ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ СОМАТОТИПОМ ТА ПОВЗДОВЖНІМИ РОЗМІРАМИ ТІЛА ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ДІТЕЙ 6-8 РОКІВ ТА ЇХ ОДНОЛІТКІВ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ

Анотація

Анотація

Актуальність. Соматотип  є формою прояву природного біологічного розмаїття, яке є дискретним, що визначає природний склад типології варіантів конституції. Соматотип відображає основні особливості динаміки онтогенезу, метаболізму, реактивності організму. Зазначені властивості формують індивідуальні особливості структури, а отже, і функції організму, визначають його реакцію на мінливі фактори довкілля.

Мета  – вивчити взаємозв’язок між соматотипом дітей 6–8 років та повздовжніми розмірами їхнього тіла.

Матеріал і методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, антропометричні вимірювання включали визначення довжини і маси тіла, обхвату грудної клітки, плеча, талії і стегон, а також вимірювання товщини шкірно-жирових складок біцепса, трицепса, на передпліччі, під лопаткою, животі, гомілки і стегна. Визначення соматотипу проводили за системою         W.H. Sheldon: дигестивний, м’язовий, торакальний, астеноїдний), водночас  зауважувався розвиток і співвідношення ознак, як-от форма спини, грудної клітки, живота, ніг, величина розвитку кісткової, м’язової та жирової тканин, статистичний аналіз.

Результати. Виміряні та проаналізовані розбіжності між повздовжніми розмірами тіла практично здорових дітей та дітей із порушенням слуху 6–8 років залежно від їх соматотипів. Кореляційний аналіз показників повздовжніх розмірів тіла обстежених дітей дав змогу визначити спільну для всіх груп дітей, поділених за соматотипами, а також тенденцію до прямої залежності довжини корпусу й тулуба від соматотипу обстежених. Водночас проаналізовано зворотній взаємозв’язок між  соматотипом дітей із довжиною верхньої та нижньої кінцівок, передпліччя, кисті й гомілки.

38

 

Висновки.  Кластерний аналіз підтверджує, що утворення чотирьох підгруп за соматотипами у дітей 6–8 років визначається повздовжніми розмірами їх тіла. На відміну від практично здорових, у дітей із порушенням слуху з астеноїдним й торакальним соматотипами відсутні розбіжності між довжиною корпусу й довжиною передпліччя, а у дітей із торакальним й дигестивним соматотипами – між довжиною кисті. Встановлено різновекторний зв’язок виду соматотипу дітей 6–8 років із показниками поздовжніх розмірів їх тіла, який не залежав від статі та наявності порушень слуху. Підтверджено, що діти з вищим показниками корпусу й тулубу належать до м’язового або дигестивного, а з більш високими показниками кінцівок – до астеноїдного й торакального соматотипів