A. V., Bray, S. R., & Eys, M. A. (2002). Team cohesion and performance. Journal of Sports Sciences, 20(2), 119–126. https://doi.org/10.1080/026404102317200828

Damasio, A. R. (1994). Descartes’ error: Emotion, reason, and the human brain. Putnam. https://doi.org/10.1007/978-3-642-74608-5

Eysenck, H. J., & Eysenck, M. W. (1985). Personality and individual differences: A natural science approach. Plenum Press. https://doi.org/10.1007/978-1-4613-2413-3

Gray, J. A., & McNaughton, N. (2000). The neuropsychology of anxiety. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198522713.001.0001

Gross, J. J. (2015). Emotion regulation: Current status and future prospects. Psychological Inquiry, 26(1), 1–26. https://doi.org/10.1080/1047840X.2014.940781

Himmelstein, D., Liu, Y., & Shapiro, J. L. (2017). An exploration of mental skills among competitive League of Legends players. International Journal of Gaming and Computer-Mediated Simulations, 9(2), 1–21. https://doi.org/10.4018/IJGCMS.2017040101

Kagan, J. (2018). Temperament. Harvard University Press.

Kahneman, D. (2011). Thinking, fast and slow. Farrar, Straus and Giroux.

Kegelaers, J., Wylleman, P., & De Bosscher, V. (2023). Psychological characteristics of elite esports athletes. Psychology of Sport and Exercise, 63, 102260. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2022.102260

Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer. https://doi.org/10.1891/0889-8391.13.4.367

LeDoux, J. E. (1996). The emotional brain: The mysterious underpinnings of emotional life. Simon & Schuster.

Matthews, G., Deary, I. J., & Whiteman, M. C. (2009). Personality traits (3rd ed.). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511812736

Pedraza-Ramírez, I., Musculus, L., Raab, M., & Laborde, S. (2020). Setting the scientific stage for esports psychology. Sport, Exercise, and Performance Psychology, 9(2), 319–332. https://doi.org/10.1037/spy0000204

Poulus, D. R., Coulson, M., & Barnett, T. (2022). Esports performance psychology: A systematic review. International Review of Sport and Exercise Psychology. https://doi.org/10.1080/1750984X.2021.2004029

Raab, M., Lobinger, B., Hoffmann, S., Pizzera, A., & Laborde, S. (2016). Performance psychology: Perception, action, cognition. Psychology of Sport and Exercise, 22, 1–11. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2015.07.004

Rothbart, M. K. (2007). Temperament, development, and personality. Current Directions in Psychological Science, 16(4), 207–212. https://doi.org/10.1111/j.1467-8721.2007.00505.x

Salas, E., Sims, D. E., & Burke, C. S. (2005). Is there a “Big Five” in teamwork? Small Group Research, 36(5), 555–599. https://doi.org/10.1177/1046496405277134

Shynkaruk, O., Hrishkin, S., Byshevets, N., Skalozub, A., Lut, I., & Pinchuk, V. (2025). Psychotype and Thinking Style as Predictors of Success in Esports. Physical Education Theory and Methodology, 25(4), 896-904. https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.4.18

Trotter, M. G., Coulter, T. J., Davis, P. A., Poulus, D. R., & Polman, R. (2021). The association between esports participation, stress and mental wellbeing. Computers in Human Behavior, 121, 106802. https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.106802.