СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ ВИСОКОГО КЛАСУ

Пенчен Го; Сянлінь Кун; Наталія Довгодько; Андрій Дяченко; Женхао Го

doi:10.28925/2664-2069.2022.13

Автор(и)

Пенчен Го Університет провінції Дзянші, Китай https://orcid.org/0000-0003-1019-7145
Сянлінь Кун Університет провінції Дзянші, Китай https://orcid.org/0000-0001-7232-7713
Наталія Довгодько Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2013-4287
Андрій Дяченко Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0000-0001-9781-3152
Женхао Го Академія фізичного виховання у Гданську, Польща https://orcid.org/0000-0002-2843-9301

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2022.13

Ключові слова:

веслування академічне, функціональні можливості, спеціальна працездатність, спортсмени високого класу

Анотація

Вступ. Функціональна підготовка спортсменів високого класу спрямована на формування цілісної структури функціонального забезпечення спеціальної працездатності спортсменів з урахуванням виду спорту, виду змагання, спеціалізації. Багаторічна функціональна підготовка складається з етапів, де реалізація кожного етапу є умовою досягнення кінцевого результату високого рівня функціонального забезпечення спеціальної працездатності спортсменів.Функціональна підготовка спортсменів високого класу є завершальним інтегрованим компонентом багаторічної функціональної підготовки.

Мета – обґрунтувати нормативні параметри функціонального забезпечення спеціальної працездатності спортсменів високої кваліфікації у веслуванні академічному.

Матеріал і методи. Споживання кисню (VO₂), рівень викиду CO₂ (VCO₂), хвилинна вентиляція (V_E) визначалися для шкірного циклу дихання за допомогою газоаналізатора Oxycon (Jaeger). Концентрацію лактату у крові визначали на автоматичному біохімічному аналізаторі Biosen+.

Результати. В результаті обґрунтовано нормативні параметри функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів. Кількісні характеристики розроблені для диференційованої оцінки швидкої кінетики, стійкого стану, компенсації втоми, а також оцінки зазначених характеристик у процесі моделювання подолання дистанції 2000 м.

Показники диференційованої оцінки чоловіка/жінки відповідно. Оцінка швидкої кінетики реакції: Lamax, mmol-l-¹-9,6-11,8 / 8,5-10,0; EqPaCO₂ у. о.- 3,5-4,0 / 2,4-3,1; EqCO₂ у. о. - 30,0-34,2 / 27,9-29,9. Стійкий стан функцій: VO₂max, ml · min-¹ · kg-¹ - 68,5-72,9 / 62,1-66,5; EqCO₂, у. о. - 32,2-36,6, EqO₂, у. о. - 32,5-34,1 / 30,0-33,6; LaVO₂max, mmol·l-¹ - 13,9-15,9 / 11,8-13,7.

Компенсація втоми: EqСО₂ стійкого стану / EqСО₂ періоду компенсації втоми, % -7,8-9,9% / 5,5-6,7%; EqО₂ стійкого стану / EqО₂ періоду компенсації втоми, % - 3,6-5,7% / 3,1-4,9%; VO₂max середнє значення за 30 з періоду компенсації втоми, ± 2,0 ml•min–¹•kg–¹ 68,0–74,1/59,5–65,7; La, mmol•l-¹ - 18,0-21,2/15,6-17,9. Показники, зареєстровані в процесі симуляції дистанції 2000 м достовірно не відрізнялися.

Висновки. Основний принцип реалізації цілісної структури функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів на дистанції 2000 м заснований на взаємозв'язку та взаємовпливі швидкої кінетики – здатності до швидкого розгортання реакцій кардіореспіраторної системи та енергозабезпечення роботи; стійкого стану – здатності до досягнення та підтримання досягнутого високого рівня потужності аеробного енергозабезпечення, ємності анаеробного енергозабезпечення, стабільної підтримки реакції кардіореспіраторної системи; компенсації втоми – збільшення напруги функцій підтримки працездатності під час розвитку втоми. Наведені у роботі принципи організації функціональної підготовки, характеристики реакції кардіореспіраторної системи та енергозабезпечення роботи входять до розряду вимог функціональної підготовленості спортсменів у циклічних видах спорту.

Посилання

Bompa T, Butzicelli KA. Periodization of sports training. Moscow, sports. 2016. 384 p. Ukrainian.

Go Penchen, Kun Xianlin, Dyachenko A. Functional training of athletes in water sports Kyiv: NPF “Slavutych-Delphin”. 2021. 243 p. Ukrainian.

Dyachenko AYu. Improving the special endurance of skilled athletes in rowing. Kyiv: NPF “Slavutych-Delphin”. 2004. 338 с. Ukrainian.

Jordanska FA. Monitoring the health and functionality of the cardiovascular system of athletes in rowing. Visnyk sportyvnoyi nauky. 2003;1:21-8. Ukrainian.

Kuhn S, Diachenko A, Penchen Go. Control of special working capacity on the basis of an estimation of interrelation of ergometric and physiological indicators of maintenance of competitive activity in rowing of academic.Molodizhnyy naukovyy visnyk Skhidnoyevrop. nats. un-tu im. Lesi Ukrayinky. 2016; (23): 125-32. Ukrainian

Kun Xianlin, Rusanova O. Characteristics of functional support of special working capacity of qualified rowers in the second half of the distance. Molodizhnyy naukovyy visnyk Skhidnoyevrop. nats. un-tu im. Lesi Ukrayinky. 2016;24:139-45.

Ukrainian.

Mishchenko B, Dyachenko A, Tomyak T. Individual features of anaerobic capacity as a component of special endurance of athletes. Science in Olympic sports. 2003;1:57-62.

Ukrainian.

Mishchenko VS, Lysenko OM, Vinogradov VE. Reactive properties of the cardiorespiratory system as a reflection of adaptation to strenuous physical training in sports: monograph. Kiev, Naukoviy svit; 2007. 352 p. Ukrainian.

Mishchenko VS. Functional capabilities of athletes. Kyiv: Zdorov'ya; 1990. 200 p. Ukrainian.

D’Angelo E, Torelli G. Neural stimuli increasing respiration during different types of exercise. J Appl Physiol. 1971;30(1):116-28.

Diachenko A, Guo P, Wang W, Rusanova O, Xianglin K, Shkrebtiy Y. Characteristics of the power of aerobic energy supply for paddlers with high qualification in China. Journal of physical education and sport, 2020;20(1)43:312-7.

Diachenko A, Pengcheng G, Yevpak N, Rusanova O, Kiprych S. Neurohumoral Components of Rapid Reaction Kinetics of the Cardio-Respiratory System of Kayakers. SportMont, 2021;19(S2):29-33.

Diachenko A, Rusanova O, Zijian Huang, Xueyan Gao, Jia Guo, Chenqing Ye. Functional and physical capacity indicators of kayakers racing 1000, 500, and 200 m distances: a randomized study. Journal of Physical Education and Sport, 2021;21(3)168:1325 - 1330.

Diachenko A, Rusanova O, Guo P, Kong X, Huang Z, Guo J. Characteristics of the Special Physical Fitness of Paddlers at a Distance of 200 m. Teorìâta Metodika FìzičnogoVihovannâ, 2021;21(1):43-49.

Gao Xueyan, Guo Pengcheng, Kong Xianglin, Rusanova O, Diachenko A, Kudria M. The Physical Characteristics of Elite and Qualified Female Canoe Paddlers in China. SportMont, 2021; 19(2):107-110.

Garnacho-Castaño MV, Albesa-Albiol L, Serra-Payá N, Bataller MG, Felíu-Ruano R, Cano LG, Cobo PE, Maté-Muñoz JL. The Slow Component of Oxygen Uptake and Efficiency in Resistance Exercises: A Comparison With Endurance Exercises. Front Physiol, 2019;10:357.

Guo Pengcheng, Kong Xianglin, Rusanova O, Diachenko A, Wang Weilong. Functional support of the first part of competitive distance in cyclic sports with endurance ability: rowing materials. Journal of Physical Education and Sport, 2020;20(5)373:2745-2750.

Hill DW. The critical power concept: a review. Sport Medicine. 1993;16(4):237-54.

Kong Xianglin, Guo Pengcheng, Rusanova O, Diachenko A. Reaction of the organism to repeated training loads, directed to improve the performance of the qualified rowers of China. Journal of Physical Education and Sport, 2019;19(2)66:453-460.

Kong Xianglin, Guo Pengcheng, Wang Weilong, Rusanova O, Diachenko A. Planning special physical training for rowers in China: a randomized study. Journal of Physical Education and Sport, 2020;20(4)229:1688-1694.

Kong Xianglin, Rusanova O, Diachenko A, Kosticova S. Description of functional support for special performance throughout the race distance of well-trained rowers in China. Journal of Physical Education and Sport, 2018;18(4)351:2324-2330.

Mac Dougall J, Wenger H, Green H. Physiological testing of the high-performance athlete. Human KineticBooks. Champaign (Illinois), 1991, 432.

Maté-Muñoz JL, Domínguez R, Barba M, Monroy AJ, Rodríguez B, Ruiz-Solano P, Garnacho-Castaño MV. Cardiorespiratory and Metabolic Responses to Loaded Half Squat Exercise Executed at an Intensity Corresponding to the Lactate Threshold. J Sports SciMed, 2015;14(3):648-56.

Michael JS, Rooney KB, Smith R. The metabolic demands of kayaking. J Sports SciMed, 2008;7:1297-1301.

Mischenko V, Monogarov V. Phisiology del deportista. Editorial Paidotribo; 1995. 328 р.

Mishchenko V, Suchanowski A. Athlete’s endurance and fatigue characteristics related to adaptability of specific cardiorespiratory reactivity. Gdansk, AWFIS, 2010; 176 p.

Miyamoto Y, Nakazono Y, Yamakoshi K. Neurogenic factors affecting ventilatory and circulatory responses to static and dynamic exercise in man. Apple Physiol. 1987;37(3):435-46.

Nikonorov A. Power development in sprint canoeing. In: IsornaFolgar M, et al. Training Sprint Canoe. 2.0 Editora; 2015;169-183.

Paquette M, Bieuzen F, Billaut F. (). Muscle Oxygenation Rather Than VO2 max as a Strong Predictor of Performance in Sprint Canoe-Kayak. Int J Sports Physiol Perform., 2018;19:1-9.

Vilaça-Alves J, Freitas NM, Saavedra FJ, Scott CB, dos Reis VM, Simão R, Garrido N. Comparison of oxygen uptake during and after the execution of resistance exercises and exercises performed on ergometers, matched for intensity. Journal of Human Kinetics, 2016;53:179.

Vogler AJ, Rice AJ, Gore CJ. Physiological responses to ergometer and on-water incremental Kayak tests. International Journal of Sports Physiology & Performance. 2010;5(3):342-58.

Wang W, Rusanova O, Diachenko A. Control of the functional safety of special qualified paddlers for specialization inkayak and canoe paddles. Theory and methodology of physical education and sports. 2019;2:92-100.

Ward SA, Lamarra N, Whipp B. The control components of oxygen uptake kinetics during high intensity exercise in humans: book of abstract, 1996;268-9.

Warren RL. Oxygen uptake kinetics and lactate concentration during exercise in humans. Am. Rev. Respir. Disease, 1987;135(5):1080-4.

Withers RT, Ploeg G, Finn JP. Oxygen deficits incurred during 45, 60, 75 and 90-s maximal cycling on an air-braked ergometer. Europ. J. of Appl. Physiol. 1993;67(2):185-91.