ОСОБИСТІСНА ЗРІЛІСТЬ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК  З ІНТЕГРАЛЬНИМИ ВИСНОВКАМИ ПРО ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КАРДІО-РЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ

Валентин  Савченко; Галина  Харченко; Ольга Буряк; Ірина  Омері; Євгенія  Неведомська; Олеся  Тимчик; Світлана  Яценко; Юлія Погребняк

doi:10.28925/2664-2069.2022.17

Автор(и)

Валентин Савченко Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна http://orcid.org/0000-0002-8483-9748
Галина Харченко Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-9281-7338
Ольга Буряк Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-7074-5743
Ірина Омері Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-6773-4146
Євгенія Неведомська Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-7450-3562
Олеся Тимчик Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-1878-7465
Світлана Яценко Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-8609-0120
Юлія Погребняк Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-7450-3562

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2022.17

Ключові слова:

особистість, зрілість, духовність, здоров’я, кардіо-респіраторна система, функціональний стан

Анотація

Актуальність. В останні десятиліття спостерігається сплеск досліджень про духовність та здоров'я людини. Вивчення духовності та її зв’язку зі здоров’ям можливе шляхом оцінки рівня внутрішнього розвитку (зрілості) людини як особистості.

Мета – визначити рівень особистісної зрілості хворих і здорових людей та встановити його зв’язок з інтегральними висновками про функціональний стан кардіо-респіраторної системи.

Матеріал і методи. 560 осіб, чоловіки ⸻ 301 (53.75%), жінки ⸻ 269 (46.25%). Середній вік обстежених ⸻ 35.00±17.75 (95% довірливий інтервал: 33.52–36.47) років. Пацієнтів, які страждали хронічними захворюваннями, було 337 (60.18%), здорових осіб (студентів університету) ⸻ 223 (39.82%) особи. Вимірювали зріст, масу тіла, частоту серцевих скорочень, частоту дихання, артеріальний тиск, життєву ємність легень, м’язову силу кисті. Функціональний стан кардіо-респіраторної системи оцінювали за інтегральними показниками: адаптаційний потенціал системи кровообігу за А.П. Берсеневою, рівень фізичного стану за О.А. Пироговою, життєвий індекс, індекс Скібінські, індекс Кердо, індекс сили кисті. Для встановлення рівнів особистісної зрілості проведено опитування за Хосе Стивенсом (Jose Stevens). Застосовуючи запропоновані автором рівні зрілості («немовля», «малюк», «підліток», «юнак» і «дорослий»), були сформовані низький, середньонизький, середньовисокий, високий, недиференційований та комбіновані рівні особистісної зрілості, які вважалися ступенями духовного розвитку людини.

Результати. У 53.39% (299/560) обстежених осіб виявлені високі, а у 35.54% (199/560) ⸻ низькі, включаючи недиференційований, рівні особистісної зрілості. Встановлено переважання високого рівня особистісної зрілості за умови

задовільного адаптаційного потенціалу системи кровообігу за А.П. Берсеневою, високого рівня фізичного стану за О.А. Пироговою, повної відповідності функції дихання щодо маси тіла за життєвим індексом, більш високого рівня спряженості роботи органів дихання та кровообігу за індексом Скібінські, великої відносної сили кисті та нормального стану вегетативного тонусу за індексом Кердо.

Висновки. Між особистісною / духовною зрілістю людини і функціональним станом кардіо-респіраторної системи існує істотний зв’язок. Особам з високими рівнями особистісної / духовної зрілості притаманний кращий функціональний стан кардіо-респіраторної системи, ніж особам з її низьким і недиференційованим рівнями.

Ключові слова: особистість, зрілість, духовність, здоров’я, кардіо-респіраторна система, функціональний стан.

Посилання

Baevsky RM, Berseneva AP Assessment of the adaptive capacity of the organism and the risk of developing diseases. Moscow: Меdicina, 1997. 240 р. Russian

Boychuk T, Golubuva M, Levandovskiy O, Voychishin L. Fundamentals of diagnostic dosages for physical rehabilitation: textbook. L.: ZUKTS; 2010. 240 р. Ukrainian.

Wayne AM, editor. Vegetative disorders: clinical picture, treatment, diagnosis: a guide for doctors. Moscow: Meditsinskoye informatsionnoye agentstvo; 2003. 752 р. Russian

Pirogova EA. Improving the physical condition of a person. K.: Zdorov'ya; 1989. 164 р. Russian

Savchenko V, Buriak О, Kharchenko G, Polkovenko О, Оmеri I, Yatsenko S. The spiritual health state of the ill and its connection to the medical conclusions on somatic health at the health resort. Sport Science and Human Health. 2019;1(2): 95-106. Ukrainian

Solodkov AS, Sologub EB. Human physiology. General. Sports. Age textbook. Moscow: Olimpiia-Press; 2005. 528 р. Russian

Stevens J. Transforming Your Dragons: How to Turn Fear Patterns into Personal Power. Kharkiv: KSD; 2019. 462 р. Ukrainian

Taratukhin EО. Spirituality and religiousity in a context of psychosocial cardiovascular risk factors. Cardiovascular Therapy and Prevention. 2017;16(3):52-5. https://doi.org/10.15829/1728-8800-2017-3-52-55. Russian

Constitution of the World Health Organization. New York, 1946 [Internet]. 2006 [cited 2011 April 20]. Available from: http://www.who.int/governance/eb/who_constitution_ru.pdf. Russian

Anyfantakis D, Symvoulakis EK, Panagiotakos DB, Tsetis D, Castanas E, Shea S, Venihaki M, Lionis C. Impact of religiosity/spirituality on biological and preclinical markers related to cardiovascular disease. Results from the SPILI III study. Hormones (Athens). Jul-Sep 2013;12(3):386-96. https://doi.org/10.1007/BF03401304

Brintz CE, Birnbaum-Weitzman O, Llabre MM, Castañeda SF, Daviglus ML, Gallo LC, Giachello AL, Kim RS, Lopez L, Teng Y, Penedo FJ. Spiritual well-being, religious activity, and the metabolic syndrome: results from the Hispanic Community Health Study/Study of Latinos Sociocultural Ancillary Study. J Behav Med. 2017 Dec;40(6):902-912. https://doi.org/10.1007/s10865-017-9858-7.

Doug O. Religious / Spiritual Effects on Physical Morbidity and Mortality. Why religion and spirituality matter for public health: evidence, implications, and resources. Book Series: Religion Spirituality and Health-A Social Scientific Approach. Volume: 2. Pages: 65-79 Published: 2018

Heidari J, Jafari H, Janbabaei G. Life quality related to spiritual health and factors affecting it in patients afflicted by digestive system metastatic cancer. Mater Sociomed. 2015 Oct;27(5):310-3. https://doi.org/10.5455/msm.2015.27.310-313.

Helvaci A, Izgu N, Ozdemir L. Relationship between symptom burden, medication adherence and spiritual well-being in patients with chronic obstructive pulmonary disease. J Clin Nurs. 2020 Jul;29(13-14):2388-2396. https://doi.org/10.1111/jocn.15251.

Litalien M, Atari DO, Obasi I. The Influence of Religiosity and Spirituality on Health in Canada: A Systematic Literature Review. J Relig Health. 2021 Jan 6. https://doi.org/ 10.1007/s10943-020-01148-8.

Lucchese FA, Koenig HG. Religion, spirituality and cardiovascular disease: research, clinical implications, and opportunities in Brazil. Revista brasileira de cirurgia cardiovascular: orgao oficial da Sociedade. Brasileira de Cirurgia Cardiovascular. 2013;28,1:103-28. https://doi.org/10.5935/1678-9741.20130015.

Mukaetova-Ladinska EB, Purshouse K, Andrade J, Krishnan M, Jagger C, Kalaria RN. Can healthy lifestyle modify risk factors for dementia? Findings from a pilot community-based survey in Chennai (India) and Newcastle (UK). Neuroepidemiology. 2012;39(3-4):163-70. https://doi.org/10.1159/000338674.

Olex S, Newberg A, Figueredo VM. Meditation: should a cardiologist care? Int J Cardiol. 2013 Oct 3;168(3):1805-10. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2013.06.086.

Pargament KI, Saunders SM. Introduction to the special issue on spirituality and psychotherapy. Journal of Clinical Psychology. 2007;63(10):903-907. https://doi.org/10.1002/jclp.20405.

Rosmarin DH, Wachholtz A, Ai A. Beyond descriptive research: advancing the study of spirituality and health. J Behav Med. 2011 dec;34(6):409-13. https://doi.org/10.1007/s10865-011-9370-4.

Schreiber JA, Brockopp DY. Twenty-five years later-what do we know about religion/spirituality and psychological well-being among breast cancer survivors? A systematic review. J Cancer Surviv. 2012 Mar;6(1):82-94. https://doi.org/10.1007/s11764-011-0193-7.

Shattuck EC, Muehlenbein MP. Religiosity/Spirituality and Physiological Markers of Health. J Relig Health. 2020 Apr;59(2):1035-1054.

Sinnott JD. Special issues: Spirituality and adult development. Journal of Adult Development. 2001;8(4):199-200. https://doi.org/10.1023/A:1011353527010

Somayeh R, Ali BM, Hossein N. Spiritual well-being and coronary artery diseases severity: Mediating effects of anger rumination and worry. Health education journal. https://doi.org/10.1177/0017896920976697

Spence ND, Farvid MS, Warner ET, Vander Weele TJ, Tworoger SS, Argentieri MA, Shields AE. Religious Service Attendance, Religious Coping, and Risk of Hypertension in Women Participating in the Nurses' Health Study II. Am J Epidemiol. 2020 Mar 2;189(3):193-203. https://doi.org/10.1093/aje/kwz222.

Williams BR, Holt CL, Le D, Shultz E. Characterizing Change in Religious and Spiritual Identity among a National Sample of African American Adults. J Relig Spiritual Aging. 2015;27(4):343–357. https://doi.org/10.1080/15528030.2015.1073208.