АДАПТАЦIЯ ДО НАПРУЖЕНОЇ М’ЯЗОВОЇ ДIЯЛЬНОСТI ТА ОСОБЛИВОСТI ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦIЇ ВАРIАБЕЛЬНОСТI СЕРЦЕВОГО РИТМУ СПОРТСМЕНIВ (II ПОВIДОМЛЕННЯ)

Анотація

Актуальність. Визначення  механізмів регуляції діяльності серцево-судинної системи, як індикатора функціонального стану організму, від якої багато в чому залежить ефективність спортивної діяльності, залишається актуальною в оцінці шляхів адаптації організму спортсмена до різних фізичних навантажень.

Мета дослідження – вивчення  особливостей прояву фізичної працездатності кваліфікованих спортсменів з різним  типом  вегетативної регуляції серцевого ритму за даними математичного аналізу особливостей варіабельності серцевого ритму.

Матеріал і методи. За участю 214 кваліфікованих спортсменів, які спеціалізувалися у веслуванні, баскетболі, гандболі, легкій атлетиці, хокеї, триатлоні, лижних гонках, біатлоні та інші види спорту. Методи аналізу особливостей варіабельності серцевого ритму, методи визначення фiзичної працездатності кваліфікованих спортсменів i реакцiї кардiореспiраторної системи на тестові навантаження (ергоспiрометричний комплекс «Oxycon Pro», тредмiл LЕ-200 С), математико-статистичні методи. 

Результати. При виконанні напружених фiзичних навантажень вихiдний тип вегетативної регуляцiї в багато в чому визначає ефективнiсть компенсаторно-пристосувальних реакцiй органiзму Так, нормотонiчний i помiрно ваготонiчний тип регуляцiї СР в станi вiдносного спокою був притаманний висококвалiфiкованим спортсменам з високим рiвнем функцiональної пiдготовленостi. Нормотонiчний та ваготонічний  типи регуляцiї СР характеризують оптимальний функціональний стан організму спортсмена, високі функціональні можливості організму, що забезпечують збереження вегетативного гомеостазу, оптимальним рівнем ефективністю регуляції і рівнем економічності функціонування,

стійкою регуляцією. Симпатикотонiчний тип регуляцiї СР ще притаманний задовільній адаптації до напружених фізичних навантажень та достатнім функціональним можливостям організму спортсмена.

Але вже відмічаються ознаки дисрегуляції в центральному контурі регуляції, знижений рівень ефективності регуляції СР, підвищений рівень напруження в регуляторних механізмах адаптації. На цьому фоні подібної регуляції СР може відмічатися погіршення функціонального стану спортсмена, з’являються об’єктивні ознаки втоми. Прогностично несприятливим для спортсменiв у станi вiдносного спокою є виражений ваготонiчний тип регуляцiї СР, а також різко виражений симпатикотонiчний тип регуляцiї СР –характеризують знижені функціональні можливості організму, незадовільну адаптацію до напружених фізичних навантажень.

Висновки. Ваготонічний, нормотонічний та симпатикотонічний тип регуляції СР в стані відносного спокою дозволяють говорити про задовільну адаптацію організму людини до впливу різних факторів зовнішнього середовища. Незадовільну адаптацію організму людини до факторів зовнішнього середовища характеризує різко виражений ваготонiчний та різко виражений симпатикотонічний типи регуляції СР в стані відносного спокою.