ЗВ’ЯЗОК ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ ЛЮДИНИ  ЗІ СПОСОБОМ ЖИТТЯ

Валентин Савченко; Галина Харченко; Ірина Омері; Євгенія Неведомська; Олеся Тимчик; Ольга Буряк; Світлана Яценко; Юлія Погребняк

doi:10.28925/2664-2069.2022.29

Автор(и)

Валентин Савченко Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-8483-9748
Галина Харченко Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-9281-7338
Ірина Омері Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-6773-4146
Євгенія Неведомська Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-7450-3562
Олеся Тимчик Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-1878-7465
Ольга Буряк Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-7074-5743
Світлана Яценко Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-8609-0120
Юлія Погребняк Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-7450-3562

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2022.29

Ключові слова:

особистість, зрілість, духовність, здоров’я, спосіб життя, зв’язок

Анотація

Вступ. В останні десятиліття досліджується вплив духовності на здоров’я людини. На цей час є дані про наявність зв’язку між духовністю / релігійністю та способом життя людини. Проте ці дані не завжди є однозначними і зрозумілими, часто носять суперечливий характер.

Мета ⸻ встановити зв’язок особистісної зрілості людини зі способом життя.

Матеріал і методи. 560 осіб, чоловіки ⸻ 301 (53.75%), жінки ⸻ 269 (46.25%). Середній вік обстежених ⸻ 35.00±17.75 (95% довірливий інтервал: 33.52–36.47) років. Для встановлення рівнів особистісної зрілості проведено опитування за Хосе Стивенсом (Jose Stevens). Рівні особистісної зрілості людини вважалися рівнями духовного розвитку (низький, середньонизький, середньовисокий, високий, недиференційований та комбінований). Спосіб життя оцінювали на основі даних про фізичну активність на роботі / навчанні та у побуті, регулярність та активність на відпочинку / під час розваг, проведення свого вільного часу, вживання алкоголю, ставлення до тютюнопаління, регулярність харчування.

Результати. У 53.39% (299/560) обстежених осіб виявлені високі, а у 35.54% (199/560) ⸻ низькі, включаючи недиференційований, рівні особистісної зрілості. Встановлено сприятливу залежність рівня особистісної / духовної зрілості людини з декотрими складовими способу життя, що виявляється у його прямому зв’язку з наявністю фізичної активності під час відпочинку / розваг та зворотного зв’язку з вживанням алкоголю та палінням тютюну. Такі складові способу життя, як виконання регулярних фізичних навантажень на роботі / навчанні та в побуті, форми проведення вільного часу та організація власного харчування зворотно пов’язані з рівнем особистісної / духовної зрілості людини, що протирічить існуючим уявленням про сприятливий зв’язок цих складових способу життя людини з рівнем її духовності.

Висновки. Між особистісною / духовною зрілістю людини та способом життя існує істотний зв’язок. Високі рівні духовності сприяють фізичній активності під час відпочинку / розваг, зменшенню вживання алкоголю та паління тютюну.

Посилання

Yezhova O. One the issue of interpretation of the concepts of health pedagogy. Ridna shkola. 2017; №1-2 (January-February):23-26. Ukrainian

Savchenko V, Buriak О, Kharchenko G, Polkovenko О, Оmеri I, Yatsenko S. The spiritual health state of the ill and its connection to the medical conclusions on somatic health at the health resort. Sport Science and Human Health. 2019; 1(2): 91-101. Ukrainian

Savchenko V, Kharchenko H, Buriak O, Оmеri I, Nevedomsjka J, Tymchyk O, Yatsenko S, Pogrebnyak Y. Human personal maturity and its relationship to integral conclusions about the functional state of the cardio-respiratory system. Sport Science and Human Health. 2022; 1(7):80-97. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2022.17. Ukrainian

Savchenko V, Kharchenko Н, Buriak O, Omeri I, Nevedomsjka J, Tymchyk O, Yatsenko S, Biletska V, Yasko L. Levels of personal maturity among the students of humanitarian university. Sport Science and Human Health. 2020; 1(3):100-114. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2020.1.8. Ukrainian

Stevens J. Transforming Your Dragons: How to Turn Fear Patterns into Personal Power. Translation from english. Kharkiv: Klub simeynoho dozvillia; 2019. 462 р. Ukrainian

Constitution of the World Health Organization. New York, 1946 [Internet]. 2006 [cited 2011 April 20]. Available from: http://www.who.int/governance/ eb/who_constitution_ru.pdf. Russian

Cordero RD, Rodriguez MG. La influencia de la religiosidad en la salud: el caso de los hábitos saludables/no saludables [The influence of religiosity on health: the case of healthy/unhealthy habits]. Cultura de los cuidados. 2018;22(52):167-177. https://doi.org/10.14198/cuid.2018.52.15.

El Ansari W, Sebena R, Stock C. Do Importance of Religious Faith and Healthy Lifestyle Modify the Relationships Between Depressive Symptoms and Four Indicators of Alcohol Consumption? A Survey of Students Across Seven Universities in England, Wales, and Northern Ireland. Substance use & Misuse. 2014;61(5):534-541. https://doi.org/10.3109/10826084.2013.824476

Heidari J, Jafari H, Janbabaei G. Life quality related to spiritual health and factors affecting it in patients afflicted by digestive system metastatic cancer. Mater Sociomed. 2015 Oct;27(5):310-3. https://doi.org/10.5455/msm.2015.27.310-313. Epub 2015 Oct 5.

Helvaci A, Izgu N, Ozdemir L. Relationship between symptom burden, medication adherence and spiritual well-being in patients with chronic obstructive pulmonary disease. J Clin Nurs. 2020 Jul;29(13-14):2388-2396. https://doi.org/10.1111/jocn.15251. Epub 2020 Apr 13.

Holt CL, Clark EM, Roth DL. Positive and Negative Religious Beliefs Explaining the Religion-Health Connection Among African Americans. International journal for the psychology of religion. 2014; 24(4): 311-331. https://doi.org/10.1080/10508619.2013.828993.

Janssen-Niemeijer AJ, Visse M, Van Leeuwen R, Leget С, Cusveller BS. The Role of Spirituality in Lifestyle Changing Among Patients with Chronic Cardiovascular Diseases: A Literature Review of Qualitative Studies. J Relig Health. 2017; 56: 1460–1477. https://doi.org/10.1007/s10943-017-0384-2.

Linardakis M, Papadaki A, Smpokos E, Sarri K, Vozikaki M, Philalithis A. Are religiosity and prayer use related with multiple behavioural risk factors for chronic diseases in European adults aged 50+ years? Public Health. 2015 May;129(5):436-43. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2015.02.006.

Litalien M, Atari DO, Obasi I. The Influence of Religiosity and Spirituality on Health in Canada: A Systematic Literature Review. J Relig Health. 2021 Jan 6. https://doi.org/10.1007/s10943-020-01148-8. Online ahead of print.

Lucchese FA, Koenig HG. Religion, spirituality and cardiovascular disease: research, clinical implications, and opportunities in Brazil. Revista brasileira de cirurgia cardiovascular: orgao oficial da Sociedade. Brasileira de Cirurgia Cardiovascular. 2013;28,1:103-28. https://doi.org/10.5935/1678-9741.20130015.

Morawa E, Erim Y. Health-Related Lifestyle Behavior and Religiosity among First-Generation Immigrants of Polish Origin in Germany. International journal of environmental research and public health. 2018; 15(11): Article number 2545. https://doi.org/10.3390/ijerph15112545.

Mukaetova-Ladinska EB, Purshouse K, Andrade J, Krishnan M, Jagger C, Kalaria RN. Can healthy lifestyle modify risk factors for dementia? Findings from a pilot community-based survey in Chennai (India) and Newcastle (UK). Neuroepidemiology. 2012;39(3-4):163-70. https://doi.org/10.1159/000338674. Epub 2012 Aug 30.

Oman D, Syme SL. Weighing the evidence: What is revealed by 100+ meta-analyses and systematic reviews of religion/spirituality and health? In D. Oman (Ed.), Why religion and spirituality matter for public health: Evidence, implications, and resources. 2018: 261–281. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-73966-3_15.

Oman D. Religious / Spiritual Effects on Physical Morbidity and Mortality. Why religion and spirituality matter for public health: evidence, implications, and resources. Book Series: Religion Spirituality and Health-A Social Scientific Approach. Volume: 2. Pages: 65-79. Published: 2018.

Pokhrel P, Masagutov R, Kniazev V, Sussman S. Health-as-a-value, spirituality, and cigarette and alcohol use among Russian high school students. J Prim Prev. 2012 Dec;33(5-6):239-48. https://doi.org/10.1007/s10935-012-0284-x.

Rodríguez LA, Villa F, Hernández EK, Castillo RA, Gómez DA, Navarro EIP. Factors Associated with Not Drinking Alcoholic Beverages in Dependent Individuals on Recovery. Invest Educ Enferm. 2018 Sep;36(3). https://doi.org/10.17533/udea.iee.v36n3e07.

Rosmarin DH, Wachholtz A, Ai A. Beyond descriptive research: advancing the study of spirituality and health. J Behav Med. 2011 dec;34(6):409-13. https://doi.org/10.1007/s10865-011-9370-4. Epub 2011 jul 13.

Satoshi Tsuboi, Takehito Hayakawa, Hideyuki Kanda, Tetsuhito Fukushima. Physical activity in the context of clustering patterns of health-promoting behaviors. Am J Health Promot. Jul-Aug 2011;25(6):410-6. https://doi.org/10.4278/ajhp.090720-QUAN-232.

Schreiber JA, Brockopp DY. Twenty-five years later-what do we know about religion/spirituality and psychological well-being among breast cancer survivors? A systematic review. J Cancer Surviv. 2012 Mar;6(1):82-94. https://doi.org/10.1007/s11764-011-0193-7. Epub 2011 Dec 25.

Silfee VJ, Haughton CF, Lemon SC, Lora V, Rosal MC. Spirituality and Physical Activity and Sedentary Behavior among Latino Men and Women in Massachusetts. Ethn Dis. 2017 Jan 19;27(1):3-10. https://doi.org/10.18865/ed.27.1.3.

Tol A, Tavassoli E, Shariferad GR, Shojaeezadeh D. Health-promoting lifestyle and quality of life among undergraduate students at school of health, Isfahan university of medical sciences. J Educ Health Promot. 2013 Feb 28;2:11. https://doi.org/10.4103/2277-9531.108006. eCollection 2013.

Williams BR, Holt CL, Le D, Shultz E. Characterizing Change in Religious and Spiritual Identity among a National Sample of African American Adults. J Relig Spiritual Aging. 2015; 27(4): 343–357. https://doi.org/10.1080/15528030.2015.1073208.