Особливості прояву самооцінки та її вплив на ефективність змагальної діяльності кваліфікованих тхеквондистів

Ірина  Ромолданова; Надія  Височіна

doi:10.28925/2664-2069.2021.215

Автор(и)

Ірина Ромолданова Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0000-0001-6955-304X
Надія Височіна Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0001-6098-9699

DOI:

https://doi.org/10.28925/2664-2069.2021.215

Ключові слова:

психологічне забезпечення, психологічний контроль, самооцінка спортсменів, чотирьохрічні олімпійські цикли, тренувальна і змагальна діяльність

Анотація

Актуальність. В статті розглянуто особливості прояву самооцінки у тхеквондистів різного рівня кваліфікації та статі. Вказується на важливу роль діагностики рівня самооцінки тхеквондистів під час цілеспрямованої підготовки спортсменів до міжнародних змагань. Показано взаємозв’язок самооцінки із ефективністю змагальної діяльності кваліфікованих тхеквондистів.

Мета – дослідити рівень прояву самооцінки у тхеквондистів різної кваліфікації і встановити її взаємозв’язок із ефективністю тренувальної і змагальної діяльності спортсменів.

Матеріал і методи: аналіз літературних джерел і мережі Інтернет, опитування експертів, педагогічне спостереження, методи психодіагностики, методи математичної статистики.

Результати. Встановлено, що більш досвідчені тхеквондисти, які здійснюють підготовку в другому та більше олімпійських чотирьохрічних циклах, мають більш високий рівень самооцінки у порівнянні із молодими спортсменами, що вперше готуються до Олімпійських ігор. Найнижчий рівень самооцінки (статистично достовірний) спостерігався у молодих спортсменок, що вперше готуються до Олімпійських ігор (63,10±11,34 у.о., p<0,05). Досвідчені спортсмени чоловіки та жінки мали приблизно однаковий високий рівень прояву самооцінки (p>0,05). Встановлено статистично значущі кореляційні взаємозв’язки між рівнем прояву самооцінки тхеквондистів та ефективністю їх змагальної діяльності. Спортсмени з більш високим рівнем самооцінки відзначались кращими показниками ефективності ударів (%) під час участі в умовах реальних змагань.

Висновки. Підкреслено важливість дослідження та подальшої корекції рівня самооцінки тхеквондистів під час підготовки в рамках чотирьохрічних олімпійських циклів.

Посилання

Arkania RA. Upgrading of the training process of taekwondo athletes. Trajectory of science. 2016;2(7):5.14-5.33. Ukrainian.

Voronova VI. Psychology of sport: [textbook]. Kyiv: Olympic literature; 2017. 271. Ukrainian.

Voronova V, Vysochina N, Mikhnov A. Influence of self-esteem on the playing activity of qualified hockey players. Science in Olympic sport. 2017;2:57-61. Russian.

Vysochina N. Psychological support in the system of training athletes in Olympic sports. Kyiv: Center for Educational Literature; 2017. 384. Ukrainian.

Vysochina N. Self-esteem of qualified chessplayers and its influence on the results of sports activities: author's ref. dis ... cand.: 24.00.01. NUPESU. Kyiv, 2011. 21. Ukrainian.

Gant OE. Formation of adequate self-esteem of tennis players in the system of their psychological training. J. of Physical Education and Sport. 2016;16(2):335-9. Ukrainian.

Dryukov VD. Training of highly qualified athletes in four-year Olympic cycles. Kiev: Naukoviy svit; 2002. 240. Russian.

Ilyin EP. Sports psychology. St. Petersburg: Peter; 2012. 352. Russian.

Issurin VB. Training of an athlete of the XXI century. Scientific basis and construction of training. M.: Sport; 2016. 464. Russian.

Matveev LP. General theory of sports and its applied aspects. M: Soviet sport; 2010. 340. Russian.

Puni AC. Psychological preparation for competition in sports. M.: Physical culture and sport; 1969. 89. Russian.

Anderson R. Faster, higher, psychologically stronger. Sport psychology at the London Olympic Games. InRsych. 2012 [Internet]. Available from: www.psychology. org.au/publications/ inpsych/2012/

Bompa T, Haff GG. Periodization: theory and methodology of training.Champaign IL: Human Kinetics; 2009. 480.

Estevan I,Álvarez O, Castillo I. Perceived self-efficacy and technical-tactical performance in university taekwondists. Cuad. Psicol. Deporte. 2016;16:51–64.

García-Naveira A. Optimism, general self-efficacy and competitiveness in young high-performance athletes. Cult. Cienc. Deporte. 2018;37:71–81.

Harbert R. The psychology of being Olympic Favorite. Athletic Insight [Internet]. 2007;9(4). Available from: http://www.athleticinsight.com.

Horska H. Psychological support for the preparation of athletes for the Olympic Games. Science in Olympic Sport. 2019; 4:41-45.

Kristjánsdóttir H, Erlingsdóttir AV, Sveinsson G, Saavedra JM. Psychological skills, mental toughness and anxiety in elite handball players. Pers. Indiv. Differ. 2018; 134: 125–130.

Ortenburger D, Wąsik J, Bukova A. Taekwondo training in the context of dealing with negative emotions. Archives of Budo Science of Martial Arts and Extreme Sports. 2015;11:99-104.

RodionovАV. Psychology of physical education and sport: textbook for students of physical culture profile institutions. Мoscow. Аkademicheskiy proyekt; Fond «Мir»; 2004:576.

Sotoodeh MS, Talebi R, Hemayattalab R, Arabameri E. Comparison of selected mental skills between elite and nonelite male and female Taekwondo athletes. World Journal of Sport Sciences. 2012; 6(1):32-8.

Vysochina N. The influence of self-esteem on the emotional state of an athlete as personality. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports. 2010;3:151–3.

Wylleman P. An organizational perspective on applied sport psychology in elite sport. Psychology of sport and exercise. 2019;42:89-9.

Yancheva T. Psychological problems in modern sport. Science in Olympic Sport. 2020;1:71-75. https://doi.org/10.32652/olympic2020.1_6