ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЕСЛЯРІВ ВИСОКОГО КЛАСУ  ДО ГОЛОВНИХ ЗМАГАНЬ

Пенчен Го; Наталія Довгодько; Сянлінь Кун; Андрій Дяченко

doi:10.28925/2664-2069.2022.28

Автор(и)

Пенчен Го Університет провінції Дзянші, Китай https://orcid.org/0000-0003-1019-7145
Наталія Довгодько Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2013-4287
Сянлінь Кун Університет провінції Дзянші, Китай https://orcid.org/0000-0001-7232-7713
Андрій Дяченко Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0000-0001-9781-3152

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2022.28

Ключові слова:

веслування академічне, функціональні можливості, спеціальна працездатність, «стимул – реакція», функціональна спрямованість підготовки

Анотація

Вступ. Резервом підвищення функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів є пошук нових можливостей регуляції та стимуляції функцій, які забезпечують швидкість розгортання та досягнення меж реакції, сталий розвиток функції у процесі розвитку та компенсації втоми.

Мета. Визначити функціональну спрямованість спеціальної фізичної підготовки веслярів на основі аналізу факторів регуляції та стимуляції функцій у процесі подолання дистанції 2000 м.

Матеріал і методи: Газоаналіз, вимірювання концентрації лактату крові, ергометрія (Concept ErgRowing). Факторний та кореляційний статистичний аналіз. У дослідженні взяли участь 26 провідних веслярів провінції Шандун та Дзянсі, КНР (25,5 ± 2,3 року, 95,5 ± 3,7 kg, 191,7 ± 2,8 cm).

Результати: Виділено три фактори, які в сукупності формують спеціалізовану спрямованість спеціальної фізичної підготовки. Частка першого фактора в загальній дисперсії склала 34,8%, другого – 18,0%, третього – 14,1%. Перший фактор включає характеристики потужності аеробного енергозабезпечення та реакції кардіореспіраторної системи на розвиток ацидозу на початку дистанції та в період стійкого стану. Другий чинник ґрунтується на оцінці стимуляційних впливів ступеня лактат-ацидозу, у якому спортсмен досяг максимального споживання О₂. Третій фактор заснований на оцінці анаеробного резерву на другій половині дистанції, його ролі у виділенні надлишкового (буферного) СО₂, його компенсації (EqVCO₂) в умовах розвитку втоми.

Висновки. Обґрунтовано необхідність застосування режимів тренувальних навантажень, спрямованих на стимуляцію нейродинамічних функцій організму, реалізації «гострої» гіпоксії, симуляції фізіологічних станів, пов'язаних з різним ступенем впливу гіпоксії, гіперкапнії, лактат-ацидозу. Спеціальні режими можуть бути використані в процесі розминки додаткових (до основних занять) тренувальних занять протягом денного циклу підготовки.

Посилання

Vinogradova O. Stimulation of working capacity and restorative reactions during the competitive activity of athletes in academic rowing. Sports science and human health. 2021;2(6):99–111. (Ukrainian)

Vinogradov VE, Dіachenko AY, Ilyin VN, Alvany A., Dovgodko IV. The use of a complex of special exercises for the correction of chronic fatigue of highly qualified rowers. Sports medicine. 2016;(1):44-50. (Russian)

Lysenko O. Physiological reactivity and the "stimulus-reaction" ratio underconditions of physical exertion of various nature. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society. 2015;(2(30):136–143. (Ukrainian)

Mischenko VS, Lysenko EN, Vinogradov VE. Reactive properties of the cardiorespiratory system as a reflection of adaptation to intense physical training in sports: monograph. Kiev. Naukoviysvit. 2007. (Russian)

Platonov VN. The system of preparation athletes in Olympic sports. Kyiv: Olympic Literature; 2004. 808 p. (Russian)

Platonov V. Theories of adaptation and functional systems in the development of the knowledge system in the field of training athletes. Science in Olympic sports. 2017; 1:29-45. (Russian)

Filippov M. Conditions for carbon dioxide formation and transfer in the course of muscular activity. Science in Olympic Sport. 2019; 4:17-23. (Russian)

Billat VL, Slawinksi J, Bocquet V, Chassaing P, Demarle A, Koralsztein JP. Very short (15s-15s) interval-training around the critical velocity allows middle-aged runners to maintain V02 max for 14 minutes. Sports Med. 2001;22(3):201-208.

Bompa TO, Haff GG. Periodization: Theory and Methodology of Training. Human Kinetics Publishers. 2009.

Cleuziou C, Perrey S, Lecoq AM, Candau R, Courteix D,Obert P. Oxygen Uptake Kinetics During Moderate and Heavy Intensity Exercise in Humans: The Influence of Hypoxia and Training Status. International Journal of Sports Medicine. 2005;26(5):356-62

Diachenko A, Pengcheng G, Yevpak N, Rusanova O, Kiprych S. Neurohumoral Components of Rapid Reaction Kinetics of the Cardio-Respiratory System of Kayakers. Sport Mont. 2021;19(S2):29-33.

Guo P, Diachenko A Functional support of competitive activity in endurance cyclic kinds of sports. Slavutch-Delphyn. 2017.

Hommel J, Öhmichen S, Müller UM et al. Effects of six-week sprint interval or endurance training on calculated power in maximal lactate steady state. Biol. Sport.2019;36(1):47–54.14. Kong X, Rusanova O, Diachenko A, Kosticova S. Description of functional support for special performance throughout the race distance of well-trained rowers in China. Journal of Physical Education and Sport. 2018; 18(4):2324 - 2330.

Korobeynikov G, Korobeynikova L, Potop V, Nikonorov D, Semenenko V, Dakal N, Mischuk D. Heart rate variability system in elite athletes with different levels of stress resistance. Journal of Physical Education and Sport. 2018;18(2), 550-554.

Lacour JR. Messonnier L, Bourdin M. Physiological correlates of performance. Case study of a world-class rower. Eur. J. Appl. Physiol. 2009;106(3):407–413.

Liu Y, Steinacker JM, Stauch M. Does the threshold of transcutaneous partial pressure of carbon dioxide represent the respiratory compensation point or anaerobic threshold? Eur J Appl Physiol. 1995; 71(4): 326-31.

Mishchenko V, Suchanowski A. Athlete’s endurance and fatigue characteristics related to adaptability of specific cardiorespiratory reactivity. Gdansk, AWFIS. 2010.

Mishchenko VS, Bulatova MM. Effect of endurance physical training on cardio-respiratory system reactive features (mechanisms of training load accumulation influence). J. of Sports Med. & Phys. Fitness. 1993;33(2):95-106.

Miyamoto Y, Nakazono Y, Yamakoshi K. Neurogenic factors affecting ventilatory and circulatory responses to static and dynamic exercise in man. Japanese Journal Physiol. 1987;37(3): 435–446.

Ozkaya O, Balci GA, As H, Yildiztepe E A new technique to analyse threshold-intensities based on time dependent change-points inthe ratio of minute ventilation and end-tidal partial pressure of carbon-dioxide production. Respir PhysiolNeurobiol. 2021; 294:103735.

Puype J, Van Proeyen K, Raymackers, JM, Deldicque L, Hespel P. Sprint interval training in hypoxia stimulates glycolytic enzyme activity. Med Sci Sports Exerc. 2013; 45(11): 2166–74.

Tabata I, Irisawa K, Kouzaki M, Nishimura K, Ogita F, Miyachi M. Metabolic profile of hi intensity intermittent exercises. Med Sci Sports Exerc.1997;29:390-395.

Tomiak T, Mishchenko V, Lusenko E, Diachenko A, Korol A. Effect of moderate and high intensity training sessions on cardiopulmonary chemosensitivity and time-based characteristics of response in high performance paddlers. Baltic Journal of Health and Physical Activity. 2014;6(3):218-28.

Whipp BJ, Ward SA, Rossiter HB. Pulmonary O2 Uptake during Exercise: Conflating Muscular and Cardiovascular Responses. Medicine & Science in Sports & Exercise. 2005; 1574-1585.

Withers RT, Ploeg G, Finn JP. Oxygen deficits incurred during 45, 60, 75 and 90-s maximal cycling on an air-braked ergometer. Europ. J. of Appl. Physiol. 1993;67(2):185-91.