АДАПТАЦIЯ ДО НАПРУЖЕНОЇ М’ЯЗОВОЇ ДIЯЛЬНОСТI ТА ОСОБЛИВОСТI ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦIЇ ВАРIАБЕЛЬНОСТI СЕРЦЕВОГО РИТМУ СПОРТСМЕНIВ (II ПОВIДОМЛЕННЯ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2023.210

Ключові слова:

адаптація, квалiфiкованi спортсмени, варiабельнiсть серцевого ритму, фiзичнi навантаження, кардiореспiраторна система

Анотація

Актуальність. Визначення  механізмів регуляції діяльності серцево-судинної системи, як індикатора функціонального стану організму, від якої багато в чому залежить ефективність спортивної діяльності, залишається актуальною в оцінці шляхів адаптації організму спортсмена до різних фізичних навантажень.

Мета дослідженнявивчення  особливостей прояву фізичної працездатності кваліфікованих спортсменів з різним  типом  вегетативної регуляції серцевого ритму за даними математичного аналізу особливостей варіабельності серцевого ритму.

Матеріал і методи. За участю 214 кваліфікованих спортсменів, які спеціалізувалися у веслуванні, баскетболі, гандболі, легкій атлетиці, хокеї, триатлоні, лижних гонках, біатлоні та інші види спорту. Методи аналізу особливостей варіабельності серцевого ритму, методи визначення фiзичної працездатності кваліфікованих спортсменів i реакцiї кардiореспiраторної системи на тестові навантаження (ергоспiрометричний комплекс «Oxycon Pro», тредмiл LЕ-200 С), математико-статистичні методи. 

Результати. При виконанні напружених фiзичних навантажень вихiдний тип вегетативної регуляцiї в багато в чому визначає ефективнiсть компенсаторно-пристосувальних реакцiй органiзму Так, нормотонiчний i помiрно ваготонiчний тип регуляцiї СР в станi вiдносного спокою був притаманний висококвалiфiкованим спортсменам з високим рiвнем функцiональної пiдготовленостi. Нормотонiчний та ваготонічний  типи регуляцiї СР характеризують оптимальний функціональний стан організму спортсмена, високі функціональні можливості організму, що забезпечують збереження вегетативного гомеостазу, оптимальним рівнем ефективністю регуляції і рівнем економічності функціонування,

стійкою регуляцією. Симпатикотонiчний тип регуляцiї СР ще притаманний задовільній адаптації до напружених фізичних навантажень та достатнім функціональним можливостям організму спортсмена.

Але вже відмічаються ознаки дисрегуляції в центральному контурі регуляції, знижений рівень ефективності регуляції СР, підвищений рівень напруження в регуляторних механізмах адаптації. На цьому фоні подібної регуляції СР може відмічатися погіршення функціонального стану спортсмена, з’являються об’єктивні ознаки втоми. Прогностично несприятливим для спортсменiв у станi вiдносного спокою є виражений ваготонiчний тип регуляцiї СР, а також різко виражений симпатикотонiчний тип регуляцiї СР –характеризують знижені функціональні можливості організму, незадовільну адаптацію до напружених фізичних навантажень.

Висновки. Ваготонічний, нормотонічний та симпатикотонічний тип регуляції СР в стані відносного спокою дозволяють говорити про задовільну адаптацію організму людини до впливу різних факторів зовнішнього середовища. Незадовільну адаптацію організму людини до факторів зовнішнього середовища характеризує різко виражений ваготонiчний та різко виражений симпатикотонічний типи регуляції СР в стані відносного спокою.

Посилання

Коркушко OB, Писарчук АВ, Шатило ВБ, Линевська ЮЮ.. Аналіз варіабельності ритму серця в клінічній практиці (вікові аспекти). Київ; 2002. 191 с.

Лисенко ОМ. Фiзична працездатнiсть квалiфiкованих спортсменiв та особливостi вегетативної регуляцiї серцевого ритму. Мiжнародний медико-фiлософський журнал «Iнтегративна антропологiя» Одеського нацiонального медичного унiверситету. 2014;24:48-54.

Лисенко ЕН. Ключові напрами реалізації функціональних можливостей спортсменів в процесі спортивної підготовки. Наука в олімпійському спорті. 2015; 2: 45-53.

Лисенко О, Федорчук С, Колосова О, Виноградов В Вплив вегетативної регуляції серцевого ритму на прояв фізичної працездатності кваліфікованих спортсменів (І повідомлення). Спортивна наука та здоров'я людини. 2020; 1:70-87.

Мiщенко ВС, Лисенко ОМ, Виноградов ВЄ. Типи фiзiологiчної реактивностi системи дихання i специфiка прояву спецiальної працездатностi спортсменiв. Фiзiологiчний журнал. 2006;52(4):69-77.

Шинкарук ОА, Лисенко ОМ, Гунiна ЛМ, Карленко ВП, Земцова II, Олiшевський СВ, та iн. Медико-бiологiчне забезпечення пiдготовки спортсменiв збiрних команд України з олiмпiйських видiв спорту. К.: Олiмпiйська лiт.; 2009. 144 с.

Шинкарук О, Лисенко О, Федорчук С. Стрес та його вплив на змагальну та тренувальну дiяльнiсть спортсменiв. Фiзична культура, спорт та здоров'я нацiї: збiрник наукових праць. 2017;3(22):469-476

Banach T, Grandys М, Juszczak К. Heart rate variability during incremental cycling exercise in healthy untrained young men. Folia Med. Cracov. 2004;45(1-2):3-12.

Buchheit M, Gindre С. Cardiac parasympathetic regulation: respective associations with cardiorespiratory fitness and training load. Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. 2006; 291:451-459.

Buchheit M, Millet GP, Parisy F, et al. Supramaximal training and postexercise parasympathetic reactivation in adolescents. Med. Sci. Sports Exerc. 2008;40(2):362-371.

Buitrago S, Wirtz N, Yue Z. Effects of load and training modes on physiological and metabolic responses in resistance exercise. European Journal of Applied Physiology. 2012;112(7):2739-2748.

Cottin F, Médigue С, Lopes Р. Ventilatory thresholds assessment from heart rate variability during an incremental exhaustive running test. J. Sports Med. 2007;28(4): 287-294.

Davletyarova K, Vacher P, Nicolas M. et al. Associations between heart rate variability–derived indexes and training load. J Strength Cond Res. 2022; 36: 2005-2010. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003760

Deblauw JA, Crawford DC, Stein JA. et al. Association of heart rate variability and simulated cycling time trial performance. J Sci Cycling. 2022;10:25-33. https://doi.org/10.28985/1221.jsc.09

Düking P, Zinner C, Trabelsi K. et al. Monitoring and adapting endurance training on the basis of heart rate variability monitored by wearable technologies: a systematic review with meta-analysis. J Sci Med Sport. 2021;24:1180-1192

Ellingson CJ, Singh J, Ellingson CA, Sirant LW, Krätzig GP, Dorsch KD, Piskorski J, Neary JP. Alterations in Baroreflex Sensitivity and Blood Pressure Variability Following Sport-Related Concussion. Life. 2022;12(9):1400. https://doi.org/10.3390/life12091400

Heart rate variability: standards of measurement, physiological interpretation, and clinical useю TFESCNASP Electrophysiology - Circulation, 1996. https://www.ahajournals.org/doi/full/10.1161/01.CIR.93.5.1043

Lundstrom CJ, Foreman NA, Biltz G. Practices and Applications of Heart Rate Variability Monitoring in Endurance Athletes. Int J Sports Med. 2023;44(01):9-19. https://doi.org/10.1055/a-1864-9726

Lysenko O; Fedorchuk S. Reaction of cardiorespiratory system under physical activities of different nature depending on physiological reactivity and fatigue. Sport Science and Human Health. 2019;2:40-45. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2019.2.4

Mishchenko VS, Lysenko EN, Vinogradov VE. Reactive properties of the cardiorespiratory system as a reflection of adaptation to strenuous physical training in sport: monograph. Кyiv: Naukovyi svit, 2007. 351 р.

Nuuttila OP, Nummela A, Häkkinen K. et al. Monitoring training and recovery during a period of increased intensity or volume in recreational endurance athletes. Int J Environ Res Public Health. 2021;18:2401. https://doi.org/10.3390/ijerph18052401

Ruiz JPM, Rubio-Arias J, Clemente-Suarez VJ. et al. Effectiveness of training prescription guided by heart rate variability versus predefined training for physiological and aerobic performance improvements: a systematic review and meta-analysis. Appl Sci. 2020;10:8532. https://doi.org/10.3390/app10238532

Shaffer F, Ginsberg JP. An Overview of Heart Rate Variability Metrics and Norms. Front Public Health. 2017;5:258. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258

Treff G, Leppich R, Winkert K. et al. The integration of training and off-training activities substantially alters training volume and load analysis in elite rowers. Sci Rep 2021; 11: 17218. https://doi.org/10.1038/s41598-021-96569-0

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Як цитувати

Лисенко, О., Федорчук, С., Колосова, О., & Тимошенко, О. (2023). АДАПТАЦIЯ ДО НАПРУЖЕНОЇ М’ЯЗОВОЇ ДIЯЛЬНОСТI ТА ОСОБЛИВОСТI ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦIЇ ВАРIАБЕЛЬНОСТI СЕРЦЕВОГО РИТМУ СПОРТСМЕНIВ (II ПОВIДОМЛЕННЯ). Спортивна наука та здоров’я людини, (2(10), 119–141. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2023.210

Номер

Розділ

Статті