Розвиток гнучкості у студентів 18-20 років, що займаються у секції футболом, за допомогою розробленого спеціального комплексу вправ

Анотація

Вступ. Фізична підготовка, спрямована на розвиток рухових якостей, у відповідності до вимог теорії та методики фізичного виховання, забезпечує відповідні умови для формування рухових умінь та навичок необхідних для гри у футбол. Сучасний футбол пред’являє високі вимоги до організму студентів, особливо щодо розвитку рухових здібностей, що послужить у майбутньому важливим фактором для досягнення високих результатів. У статті проаналізовано та обґрунтовано необхідність розвитку гнучкості у студентів, що займаються у секції футболом. Були розроблені вправи для збільшення рухливості суглобів та покращення еластичності м'язів, що є важливими для студентів-футболістів.

Мета дослідження – здійснити аналіз показників розвитку гнучкості студентів 18-20 років під впливом запропонованої методики.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичних

літературних джерел і мережі «Internet», педагогічний експеримент, що проводився з метою перевірки та оцінки ефективності використання комплексів вправ для розвитку гнучкості.
Результати. Протягом  дослідження  використовувався  комплекс вправ з м’ячем та без м’яча для розвитку гнучкості студентів 18-20 років, які займалися футболом. Всі студенти ІІ-ІІІ курсів мали однаковий рівень підготовленості на момент початку дослідження і займались у одного тренера-викладача. Відповідно, кількість тренувань та умови їх проведення були однакові для всіх.  Для комплексної оцінки впливу використання комплексу вправ підібрано тести, які дозволяють оцінити рівень розвитку гнучкості. Використовувалися наступні тести: «Нахил тулуба вперед сидячи», «Викрут прямих рук палицею назад-уперед», «Поздовжній шпагат (ліва нога попереду)», «Поздовжній шпагат (права нога попереду)», Поперечний шпагат. Кутові вимірювання амплітуди рухів у суглобах проводили за допомогою гоніометра (від лат. гоніо - кут), що складається з двох браншів (рухомої і нерухомої), з'єднаних шарніром, і напівдуги з вимірювальною шкалою, градуйованою від 0 до 180, або до 360 градусів; «Згинання тазостегнового суглоба», «Згинання колінного суглоба», «Згинання гомілковостопного суглоба». Доведено, що найбільш суттєво зросли результати  за  тестом  «Нахил тулуба вперед сидячи»  – 56,9%. Показники тестів «Поздовжній шпагат (ліва нога попереду)» покращилися на 18,2%, «Поздовжній шпагат (права нога попереду)» – на 15,5%. За тестом «Згинання гомілковостопного суглоба» результати стали краще на 10,1%. Це пов'язано з тим, що для розвитку гнучкості використовувалися спеціальні вправи. Найнижчий приріст визначили результати тесту на згинання стегна – 5,4%.

Висновки. У результаті застосування розробленого комплексу вправ виявлено позитивну динаміку показників гнучкості. Комплекси вправ можуть бути рекомендовані тренерам-викладачам та студентам для використання під час занять з фізичного виховання у закладах вищої освіти.